Ходити у Святому Дусі, беручи участь у священстві Христа (Йн 17, 1-2. 9. 14-26)

ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
* Дотримуйся методу Lectio Divina

ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».

LECTIO (читання):

ЄВАНГЕЛІЄ

Йн 17, 1-2. 9. 14-26

† Читання святого Євангелія від Йоана.

Того часу Ісус підвів очі до неба і сказав: «Отче, прийшла година. Прослав свого Сина, щоби Син прославив Тебе, так як Ти дав Йому владу над усяким тілом, щоб усі м тим, кого Ти дав Йому, Він дав їм вічне життя. Я за них благаю, – не за світ благаю, але за тих, кого Ти Мені  дав, бо вони Твої. Я дав їм Твоє Слово, та світ їх зненавидів, бо вони не від світу, як і Я не від світу. Не благаю, щоб Ти забрав їх від світу, але щоби зберіг їх від лукавого. Вони не від світу, як і Я не від світу. Освяти їх в істині; Слово Твоє – то істина. Як Ти послав Мене у світ, так і Я послав їх у світ. За них Я посвячую себе, щоб і вони були освячені в істині. Благаю не лише за них, а й за тих, хто повірить у Мене через їхнє слово, щоб усі  були одне, – так, як Ти, Отче, в Мені, а Я в Тобі, – щоб і вони в Нас були одне, аби світ повірив, що Ти Мене послав. І Я славу, яку Ти Мені  дав, дав їм – щоби були одне, як і Ми одне. Я в них, а Ти – в Мені, щоб були досконалі в єдності, аби світ пізнав, що Ти Мене послав і полюбив їх, так як і Мене полюбив. Отче, ті, яких Ти Мені  дав, – хочу, щоб там, де Я, і вони були зі Мною, щоби бачили Мою славу, яку Ти Мені  дав, бо Ти полюбив Мене раніше від заснування світу. Отче праведний, і світ Тебе не пізнав, але Я Тебе пізнав; й оці  пізнали, що Ти Мене послав. І Я явив їм Твоє Ім’я, і являтиму, щоб любов, якою Ти полюбив Мене, була в них, і Я – в них». Слово Господнє.

Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.

MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:

У сьогоднішньому Євангелії ми чуємо уривок з “архієрейської” молитви Ісуса, в якій наш Месія і Вчитель передає вчення про  Бога Отця – джерело своєї слави – і постає як прославлений Первосвященник, і водночас представник усього людства, що повертається до Отця. Ісус піднімає очі до неба і звертається до Того, Хто є джерелом Його слави, просячи за Своїх учнів, яких Він збирається послати у світ, а отже, зокрема за мене і за тебе, хто відчуває себе Його учнем/ученицею. Він просить для них/для нас про наполегливість у навчанні та спілкуванні з Ним, про єдність та святість, про захист (визволення “від зла”), про любов та вічне життя.

Він робить все це з любові до кожного, хто визнає Його, бо хоче бути з нами постійно, аж до завершення часу. Щоб зробити це можливим, Він віддає Своє життя в жертву і віддає нам Себе. Ти можеш відчувати це щодня. Кожного разу тоді, коли береш участь у Святій Жертві. Саме тут, під виглядом хліба і вина, Він є з нами. Він приходить, коли ти Його приймаєш. Його присутність є вираженням постійної любові і невтомного прославлення Отця, але також і жертвуванням нас Отцеві та Його благословення. “Він молиться у нас і… вислуховує нашу молитву” (Катехизм католицької церкви 2749), скільки б ми Його не просили про це. Він хоче оселитися в нашій душі, в нашому серці, в нашому розумі, а також в наших словах, діях і почуттях.

Як охрещена і конфірмована особа, ти маєш реальну участь у священстві Христа ( ККЦ 941), і твоє життя може стати літургією. Кожен твій день, кожна дія, стосунки – це все може бути прославленням Бога. Не йдеться лише про молитву в церкві, але й про щоденне передавання любові, щедрості та життя в єдності з Христом. Цих речей не повинно бракувати в житті кожного з нас. Апостольство – це місія і завдання нести Христа іншим і свідчити про Нього своїм життям. Це прославлення Бога, відкриття Його Імені, проголошення Слова, яке ми отримали від Отця через Сина, і життя згідно з Божою волею. Нарешті це глибоке входження у стосунки єдності з Тим, Хто нас вибрав і полюбив. Чи готовий ти до цього? Чи намагаєшся брати участь у цій місії? Чи молишся  про це?

ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:

Господи, Боже мій, нехай мої вчинки, молитви, подружнє і родинне життя, щоденна праця і відпочинок, і навіть життєві негаразди стануть духовними жертвами, угодними Тобі через Ісуса Христа Первосвященика. Амінь. 

Коли тобі забракне слів у молитві, перебувай усім собою перед Господом без слів.

ACTIO (дія)
Чи через цей фрагмент, над яким ти розважав, Бог спонукає тебе в серці до конкретних дій? Якщо так, то яких? Запитуй себе:
„Що я маю зробити? Як це зробити? Коли це зробити?”