Ходити в Святому Дусі – це довіритися Божому Слову (Лк 5, 1-11) | RHEMA

ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу LectioDivina>>>
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».

LECTIO (читання):

ЄВАНГЕЛІЄ

Лк 5, 1-11

† Читання святого Євангелія від Луки.

Того часу, коли натовп тіснив Ісуса і слухав Боже сло­во, а Він стояв біля Генісаретського озера, то побачив два причалені до берега човни. Рибалки, зійшовши з них, по­лоскали сіті. Увійшовши до одного з човнів, який належав Симонові, попросив його трохи відплисти від землі. Він же сів і навчав натовпи з човна. Коли ж перестав промовляти, Він сказав до Симона: «Відпливи на глибину і закиньте ваші сіті для риболов­лі!» А Симон у відповідь сказав: «Наставнику, цілу ніч трудившись, ми нічого не піймали, та за словом Твоїм закину сіті!» І, зробивши це, вони наловили силу-силен­ну риби, аж їхні сіті почали рватися. Тож вони дали знак товаришам у другому човні , щоби прийшли їм допомог­ти. І вони прийшли й наповнили обидва човни, так що ті стали потопати. Побачивши це, Симон-Петро припав до колін Ісуса, промовляючи: «Відійди від мене, бо я грішний чоловік, Господи!» Бо від ловлі риби, яку вони піймали, подив охопив його й усіх, хто був з ним, також Якова і Йоана, синів Зеведеєвих, які  були спільниками Симона. І сказав Ісус Симонові: «Не бійся – відтепер ти будеш ловити людей!» І, витягнувши човни на землю, вони, по­кинувши все, пішли слідом за Ним.  Слово Господнє.

Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.

MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:

Петро не зустрічає Ісуса в синагозі чи під час молитви. Ісус заходить до його човна — у самий центр його праці, втоми та невдач. Цілу ніч трудившись, ми нічого не піймали. Ісус входить у повсякденне життя Петра. Він бачить його труднощі та безуспішність праці. Він також цікавиться нашим повсякденним життям, нашою втомою, труднощами, які ми переживаємо, та безрезультативністю нашої праці в різних сферах життя: у професійній діяльності, у подружніх та сімейних стосунках чи у вихованні дітей. Симон Петро знається на своїй справі. Він є професіоналом у своїй справі і знає, що  з людської точки зору  зробив усе, що було можливо. Апостол може навчити нас виходити за межі власного досвіду та професіоналізму, щоб прислухатися до голосу Ісуса й бути слухняними Його закликам. «Наставнику, цілу ніч трудившись, ми нічого не піймали, та за словом Твоїм закину сіті!». Це урок довіри. Петро ставить слово Ісуса вище за власний досвід. Чи запрошуєш ти Ісуса у своє повсякденне життя? У яких сферах свого життя ти відчуваєш безрезультатність чи поразку?

Петро має всі раціональні аргументи проти того, що говорить Ісус. Він рибалка, працював усю ніч і з власного досвіду знає, що чергова спроба не має ніякого сенсу. Попри це він ставить слово Ісуса вище за власний досвід. У цьому виявляється суть біблійної віри: віра — це не лише переконання в тому, що Бог існує. Це рішення діяти згідно з Його словом. Петро спочатку слухає, потім втілює слово в життя — і лише тоді досвідчує його силу. 

Нам необхідно наповнюватися Божим словом, щоб навчитися мислити по-Божому й ставати дедалі чутливішими до Його голосу. Людина може мати власний досвід, знання та переконання, що «це вже не має сенсу». Віра починається тоді, коли людина зможе  сказати: «Господи, я цього не розумію, але якщо Ти так кажеш, я це зроблю». Ти можеш помолитися так: Ісусе, дякую Тобі за Твоє Слово. Дякую, що я можу зростати у довірі до нього. Дякую, що Твоє Слово має силу. Навчи мене слухати його та втілювати в життя.

ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:

 Біблійна вервиця за текстом: 

Великі зернята: Наставнику, цілу ніч трудившись, ми нічого не піймали, та за словом Твоїм закину сіті!

Малі зернята: Відпливи на глибину і закиньте ваші сіті для риболов­лі!

Коли тобі забракне слів у молитві, перебувай усім собою перед Господом без слів.

ACTIO (дія)
Чи через цей фрагмент, над яким ти розважав, Бог спонукає тебе в серці до конкретних дій? Якщо так, то яких? Запитуй себе:
„Що я маю зробити? Як це зробити? Коли це зробити?”