Ходити у Святому Дусі – це робити правильний вибір (Пс 137, 1-2. 3. 4-5. 6)

ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу LectioDivina>>>
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».

LECTIO (читання):

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ

Пс 137, 1-2. 3. 4-5. 6

Рефрен: Єрусалиме, тебе на забуду.

1.Біля рік Вавилонських, там ми сиділи і плакали, *

коли Сіон споминали.

Посеред нього на вербах *

ми повісили наші арфи.

2.Оскільки ті, які у полон нас взяли, *

слів із пісень нас там попросили, –

ті, котрі нас гнобили, бажали розваги: *

«Заспівайте нам пісень сіонських!»

3.Та як нам співати пісню Господню *

в краю чужому?

Якщо забуду тебе, о Єрусалиме, *

то нехай піде у забуття моя правиця.

4.Нехай прилипне мій язик до мого піднебіння, *

якщо тебе не буду пам’ятати,

якщо Єрусалим не буду вважати *

джерелом радості моєї.

Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.

MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:

Біля рік Вавилонських, там ми сиділи і плакали, коли Сіон споминали. Що ж,  якщо ви не слухали того, що вам говорили, то що вам ще залишається, як не сидіти й плакати? У 2-й Книзі Хронік напрочуд виразно читаємо, як поводився цар, старійшина народу і весь народ безпосередньо перед вигнанням у полон: Седекія (…) робив зло в очах Господа, Бога свого (…) і став таким тугошиїм і жорстокосердим, що не навернувсь до Господа, Бога Ізраїля. До того ще й усі князі між священиками й народом нагрішили багато, йдучи слідом за всіма гидотами народів (…) Господь, Бог батьків їхніх, перестерігав їх наполегливо через своїх посланців, бо жалував свій народ (…), але вони знущалися з посланців Бога, нехтували його словами й глузували з його пророків, доки не зійшов гнів Господа на його народ, так що не було вже більш рятунку. (2 Хр 36,11 і наст.). Іди далі своїми шляхами, а не шляхами Господніми — Він дає тобі свободу вибору. Але не дивуйся, коли тебе будуть гнобити, а твої гнобителі вимагатимуть ще й радісної пісні.

Попри видимість, це не лише історія, що давно минула, але вона також є дуже актуальна  для нас сьогодні. Ким є для тебе Ісус Христос, якого Бог послав для твого спасіння? Ким Він є для нашого народу? Чи є Він цінністю понад усе інше, чи лише доповненням до твоєї праці, освіти, сім’ї, дозвілля? Якими цінностями ти керуєшся? Який вибір ти робиш? Чи обираєш те, що добре в очах Господа, слідуючи Його Слову та Церкві? Чи ти хочеш, як євреї у Вавилоні, сидіти й плакати, чи може ти хочеш мати те життя, яке Ісус обіцяє тим, хто обирає Його? «Я прийшов, щоб мали життя – щоб достоту мали» (Йн. 10,10).

Пам’ятай, надія завжди є, навіть якщо ти по вуха застряг у болоті, бо милосердя нашого Господа Ісуса Христа понад усе. «Я не можу покарати, навіть якщо хтось є найбільшим грішником, якщо він звертається до мого милосердя, але я виправдовую його у своєму незбагненному й незвіданому милосерді» (Щоденник святої Фаустини). Повернися до вірності молитві та таїнствам. Чи справді ти мусиш бути пригніченим, чи мусиш зазнати рабства, щоб зрозуміти, що саме в Господі — твоє щастя? Гляди, сьогодні я появив перед тобою життя й добро, смерть і лихо!  (…) Вибирай життя, щоб жити на світі тобі і твоєму потомству, любивши Господа, (…) слухавшись його голосу та прихилившись до нього (Втор 30, 15. 19).

ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:

Господи, навчи мене правильно обирати, зміни моє мислення, щоб Твої дороги стали моїми дорогами, щоб я міг досвідчити життя в достатку, яке Ти обіцяєш тим, хто вірний Тобі.

Коли тобі забракне слів у молитві, перебувай усім собою перед Господом без слів.

ACTIO (дія)
Чи через цей фрагмент, над яким ти розважав, Бог спонукає тебе в серці до конкретних дій? Якщо так, то яких? Запитуй себе:
„Що я маю зробити? Як це зробити? Коли це зробити?”