Ходити у Святому Дусі – це бути сповненим Божим Словом (Мк 4, 1-20)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
* Дотримуйся методу LectioDivina>>>
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
ЄВАНГЕЛІЄ
Мк 4, 1-20
† Читання святого Євангелія від Марка.
Того часу знову почав Ісус навчати біля моря. І зібрався до Нього надзвичайно великий натовп, так що Він сам, увійшовши в човен, сидів на морі, а весь натовп був край моря, на землі. І Він навчав їх багато притчами, і казав їм у своєму навчанні: «Слухайте! Ось вийшов сіяч сіяти. І сталося, що коли сіяв, одне зерно впало край дороги, і налетіли птахи та видзьобали його. А друге впало на кам’янистий ґрунт, де не мало достатньо землі, й відразу зійшло, бо земля була неглибока. А як сонце піднялося, – зів’яло і, не маючи коріння, засохло. А інше впало між терня; тож виросло терня і заглушило його, і воно не дало плоду. Ще інше впало на добру землю; і давало плід, що сходив і зростав, і принесло: одне – в тридцять, одне – в шістдесят, а одне – в сто разів». І сказав: «Хто має вуха, щоби слухати, нехай слухає!» А коли Він залишився сам, ті, які були з Ним разом з Дванадцятьма, запитали Його про ці притчі. І Він відповів їм: «Вам дарована таємниця Царства Божого, а тим, зовнішнім, усе стається в притчах, щоб, дивлячись, бачили – і не побачили; і слухаючи, чули – і не зрозуміли; щоб вони не навернулися і щоб їм не було прощено!» І каже їм: «Невже ви не зрозуміли цієї притчі? А як же зрозумієте всі притчі? Сіяч сіє слово. Ось ті, які при дорозі, де сіється слово: як тільки почують, негайно приходить сатана і забирає слово, посіяне в них. А ті, котрі на кам’янистому ґрунті посіяні, коли почують слово, то відразу з радістю приймають його, але не мають у собі кореня і нестійкі; потім, коли настануть утиски або переслідування за слово, вони відразу спокушуються. А інші є ті, які посіяні в тернях: це ті, які почули слово, але клопоти цього віку й зваба багатства та пожадання всього іншого, входячи, заглушують слово – і воно стає без плоду. А ось ті, які посіяні в добру землю: вони чують слово та приймають, і приносять плід: один – у тридцять, один – у шістдесят, а один – у сто разів!». Слово Господнє.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
Ось вийшов сіяч сіяти. Слова, сказані Ісусом, пережили два тисячоліття. Наскільки важливими, досконалими, геніальними, Божественними вони мають бути. Ісус, який полюбив людину понад Своє земне життя, не тільки розповідав притчі, але й пояснював їх. Ці притчі, у своїй неймовірній силі, живуть і сьогодні, для нас. Як сини і дочки Божі, ми маємо повне право, а, можливо, й обов’язок успадкувати ці слова. Ісус залишив нам спадок. Не відкидаймо Його – відкриймо і берімо пригорщами.
…Негайно приходить сатана і забирає слово, посіяне в них. Як же банально просто – не віддавати почуте, прочитане слово Боже сатані. Боже слово випалює всяку скверну, очищає розум, так само як найкращий мийний засіб видаляє іржу. Як отруєну рану треба промити і продезінфікувати, так порятунком для нашого розуму, для його очищення від сатанинських нашіптувань, є Його Слово. Повторюване, роздумуване, медитоване – воно випалює всякий страх, наповнює Божим миром і любов’ю. Чи звертаєшся ти до Нього, коли тобі погано, коли не знаєш, що робити, переживаєш ситуації якогось утиску?
Як ми слухаємо ці слова, скільки з них настільки глибоко в нас вкорінені, що становлять певний бар’єр для нашого ворога – розумного звіра, який тільки й чатує, щоб за допомогою іноді безневинних на вигляд ідей, іноді наших “обґрунтованих” образ, нашого невдоволення, дістатися до нас? Так не можна: якщо одним вухом влетить, а другим вилетить — ми програватимемо на полі бою зі злом. Що ж кращого, з огляду на нашу свободу і для нашого захисту, міг залишити нам Ісус, як не Слово? Легке, зручне для перенесення, багато місця не займає, дешеве, а фактично — безкоштовне. І чому ж я так мало з нього користаюся?
…Вони чують слово та приймають, і приносять плід. Слово має бути прийняте -так, щоб оселитися, щоб запанувати в нас і над нами. Наповнені Словом, ми сповнимо заклик святого Павла: не давайте місця дияволові! Чи мої думки — Божі? Чи я перепросив? Чи пробачив? Чи, може, я знову й знову повертаюся до завданих мені кривд? Бо він чи вона колись — 5 чи 20 років тому — з’їли моє яблуко. Хтось з’їв моє яблуко. Я не пробачу. Я не перепрошу. Бо це він чи вона почали першими. Але в Бога я вірю! Тож яким ґрунтом є я для Слова?
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Господи Ісусе, дякую Тобі за Слова. Вибач, що я є таким слабким полем для них.