Ходити у Святому Дусі – це прийняти свою життєву історію як шлях до Живого Бога (Гал 2, 19-20)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу LectioDivina>>>
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Гал 2, 19-20
Читання з Послання святого апостола Павла до галатів.
Брати! Через Закон я помер для Закону, щоби жити для Бога. Я розп’ятий разом з Христом. І живу вже не я, а Христос живе в мені. А що тепер живу в тілі, то живу вірою в Божого Сина, який полюбив мене й видав себе за мене. Слово Боже.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
Павло показує, що християнство полягає насамперед не в більших моральних зусиллях, але в згоді на те, щоб Христос жив у нас. Чим більше людина дозволяє померти своєму егоїзму, гордості та прагненню самодостатності, тим більше місця в ній займає Ісус. Можна задати собі питання: яким чином Бог перемінює нас на образ Свого Сина? Святий Павло показує, що місцем цього перетворення є хрест. Що це означає на практиці? Це означає прийняття щоденних труднощів нашого життя, які не є випадковими. Ними можуть бути покинутість, самотність, наклепи, нерозуміння, проблеми з дітьми чи у подружжі. Адже християнство — це не теорія чи вигадка, а життя, занурене в повсякденність. Саме в конкретних подіях нашого життя Бог здійснює перетворення нашого серця й уподібнює нас Христу. Що є твоїм хрестом у цю мить? Які випробування ти переживаєш зараз? Назви їх перед Богом і дозволь Йому зробити з них місце твоєї зустрічі з Христом.
Святий Павло каже: «А що тепер живу в тілі, то живу вірою в Божого Сина, який полюбив мене й видав себе за мене». Що це означає на практиці? Це означає подяку, прославлення та благословіння Бога навіть серед важких життєвих випробувань. Саме так виявляється біблійна віра. Людина, якій бракує віри, нарікає , бурчить, лається та проклинає. Натомість людина, яка живе вірою, вірить, що Бог має силу перетворити будь-яке важке випробування на благословення та добро. Це не означає, що страждання саме по собі є добром, але що Бог здатний вивести добро навіть із того, що з людської точки зору здається безнадійним. Ти можеш помолитися так: Ісусе, я вірю, що Ти маєш силу перетворити мою скрутну життєву ситуацію на благословення. Я вірю, що це випробування не випадкове. Дякую Тобі за дар віри та за Твою любов, яка веде мене крізь кожне випробування.
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Біблійна вервиця за текстом:
ВЕЛИКІ зернята: А що тепер живу в тілі, то живу вірою в Божого Сина, який полюбив мене й видав себе за мене.
МАЛІ зернята: Я розп’ятий разом з Христом.