Ходити в Духу Святому – віддавати контроль над своїм життям Живому Богу (Бут 22, 9-18)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу LectioDivina>>>
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Бут 22, 9-18
Читання з Книги Буття.
Тими днями Авраам з Ісааком прийшов на місце, про яке сказав йому Бог, і спорудив Авраам жертовник, розклав дрова і, зв’язавши Ісаака, сина свого, поклав його на жертовник, зверху на дровах. Тоді простягнув Авраам свою руку й узяв ножа, щоб принести в жертву сина свого. Та ангел Господній кликнув до нього з неба і сказав: «Аврааме, Аврааме!» Той відповів: «Ось я!» І сказав Бог: «Не простягай руки твоєї на хлопця, не чини йому нічого! Тепер бо знаю, що ти боїшся Бога, що ти не пощадив свого сина, свого єдиного, для Мене». Авраам підвів очі свої й дивиться: аж ось позаду нього баран, заплутаний у кущах рогами. Пішов Авраам, узяв того барана і приніс його у всепалення замість свого сина. І назвав Авраам те місце: «Господь явився», як то й по сьогодні кажуть: «На горі, де Господь явився». Ангел же Господній кликнув до Авраама вдруге з неба і сказав: «Клянуся Мною самим – слово Господнє: за те, що ти вчинив це і не пощадив сина твого, твого єдиного, Я поблагословлю тебе вельми й дуже розмножу твоє потомство, як зорі на небі, і як пісок, що на березі моря. Твої нащадки займуть міста своїх ворогів. У твоєму потомстві благословляться всі народи землі, тому що ти послухав Мого голосу». Слово Боже.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
Уривок з Книги Буття 22, 9–18 описує кульмінаційний момент випробування Авраама — момент принесення Ісаака в жертву на горі Морія. Це один із найдраматичніших текстів усього Святого Письма. Однак його мета не у прославленні страждання чи жорстокості, але шляху віри, яка дозріває до повної довіри до Бога. Який шлях віри мав пройти Авраам, щоб погодитися принести в жертву свого сина Ісаака? Наскільки ж сильно він довіряв живому Богу, якщо зміг переступити через межу, яка суто по-людськи була нездоланною? Наскільки глибоким і реальним мав бути його досвід Того, хто покликав його покинути Ур Халдейський? Протягом років Авраам поступово навчався віддавати контроль над своїм життям і життям своєї родини живому Богу. Його віра дозрівала у постійному досвіді слухняності, невизначеності та очікування. Сьогоднішній уривок також ставить питання кожному з нас: чи віддав ти контроль над своїм життям Богові? Які сфери ти все ще намагаєшся контролювати сам?
Найважливіший акцент цього уривка — це перехід Авраама від «володіння» до «відмови від права володіння». Ісаак був для нього не лише улюбленим сином, але й виконанням Божої обітниці. Віддаючи Ісаака, Авраам ніби говорив: «Я більше довіряю Тобі, ніж навіть тому, що отримав від Тебе». Віра Авраама дозріває, отже, до стосунків із самим Богом, а не лише до прагнення отримання Його дарів. Суть завіту в Божому Слові полягає у вступі у відносини з живим Богом та їхньому постійному поглибленні. Той, хто поглиблює в нас ці відносини, — це Святий Дух, що перетворює наше внутрішнє єство. Знання та інтелектуальні пізнання потрібні, але вони залишаються другорядними порівняно з живим зв’язком із Богом.
Найважливіше у вірі — це поглиблення стосунків із живим Богом — з Отцем, Його Сином і Святим Духом. Нам потрібно ставати друзями Святого Духа. Нам потрібно ходити в Святому Дусі, щоб пізнавати серце Отця і дедалі більше поглиблювати стосунки з Ним. Ти можеш помолитися так: «Святий Духу, навчи мене довіряти Тобі більше, ніж моїм страхам і власним забезпеченням. Дай мені вільне серце, яке здатне віддати Тобі все і вірити, що Ти справді піклуєшся».
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Біблійна вервиця з тексту:
ВЕЛИКІ зернята: Не простягай руки твоєї на хлопця, не чини йому нічого! Тепер бо знаю, що ти боїшся Бога, що ти не пощадив свого сина, свого єдиного, для Мене.
МАЛІ зернята: Ось я!