Ходити у Святому Дусі – це дивитися на труднощі очима віри (2 Цар 24, 8-17)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу LectioDivina>>>
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
2 Цар 24, 8-17
Читання з Другої книги Царів.
Було Йоахинові вісімнадцять років, як став царем, і царював він три місяці в Єрусалимі. Мати його, дочка Елнатана, з Єрусалима, звалась Нехушта. Він чинив те, що Господу було не до вподоби, цілком, як чинив його батько. Того часу слуги Навуходоносора, вавилонського царя, двигнулися на Єрусалим, і взяли місто в облогу. Навуходоносор, вавилонський цар, теж рушив проти міста, тим часом, як слуги його облягали. Тоді Йоахин, юдейський цар, вийшов до вавилонського царя, сам він і мати його, і слуги його, і князі його, і скопці його, і вавилонський цар узяв їх, на восьмому році свого царювання. Забрав він усі скарби Господнього храму, і скарби царського палацу, розбив увесь золотий посуд, що його зробив Соломон, ізраїль- ський цар, для Господньої святині, – як прорік був Господь. Він забрав увесь Єрусалим у полон, усіх князів, усіх заможних – десять тисяч, усіх майстрів і слюсарів. Зостались лише прості, вбогі селяни. Він відвів Йоахина у Вавилон, цареву матір та царевих жінок і його скопців і значних землі також забрав з Єрусалима у Вавилон у полон. Забрав також вавилонський цар усіх видатних – сім тисяч, майстрів і слюсарів – тисячу, усіх здатних до війни, і відвів їх вавилонський цар у Вавилон у неволю. Замість Йоахина вавилонський цар зробив царем Маттанію, його дядька, і перемінив його ім’я на Седекію. Слово Боже.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
Уривок з Другої Книги Царів 24,8-17 описує падіння царя Йоахина, захоплення Єрусалима Навуходоносором II та першу велику депортацію мешканців Юдеї до Вавилону (597 р. до н. е.). Захоплення Єрусалима Навуходоносором II не було випадковою подією. Царство Юдеї тривалий час відверталося від Бога. Один за одним царі зневажали завіт, поширювався культ чужих божеств та соціальна несправедливість. Пророки безліч разів закликали до навернення, але їхній голос ігнорували. Занепад Єрусалима зображується не лише як політична подія, але як наслідок духовної кризи народу. Нам потрібно зростати у вірі, щоб правильно оцінювати складні події у нашому житті. Адже віруюча людина бачить, що Бог може використовувати навіть болісні випробування, щоб вести нас до навернення та більшої зрілості. Чи дивишся ти на свої складні випробування очима віри? Чи вмієш ти розпізнавати Божі настанови, що приходять через іншу людину? Чи готовий ти прийняти їх з покорою та відкритим серцем?
Автор книги показує, що історія — це не сукупність випадкових подій. Те, що трапляється з Юдою, є наслідком багаторічного віддалення від Бога. Бог терпеливий, але людина не може безкінечно ігнорувати Його заклики. Єрусалим мав мури, храм, династію Давида та політичні союзи. Усе це виявилося недостатнім. Народ побачив, що справжня безпека ґрунтується не на людських зусиллях, а на вірності Богу. Хоча забезпечення людей мають свої значення, ніщо з того не може замінити Бога. Вавилонський полон є покаранням, але водночас стає шляхом очищення. Саме у вигнанні Ізраїль глибше відкриє для себе цінність Божого Слова, молитви та завіту. Час кризи може стати часом дозрівання віри.
Також наші кризи можуть стати місцем переживання Божого благословення та Його сили. Нерідко саме в моменти слабкості людина найповніше відкриває для себе, що вона не є сама і що Бог веде її крізь найважчі випробування. Ти можеш помолитися так: Ісусе, дякую Тобі за всі важкі події мого життя, які наближають мене до Тебе.
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Дякую за дар віри і за Твою присутність серед моїх випробувань. Допоможи мені бачити Твою дію навіть тоді, коли шлях стає важким і незрозумілим.