Ходити у Святому Дусі – це бути близьким до Нього серцем (Мк 7, 14-23)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу LectioDivina>>>
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
ЄВАНГЕЛІЄ
Мк 7, 14-23
† Читання святого Євангелія від Марка.
Того часу Ісус, покликавши знову людей, казав їм: «Послухайте Мене всі та зрозумійте. Нічого немає поза людиною, що входило б у неї і могло зробити б її нечистою, але те, що виходить із неї, – те робить людину нечистою». І коли від людей Він увійшов до оселі, то учні запитали Його про притчу. А Він каже їм: «Невже й ви такі нетямущі? Хіба не розумієте, що все, що ззовні, входить у людину, не може зробити її нечистою, бо воно не йде до серця, а в шлунок, і потім виходить до відхожого місця, очищаючи всяку їжу?» Він продовжував: «Що з людини виходить, те робить людину нечистою. Адже зсередини, з людського серця виходять злі думки, розпуста, крадіжки, вбивства, перелюб, захланність, лукавство, обман, безсоромність, заздрість, богозневага, гордощі, дурість. Все це зло зсередини виходить і робить людину нечистою!». Слово Господнє.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
Ми сьогодні також любимо робити акцент на дотриманні зовнішніх ритуалів, які дають нам відчуття близькості з Богом. Іноді ми самі надаємо гріхам певну ієрархію, вважаючи, що не робимо найгірших з них, тож не так все й погано. Ісус перенаправляє фокус уваги всередину людини. Серце в Біблії – це центр, осередок рішень і мислення, душа. Те, що відбувається в ньому, є дуже важливим, не менш важливо ніж те, що видно ззовні.
Побожність також може зосереджуватися на зовнішньому, тоді як серце не перебуває в контакті з Богом. Якої ваги ти надаєш зовнішнім виявам віри, а якої — своєму внутрішньому життю? Зло походить від рішень серця людини; наміри, переконання, рішення так само важливі, як і зовнішні вчинки, якщо не важливіші. Це стосується і добрих справ. Зовні побожний учинок, виконаний із поганим наміром, перестає бути морально добрим, наприклад, відвідування церкви тільки через думку людей, участь у таїнстві тільки під тиском третьої особи або звичаю тощо.
Бог хоче справжніх стосунків, Його не цікавить театр, який ми розігруємо перед людьми чи, тим більше, перед Ним. А ми, однак, уперто намагаємося грати роль, щоб задовольнити вимоги Бога, які самі ж і вигадуємо. Бог хоче ділити з тобою життя, Він не хоче бути глядачем вистави. Водночас твоя вільна воля є для Нього священною, тому Він не увійде без запрошення. Бог – Я Є – чекає на запрошення, на бажання серця, щоб Він міг БУТИ Собою в твоєму житті, у стосунках з тобою. Тобто, щоб у кожній ситуації Він міг БУТИ з тобою, Той, хто є любов’ю, миром, переможним життям, Той, хто завжди дає і не потребує від нас нічого брати, бо Він має все.
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Господи, пробач, що я іноді ставлюся до Тебе не як до особи, а як до звички, глядача, як до автомата, куди вкидають прохання. Дякую Тобі, Боже, що Тебе цікавлять не мої жести, а я сам, що Ти дбаєш про мою особу, про наші стосунки. Дякую, що не приходиш, вимагаючи чогось для себе, а прагнеш привести мене до свободи і щастя.