Ходити у Святому Дусі та мати вдячність (Як 1, 18)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу Lectio Divina
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Як 1, 18
Алілуя, алілуя, алілуя.
Отець забажав і породив нас Словом істини,
щоб ми стали наче початком Його творіння.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
Забажав і породив нас – ці слова цілковито спрямовують наш погляд до Бога, Який нас задумав, створив і Якому ми завдячуємо життям. Він забажав нас. Забажав кожного з нас. Така була Його воля. Ми вчимося розпізнавати Його волю, промовляємо “Нехай буде воля Твоя” – і це добре. Але варто не забувати, що Божа воля – це насамперед моє існування. Моє життя в усій його повноті. Чи народжується в тобі вдячність, коли читаєш цей вірш? Вдячність за життя – таке, яке маєш сьогодні. Вдячність за стосунки з Ним – такі, якими вони є сьогодні. Вдячність за Його запрошення до дружби з Ним. Так багато людей ніколи не тримали Біблію в руках і ніколи не триматимуть – а ти можеш відкривати її щодня і насичуватися Божою любов’ю. Чи виявляєш ти вдячність?
Він породив нас Словом істини – Господу Богу важливо, щоб ми жили в правді. З прийняття правди про себе починається навернення і великі зміни світогляду. На жаль, ми часто уникаємо правди, бо вона вимоглива. Як тоді, коли її важко прийняти, так і тоді, коли вона прекрасна. Ми маємо свої шаблони, свої маленькі щоденні неправди і хибні переконання – про себе, про Бога, про людей, про світ. Як виглядає сьогодні моя здатність змінити свої переконання і визнати, що я помилявся/помилялася? Що для мене важливіше – мати рацію чи мати стосунки – з собою, з Богом, з іншими?
Ми стали наче початком Його творіння – тепер ще не виявилося, чим будемо, зауважує апостол Йоан, і тут ми маємо те саме. Ключове слово – “наче”. Це знову спроба передати словами те, що є невимовним, що виходить за межі вербальної здатності людини. Але знову ж таки, це запрошення визнати з гордістю, що ти – дитина Божа, яка усвідомлює свою цінність і розуміє, ким є. Їй не потрібно порівнювати себе з іншими, вона не має комплексів і не є самовпевненою. Усвідом сьогодні з вдячністю, що ти – вінець творіння. Ти прославляєш Бога добре прожитим життям, розвитком у всіх його сферах, простотою і вдячністю, а також тим, що ти є зрозумілим і прозорим для інших.
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Господи, дякую Тобі за моє життя, за Твою присутність.