Ходити у Святому Дусі – це визнати Ісуса Богом (Мт 16, 13-19)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
* Дотримуйся методу Lectio Divina
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
ЄВАНГЕЛІЄ
Мт 16, 13-19
† Читання святого Євангелія від Матея
Того часу, прийшовши в околиці Кесарії Филипової, Ісус звернувся до своїх учнів, запитуючи: «За кого люди вважають Сина Людського?» Вони відповіли: «Одні – за Йоана Хрестителя, другі – за Іллю, інші – за Єремію або за одного з пророків». Каже їм Ісуc: «А ви Мене за кого вважаєте?» У відповідь Симон-Петро промовив: «Ти є Христос, Син Бога живого!» А Ісус відповів йому і сказав: «Блаженний ти, Симоне, сину Йони, бо не тіло і кров тобі це відкрили, а Мій Отець Небесний. І Я тобі кажу, що ти є Петро – скеля; і на цій скелі Я збудую свою Церкву, і брами аду не здолають її. Я дам тобі ключі Царства Небесного: і те, що ти зв’яжеш на землі , буде зв’язане на небесах; і те, що ти розв’яжеш на землі , буде розв’язане на небесах». Слово Господнє.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
Чому Господь Ісус поставив таке запитання учням? Адже Він читав людські серця – знав, що про Нього думають інші люди, що думають учні. За кого люди вважають Сина Людського? – це вступ до розмови, безпечне запитання, тому що на нього можна відповісти теоретично: йдеться не про самих апостолів, а про якихось невизначених “їх”. І учні відповідають на це запитання.
Наступне запитання вже йде по суті: «А ви Мене за кого вважаєте?» Тут запала тиша. Господь Ісус знав думки учнів – знав їхні вагання, їхню невпевненість у тому, що їм слід думати про Нього. Він запитує, щоб змусити їх усвідомити власне ставлення до Нього, своє невір’я, свою обережність. Чітке визнання віри в Його божественність мало би величезні наслідки. Вчення Ісуса було суперечливим, навіть радикальним. Безпечніше залишатися спостерігачем, чекати розвитку подій, ніж чітко заявити про себе і рішуче піти за Ним у невідомість.
Лише Петро наважився на цей крок віри, хоча ймовірно, його теж роздирали сумніви. Він довіряв Ісусові більше, ніж власним страхам та здоровому глузду, який радить бути обережним. Він послухав серця, покликаного Божою любов’ю. А чи можу я однозначно визнати, що вірю в Ісуса, Сина Божого – в родині, на роботі? Пояснюючи свою поведінку, свої рішення, чи не ховаюся я безпечно між недомовками й узагальненнями?
Як відповім на сповнене любові запитання Ісуса: Ким Я насправді є для тебе?
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Святий Духу, покажи мені правду – ким насправді для мене є Ісус?