Ходити у Святому Дусі – це бачити свою гріховність і довіряти Господу (2 Кор 4, 7-15)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу LectioDivina>>>
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
2 Кор 4, 7-15
Читання з Другого Послання святого апостола Павла до корінтян.
Брати! Ми носимо цей скарб в глиняних посудинах, щоб велич сили була Божа, а не наша. В усьому нас тіснять, але ми не пригноблені; ми в скрутних обставинах, але не впадаємо в розпач; нас переслідують, але ми не залишені; нас принижують, але ми не вигублені; ми завжди носимо в тілі мертвість Ісуса, щоб і життя Ісуса проявилося в нашому тілі. Ми, живі, постійно віддаємо себе на смерть задля Ісуса, щоб і життя Ісуса проявилося в нашому смертному тілі. Тому смерть діє в нас, а життя – у вас. Маючи ж той самий дух віри, згідно з Писанням: «Увірував я, тому й заговорив» – ми віримо, тому й говоримо. Оскільки знаємо, що Той, хто воскресив Господа Ісуса, і нас воскресить з Ісусом та поставить разом з вами. Адже все – для вас, щоби благодать, примножена багатьма, щедро принесла подяку для Божої слави. Слово Боже.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
Кожен із нас є глиняним посудом, хоча нам, у нашій пихатості, здається, що ми виготовлені з бронзи. Усвідомлення нами своєї крихкості, тобто гріховності, є початком справжньої розмови з Отцем. Чи не тому Свята Меса починається із жалю за і гріхи? Чи не є це умовою дії Божої сили?
Складність буття католиком в Польщі і в Україні влучно описують слова: «Нас переслідують, але ми не залишені; нас принижують, але ми не вигублені». Зневажливі прізвиська, такі як: «Мохер», «Католик», «релігійний фанатик», є початком переслідувань і відкинення. Куди веде нас Господь? Чи витримаємо ми у своїй вірі перед обличчям переслідувань?
Наступні слова — це вказівка й надія. Життя Ісуса має виявитися в нашому тілі, коли заради Ісуса наші тіла будуть віддані на смерть. Це віддавання на смерть може мати багато рівнів. Починаючи від зовнішніх чинників (переслідування, мучеництво) і закінчуючи нашою волею (покірність, правильні рішення). Безумовно, це шлях до того, щоб життя Ісуса виявилося в нашому смертному тілі. «Життя Ісуса» — це те, що нам потрібно, щоб жити по-справжньому. Це того варте! Але чи наважимося ми на це?
Фінал один. Усі постануть перед Богом-Отцем. Ми сподіваємося, що наше воскресле життя буде саме життям у Христі. Цього я дуже прагну для себе та своїх близьких.
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Ісусе, мій Господи, прошу, щоб я зміг присвятити своє життя тому, щоб здобути Твоє життя.