Ходити у Святому Дусі – це пам’ятати (Втор 8, 2-3. 14б-16а)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу LectioDivina>>>
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Втор 8, 2-3. 14б-16а
Читання з Книги Второзаконня.
Мойсей сказав до народу: «Згадай весь той шлях, що ним водив тебе Господь, Бог твій, за цих сорок років у пустині, щоб упокорити тебе, щоб випробувати тебе, щоб довідатися, що в твоєму серці, чи додержуватимеш заповіді Його, чи ні. Він упокоряв тебе, томив тебе голодом та годував манною, про яку не знав ні ти, ні твої батьки; щоб ти пізнав, що не тільки хлібом живе людина, але всім, що виходить з уст Господніх, може жити людина. Не забувай ти Господа, Бога твого, який вивів тебе з Єгипетської землі, з дому неволі; який водив тебе величезною й страшною пустинею, де гадюки, отруйні вужі й скорпіони, сухий і безводний степ; який виточив тобі з твердої скелі воду; який годував тебе в пустині манною». Слово Боже.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
Нам потрібно пам’ятати про Божі втручання в наше життя, щоб не звикнути до добра. Наш мозок має надзвичайну здатність до автоматизації, завдяки якій ми легше вчимося і здобуваємо нові навички. Однак ця сама здатність може мати й негативній наслідки — адже вона призводить до звикання до добра. Таке звикання змушує нас ставитися до іншої людини як до чогось само зрозумілого, а то й корисного. Тому нам потрібно плекати пам’ять через вдячність. Саме вона допомагає нам помічати отримане добро й пам’ятати про нього. Вдячність — це одне з облич любові. Кому ти останнім часом дякував — і за що? Яке добро, що сформувало твоє життя, ти отримав від інших людей?
Пустеля була для Ізраїлю важким місцем — місцем зіткнення з власними межами.Сьогодні пустелею можуть бути: криза, самотність, втома, відчуття безпорадності чи травматичні ситуації. Коли ми кличемо до живого Бога, Він проводить нас через наші пустелі. Нам потрібно віддати Йому кермо нашого життя і дозволити Йому діяти. Нам потрібно кликати: «Ісусе, я довіряю Тобі» — скрізь, де я не справляюся.«Ісусе, я довіряю Тобі» — у конфліктах, які висмоктують мою енергію. «Ісусе, я довіряю Тобі» — у моєму розчаруванні та гіркоті. «Ісусе, я довіряю Тобі» — у моїх страхах.
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Біблійна вервиця з тексту:
Великі зернята: Спогадай увесь той шлях, що ним водив тебе Господь, Бог твій, за цих сорок років у пустині, щоб упокорити тебе, щоб випробувати тебе, щоб довідатися, що в твоєму серці, чи додержуватимеш заповіді його, чи ні.
Малі зернята: Спогадай увесь той шлях, що ним водив тебе Господь.