Ходити в Святому Дусі – це довіряти Господу на кожному кроці життя (Мт 17, 14-20)

ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу LectioDivina>>>
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».

LECTIO (читання):

ЄВАНГЕЛІЄ

Мт 17, 14-20

† Читання святого Євангелія від Матея.

Того часу до Ісуса підійшов один чоловік і, вставши на коліна, каже: «Господи, помилуй мого сина, бо він – лунатик і тяжко страждає: часто кидається у вогонь і ча­сто у воду. Я привів його до Твоїх учнів, та вони не спро­моглися його оздоровити». А Ісус сказав у відповідь: «О роде безвірний і роз­гнузданий, доки буду з вами? Доки терпітиму вас? При­ведіть Мені його сюди!» І погрозив йому Ісус, і біс вий­шов з нього: тієї ж миті юнак одужав. Тоді учні, прийшовши до Ісуса, наодинці запитали: «Чому ми не змогли його вигнати?» Він каже їм: «Через ваше маловір’я. Воістину кажу вам: коли будете мати віру, як гірчичне зерно, то скажете цій горі: “Перейди звідси туди!” – і вона перейде; і нічого не буде для вас неможливого». Слово Господнє.

Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.

MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:

Сьогоднішнє читання присвячене вірі. За часів Ісуса не було невіруючих. Кожен мав свого бога, а дехто — Бога. Так само є й сьогодні. Кожен у щось вірить. Одні вірять у Бога як у Особу, інші вірять, що такого Бога немає, і вірять у щось інше (карму, розташування планет). Чи про це йдеться в цьому читанні — мати міцну віру в що-небудь/кого-небудь?

Вірити в когось або щось, чого/кого не існує, — це марна трата часу та ресурсів. Ми, католики, віримо в Бога, який нас любить і який є всемогутнім. Тому ми можемо сподіватися, що всі наші прохання будуть вислухані. Але чи будуть вони виконані Тим, хто все може і хто все робить для нашого блага? Адже ми не бачимо, як рухаються гори, та й наші щоденні прохання/молитви не завжди виконуються.

Потрібні дві речі: повна довіра до доброти й всемогутності Бога — і саме про це йдеться в сьогоднішньому читанні — та відповідь на питання, чи те, про що я прошу, є для мого блага (тобто спасіння) або блага інших. 

Молімося смиренно за наше спасіння та спасіння інших, особливо тих, хто нам заподіяв кривду, адже Ісус чітко сказав, що для нас не буде нічого неможливого. Навіть гори невіри та морального розбещення будуть зрушені, щоб дати грішникові шанс зустрітися з Господом.

ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:

Ісусе, мій Господи, прошу Тебе про віру та довіру в Твою силу і захист. 

Коли тобі забракне слів у молитві, перебувай усім собою перед Господом без слів.

ACTIO (дія)
Чи через цей фрагмент, над яким ти розважав, Бог спонукає тебе в серці до конкретних дій? Якщо так, то яких? Запитуй себе:
„Що я маю зробити? Як це зробити? Коли це зробити?”