Ходити у Святому Дусі з молитвою в серці та на устах (Пс 69, 15. 16. 30-31. 33-34)

ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу LectioDivina>>>
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».

LECTIO (читання):

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ

Пс 69, 15. 16. 30-31. 33-34

В час благодатний виcлухай мій голос.

Спаси мене з трясовини, *
щоб не загруз я,
аби визволитися мені від тих, які мене ненавидять, *
і від вод глибоких.

Хай не накриють мене водяні потоки *
і глибінь мене хай не поглине,
хай не стулить наді мною *
своєї пащі безодня.

Я – бідний і нещасний, *
та спасіння Твоє, Боже, нехай високо мене підійме.
Тож прославлятиму піснею Ім’я Боже, *
звеличуватиму Його похвалою.

Побачать убогі та зрадіють. *
Шукайте Бога, і оживе ваше серце,
бо Господь вислуховує нужденних *
і не погордує в’язнями своїми.

Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.

MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:

«Господь вислуховує нужденних і не погордує в’язнями своїми» — співаємо ми сьогодні наприкінці псалма. Чи відчуваєш ти себе нужденним перед Господом, своїм Богом, і Його в’язнем? Якщо так, то сміливо можеш співати приспів сьогоднішнього псалма: «Вислухай мене у великому Твоєму милосерді, Господи». Вислухай, бо я цього потребую, бо в Тебе я шукаю допомоги, підтримки, розуміння та безумовної любові, знаючи, що саме Ти пильнуєш наді мною, охороняєш мене і ведеш стежками, що ведуть до спасіння. Лише в’язень Христа (так часто у своїх листах називав себе святий Павло), лише убогий духом (той, хто відмовляється від гордості та самодостатності, а відкривається на дію Божої благодаті) може молитися так, як автор псалму, повністю й довірливо віддаючись Богові, дивлячись у Його бік і взиваючи. 

«Спаси мене (…)  визволи мене (…) врятуй мене» — це фрази, які ми часто звертаємо до Доброго Бога, коли перебуваємо в скруті, коли нам важко, коли щось руйнується, коли ми слабкі. Зазвичай ними ми починаємо благання та прохання. Це найпоширеніші форми молитви. А слова «хай не…» ми звертаємо до Бога тоді, коли хочемо, щоб Він захистив нас від чогось/когось або від чогось вберіг. Чи близькими є тобі слова, якими автор псалму звертається до Бога, чи далекі тобі? Як виглядає твоя щоденна молитва? Чи взагалі ти її практикуєш? Хто для тебе є прикладом людини, яка знаходить опору в Бозі й покладає на Нього надію? Подумай. Приклади різних форм молитви ми знаходимо в книгах Старого та Нового Завіту. Люди Біблії вміли входити в тісні й близькі стосунки з Богом, Який вислуховував їх і рятував не лише в їхніх бідах та стражданнях, але й ділив з ними радість і щастя їхнього повсякденного життя.

 Молитва — це особистий зв’язок із Богом, Якого я люблю, Якому довіряю, Якого приймаю, Яким захоплююся і Якому безмежно вірю. Саме Він, незважаючи на те, що відбувається в моєму житті, тримає мене в Своїх обіймах (Лк 15, 20). Він є Тим, Хто терпеливо чекає на мене і ніколи не покине (Євр. 13, 5; Об. 3, 20). Він виходить назустріч, шукає і просить, щоб я мала те саме прагнення що й  Він (Йн. 4, 5–26). Він хоче, щоб я віддавала Йому все найкраще: своє серце, свій дух і своє тіло (жести, слова). У вірі, надії та любові відкривалася Йому й довіряла Йому все; свідомо й реально зустрічаючись із Ним — Живим, Істинним і Тричі Святим, що діє в моєму житті тут і зараз (ККЦ 2559–2565). Чи відкритий/-а ти для молитви, якої прагне Бог? Для  повного пізнання Його та себе? Щоб віддати Йому своє серце та вірно тривати в Ньому і з Ним? «Побачать убогі та зрадіють.  Шукайте Бога, і оживе (твоє)  серце» .

ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:

 Господи, Боже мій, — Ти, що перебуваєш зі мною дуже близько, у самому серці моєї істоти, — я відкриваю Тобі своє серце, віддаю Тобі мою віру, надію та любов, звертаючись до Тебе словами, якими можу, а іноді  мовчу та чекаю, поки Твоє Божественне Світло й Твоя Любов наповнять мене сповна. 

Коли тобі забракне слів у молитві, перебувай усім собою перед Господом без слів.

ACTIO (дія)
Чи через цей фрагмент, над яким ти розважав, Бог спонукає тебе в серці до конкретних дій? Якщо так, то яких? Запитуй себе:
„Що я маю зробити? Як це зробити? Коли це зробити?”