Ходити у Святому Дусі і прославляти Господа (Дан 3, 57-58а і 59а. 60а і 61)

ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
* Дотримуйся методу Lectio Divina >>>

ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».

LECTIO (читання):

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ

Дан 3, 57-58а і 59а. 60а і 61

Рефрен: Славте й возносьте Господа повіки.

1.Благословіте Господа, усі діла Господні! *

Хваліте і возносіте Його повіки.

Благословіте Господа, ангели Господні! *

Небеса, Господа благословіте!

2.Благословіте Господа, всі води, *

що понад небесами!

Благословіте Господа, всі сили! *

Хваліте і возносіте Його повіки.

Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.

MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:

Даниїл закликає створіння благословити Господа. Можна сказати, що він дає їм наказ. Він стоїть над усіма силами, які в повсякденності здаються нескінченно більшими за нього. Тут мені пригадується опис з книги Буття, в якій Бог дає владу над усім творінням Адамові та його нащадкам. Влада без кінця належить і Христу – вже зараз, а після парусії Його царювання у славі буде вічним царюванням, як ми сповідуємо у Символі віри: “Його Царству не буде кінця”. Царювання, таким чином, невіддільне від слави.

Хоча Даниїл дає наказ створінням, і, таким чином, ставить себе вище –  водночас він ставить себе в один ряд з ними, бо сам благословляє Господа і віддає Йому честь. Ми, як люди, є вінцем творіння, що є справді дивним і незбагненним з огляду на факт нашої крихкості перед вищезгаданими силами. Одна мить — і нас немає. Чи існує у світі щось менш тривке, ніж людське життя? Та Бог створив нас на свій образ і подобу, а отже – для життя вічного. Це віра християн: навіть якщо тут ти поступаєшся всім створінням, сильнішим за тебе, навіть якщо зовні програєш — маєш обітницю нескінченного життя в Богові. Ба більше: це нове, нескінченне життя буде закорінене в Нових Реаліях, позбавлених страждання і несправедливості — двох найболючіших наслідків гріха, які щодня впливають на нас.

Наше мислення про майбутнє, спрямоване на покращення якості життя, кращої роботи, зарплати, пенсії і т.д., очевидно, мають сенс. Здорове планування життя має багато позитивних наслідків як для нас самих, так і для наших родин. Та варто пам’ятати і про те небесне майбутнє, бо свідомість його наближення є джерелом надії — такої, що не засоромлює (Рим. 5:5). Сповнені такої надії, ми будемо сильнішими свідками Господа в суспільстві, яке грішить і нарікає. Хочеш свідчити про Бога? По-перше: не нарікай і дивися з надією вперед.

ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:

Господи, провадь мене на Твоїх стежках і просвіти всіх, хто занурився у безнадію. Амінь.

Коли тобі забракне слів у молитві, перебувай усім собою перед Господом без слів.

ACTIO (дія)
Чи через цей фрагмент, над яким ти розважав, Бог спонукає тебе в серці до конкретних дій? Якщо так, то яких? Запитуй себе:
„Що я маю зробити? Як це зробити? Коли це зробити?”