Ходити у Святому Дусі – це адорувати Бога в своєму серці (1 Кор 11, 23-26)

ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
* Дотримуйся методу Lectio Divina

ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».

LECTIO (читання):

ДРУГЕ ЧИТАННЯ

1 Кор 11, 23-26

Читання з Першого послання святого апостола Павла до корінтян.

Брати! Я прийняв це від Господа і вам передав: що Го­сподь Ісус тієї ночі, коли був виданий, узяв хліб, і промо­вивши подяку, переломив і сказав: «Це – тіло Моє, воно за вас дається. Чиніть це на Мій спомин!» Так само й чашу взяв Він по вечері, й сказав: «Ця чаша – Новий Завіт у Моїй крові. Чиніть це щоразу, коли будете пити, – на Мій спомин!» Бо щоразу, як тільки бу­дете їсти цей хліб і чашу пити, ви звіщаєте смерть Госпо­да, аж поки Він прийде!  Слово Боже.

Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.

MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:

Сьогодні — добрий день для роздумів над своєю євхаристійною вірою. Якою є твоя віра в реальну присутність Ісуса? Як ти переживаєш Святу Месу та святе Причастя?

Нижче — поради св. Терези Великої (Шлях досконалості, розділ 34): «Бо тільки той, хто свідомо хоче бути сліпим і добровільно позбавляє себе розуму, може не побачити цієї ясної істини: що це не просто уявне представлення собі Господа, наприклад, коли ми уявляємо Його на хресті чи в інших таємницях Його Страстей, але що після Причастя Він дійсно перебуває в нас, і нам не потрібно шукати Його десь далеко. Тож коли ми знаємо, що найсолодший Ісус перебуває з нами, не марнуймо цих таких дорогих хвилин і намагаймося якнайтісніше з Ним з’єднатися. Якщо під час Його земного життя саме доторкання до Його одежі зцілювало хворих, то хто може сумніватися в тому, що якщо тільки маємо віру, Він чинитиме чудеса в нас і за те, що ми прийняли Його в наш дім, дасть нам усе, про що Його проситимемо? Бо Його Божественна Величність не звикла скупо винагороджувати за перебування в нашій оселі, якщо тільки знайде в ній гідний прийом.»

«Якою ж нерозсудливістю було б після Святого Причастя, маючи в собі не мертве уявлення, а саму живу Особу Господа, відвернутися від Нього і піти молитися перед образом! Це було б такою ж безглуздою річчю, якби хтось, маючи вдома зображення дорогої йому особи, в той момент, коли сама ця особа приходить його відвідати, не захотів би з нею розмовляти, а вважав за краще говорити до зображення. (…) Коли ви прийняли Святе Причастя і маєте самого Господа у власній Особі в своїй душі, намагайтеся тоді заплющити очі тіла, а відкрити очі душі, і дивитися на Нього, як Він перебуває в самому серці вашому.»

ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:

Господи, благаю Тебе, примнож мою віру в те, що Ти реально присутній у Твоєму Святому Євхаристійному Тілі. Дякую Тобі за цей великий дар, що Ти приходиш так близько, що Ти хочеш бути єдиним серцем і єдиним тілом зі мною, таким малим і слабким. Прошу Тебе, дозволь мені хоч трохи глибше зрозуміти, що означає це — що Ти, вічний Бог, Всемогутній, Всюдисущий, замикаєшся в крихті хліба і входиш у мою малість, темряву, обмеженість.

Коли тобі забракне слів у молитві, перебувай усім собою перед Господом без слів.

ACTIO (дія)
Чи через цей фрагмент, над яким ти розважав, Бог спонукає тебе в серці до конкретних дій? Якщо так, то яких? Запитуй себе:
„Що я маю зробити? Як це зробити? Коли це зробити?”