Ходити в Святому Дусі – це мати спасіння в Христі (Мт 14, 22-33) | RHEMA

ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу LectioDivina>>>
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».

LECTIO (читання):

ЄВАНГЕЛІЄ

Мт 14, 22-33

† Читання святого Євангелія від Матея.

Після того як люди наситилися, Ісус звелів своїм уч­ням сісти в човна й плисти раніше за Нього на інший бік, а Він тим часом відпустить людей. Відпустивши народ, піднявся сам на гору, щоб молитися. Як настав вечір, Він залишався там на самоті. Човен уже був багато стадій від землі; його кидали хвилі, бо дув супротивний вітер. У четверту сторожу ночі Ісус попрямував до них, ідучи по морю. А учні, по­бачивши, що Він іде по морю, жахнулися, кажучи, що це привид, і зі страху закричали. Зараз же сказав їм Ісус: «Відваги, це Я, не бійтеся!» Петро, озвавшись до Нього, сказав: «Господи, коли це Ти, накажи, щоб я пройшов до Тебе по воді!» Він же сказав: «Іди!» І, вийшовши з човна, Петро пішов по воді, і йшов до Ісуса. Та, побачивши, що вітер сильний, злякався, почав тонути і закричав, гукаючи: «Господи, спаси мене!» І зараз Ісус, простягнувши руку, схопив його та й каже йому: «Маловірний, чому ти засумнівався?» Коли вони увійшли до човна, вітер стих. А ті, які  були в човні, поклонилися Йому, кажучи: «Ти насправді є Бо­жий Син!». Слово Господнє.

Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.

MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:

Євангеліє про Ісуса, Який іде по озеру, відкриває правду про моє життя у вірі. Коли я дивлюся на Ісуса, у мені народжується відвага виходити за межі того, що є безпечним і передбачуваним. Довіра дає змогу робити кроки там, де по-людськи це здається неможливим. Тоді, подібно до Петра, я  можу долати власні обмеження, страхи та усталені схеми. Проте приходять і такі миті, коли мій погляд відривається від Ісуса й зупиняється на «сильному вітрі» щоденних проблем, страждання, невизначеності чи розчарувань. Тоді серце починає потопати в сумнівах. Чим більше я зосереджуюся на хвилях, тим більше втрачаю мир і впевненість у тому, що Бог провадить мене через усе, що я переживаю. 

Петро не врятував себе сам. У хвилину небезпеки він закричав: «Господи, спаси мене!». Це одне з найважливіших речень учня. Віра не полягає в тому, що я ніколи не боятимуся чи ніколи не засумніваюся. Віра полягає в тому, що навіть коли я тону, то знаю, до Кого можу взивати. Ісус не чекає на березі, поки я сам допливу. Він поруч, простягає руку й підтримує мене тоді, коли мені бракує сил. 

Тому варто зберігати в серці слова Ісуса: «Відваги, Це Я, не бійтеся!». Вони не є обіцянкою життя без бур, а запевненням, що жодна буря не є більшою за Його присутність. Коли я знову почну потопати в страху, то можу пригадати, що достатньо лише піднести погляд і покликати. Його рука завжди ближче, ніж мені здається. 

ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:

Ісусе, коли я дивлюся на хвилі, нагадай мені, щоб я спрямував свій погляд на Тебе. Коли моя віра слабне, простягни до мене Свою руку і навчи мене більше довіряти, ніж боятися. Коли тягар щоденних турбот закриває від мене Твою присутність, дай мені благодать пам’ятати, що Ти поруч і не залишаєш мене самого серед бурі. Навчи мене взивати до Тебе з простотою та довірою Петра: «Господи, спаси мене!», перш ніж сумнів укоріниться в моєму серці. Вчини, щоб у кожному випробуванні я відкривав, що Твоя сила більша за мій страх, а Твоя любов певніша за все, що викликає в мені тривогу. Амінь.

Коли тобі забракне слів у молитві, перебувай усім собою перед Господом без слів.

ACTIO (дія)
Чи через цей фрагмент, над яким ти розважав, Бог спонукає тебе в серці до конкретних дій? Якщо так, то яких? Запитуй себе:
„Що я маю зробити? Як це зробити? Коли це зробити?”