Ходити у Святому Дусі – це визнати свою залежність і малість перед добротою Бога (Мт 8, 5-17)

ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу LectioDivina>>>
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».

LECTIO (читання):

ЄВАНГЕЛІЄ

Мт 8, 5-17

† Читання святого Євангелія від Матея.

Того часу, коли Ісус увійшов в Капер­наум, до Нього підійшов сотник, бла­гаючи Його і промовляючи: «Господи, слуга мій лежить вдома паралізований, тяжко мучиться». Ісус йому каже: «Я піду й оздо­ровлю його». У відповідь сотник сказав: «Гос­поди, я не достойний, щоб Ти увій­шов під мій дах, але тільки скажи сло­во, – і мій слуга одужає. Тому що і я людина підвладна, і маю воїнів під собою; кажу цьому: “Іди!” – і він йде; і ншому: “Прийди!” – і він при­хо­дить; моєму слузі : “Зроби це!” – і він робить». А Ісус, коли почув, здивувався і сказав тим, які  йшли за Ним: «Воістину кажу вам: ні в кого в Ізраїлі не знай­шов Я такої великої віри. Кажу ж вам, що багато хто прий­де зі сходу й заходу і сяде з Авра­амом, Ісааком та Яковом у Царстві Небесному, а сини Царства будуть вики­нуті в навколишню темряву; там буде плач і скрегіт зубів». А сотникові Ісус сказав: «Іди, нехай буде тобі так, як ти повірив». І його слуга тієї ж години одужав. Коли Ісус прийшов в дім Петра, то побачив його тещу, яка злягла і була в гарячці; Він доторкнувся до її руки, – і гарячка по­ки­нула її; вона встала й слу­жила Йому. А як настав вечір, привели до Нього багатьох біснуватих, і Він словом вигнав духів та зцілив усіх хворих, щоби збулося сказане через про­рока Ісаю, який говорив: «Він узяв наші недуги і поніс хвороби». Слово Господнє.

Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.

MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:

Чому Церква включила слова сотника до Літургії? У чому полягає важливість його слів, що ми повторюємо їх перед Святим Причастям, формуючи свою поставу безпосередньо перед євхаристійним з’єднанням з Ісусом?

Віра в силу: сотник помітив і повірив, що Ісус має силу, здатну змінювати реальність. Чи беремо ми з собою парасольку, коли просимо під час Меси про дощ? 

Смиренність: сотник, який бачить страждання слуги, тобто людини нижчого статусу, ставить себе по-людськи на той самий рівень. Чи маємо ми шанс бути почутими, думаючи, що ми кращі за тих, хто стоїть поруч або хто поза Церквою? Сотник визнає, що нічого не контролює, і смиренно покладається на волю Бога. Він звертається до представника підкореного народу, бачачи, що його людські можливості не допоможуть. 

Заступницька молитва: сотник не просить для себе. Він помітив страждання іншої людини і упокорився, просячи Єврея про допомогу. Це прекрасний приклад любові до ближнього. 

Не лише євреї: сотник показує, що в задумі Бога євреї — це лише початок. Промовляючи його слова, ми нагадуємо собі, що ми, колишні язичники, є народом обраним.

З огляду на вищесказане, добре наслідувати сотника, зустрічаючи в Євхаристії Того, хто є Творцем, що невтомно підтримує наше існування. Вимовляймо ці слова так само з покорою і з вірою, просячи про зцілення не лише нас, а й для інших. Так само, як сотник помітив, що Ісус є кимось більшим, ніж звичайна людина, так і ми помічаймо, що євхаристійна пожива, яку ми приймаємо, є насправді  істинним та справжнім  Ісусом.

ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:

Ісусе, Господи мій, я не достойний, але тільки скажи сло­во.

Коли тобі забракне слів у молитві, перебувай усім собою перед Господом без слів.

ACTIO (дія)
Чи через цей фрагмент, над яким ти розважав, Бог спонукає тебе в серці до конкретних дій? Якщо так, то яких? Запитуй себе:
„Що я маю зробити? Як це зробити? Коли це зробити?”