Ходити у Святому Дусі – це довіритися Божому Слову (Лк 5, 1-11)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
* Дотримуйся методу Lectio Divina
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
ЄВАНГЕЛІЄ
Лк 5, 1-11
† Читання святого Євангелія від Луки.
Того часу, коли натовп тіснив Ісуса і слухав Боже слово, а Він стояв біля Генісаретського озера, то побачив два причалені до берега човни. Рибалки, зійшовши з них, полоскали сіті. Увійшовши до одного з човнів, який належав Симонові, попросив його трохи відплисти від землі. Він же сів і навчав натовпи з човна. Коли ж перестав промовляти, Він сказав до Симона: «Відпливи на глибину і закиньте ваші сіті для риболовлі!» А Симон у відповідь сказав: «Наставнику, цілу ніч трудившись, ми нічого не піймали, та за словом Твоїм закину сіті!» І, зробивши це, вони наловили силу-силенну риби, аж їхні сіті почали рватися. Тож вони дали знак товаришам у другому човні, щоби прийшли їм допомогти. І вони прийшли й наповнили обидва човни, так що ті стали потопати. Побачивши це, Симон-Петро припав до колін Ісуса, промовляючи: «Відійди від мене, бо я грішний чоловік, Господи!» Бо від ловлі риби, яку вони піймали, подив охопив його й усіх, хто був з ним, також Якова і Йоана, синів Зеведеєвих, які були спільниками Симона. І сказав Ісус Симонові: «Не бійся – відтепер ти будеш ловити людей!» І, витягнувши човни на землю, вони, покинувши все, пішли слідом за Ним. Слово Господнє.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
Чи пам’ятаєш ти моменти відчаю, коли ти опинявся перед “стіною” і не бачив можливості вирішення ситуації? Чи пам’ятаєш справи, які, незважаючи на твою велику самовіддачу, докладені зусилля та здібності, не принесли очікуваних результатів? Чи відомі тобі такі ситуації, коли, керуючись турботою і любов’ю, ти в тисячний раз повторював одні й ті ж слова і не бачив ніякого результату? Пам’ятаєш, що ти тоді відчував? Саме в такий момент Ісус зустрічає Симона. Той цілу ніч ловив рибу, доклавши до цього всього себе, свої знання і сили, а також своїх товаришів. Він вийшов ловити рибу, щоб дати хліб і забезпечення своїй сім’ї та своїм товаришам. Стільки праці і нічого. Він, напевно, відчував відчай, злість і розчарування. А цей Учитель, тесля з Назарету, вибирає його човен, займає його час та й ще каже, де і як ловити рибу. Посеред дня, коли немає жодних шансів на добрий улов!
Симон відповів Ісусові: “Наставнику, цілу ніч трудившись, ми нічого не піймали, та за словом Твоїм закину сіті!“. Він довірився Йому і повірив Його слову. Одного цього було достатньо, щоб сталося диво.
А чи Ти зумів довіритися Богові у важку чи навіть безнадійну хвилину ? Чи шукав Його поради в молитві, поклонінні або Святому Письмі? Чи вірив Йому, що Він бажає добра для тебе?
Я дуже хочу мати відвагу Симона, щоб за Його покликом залишити “все”, тобто гріхи, свою лінь і егоїзм, плани і кар’єру, на користь того, до чого Він мене кличе, наприклад, щоб бути насамперед хорошим чоловіком і батьком. Однак, я відчуваю, що продовжую відвертатися від Нього і грішити. Тому повністю ввіряю себе Йому, покладаючись на слова “Не бійся…”.
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Господи Ісусе, дякую Тобі за мир, який Ти вливаєш у моє серце. Я також дякую Тобі за чудові речі, які Ти запланував для мене. Прошу Тебе, навчи мене завжди вміти читати Твій план для мене, а в часи труднощів будь для мене підтримкою. Ісусе, довіряю Тобі!