Ходити у Святому Дусі як Давид (2 Сам 18, 9-10. 14б. 24-25а. 31 — 19, 3)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу LectioDivina>>>
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
2 Сам 18, 9-10. 14б. 24-25а. 31 — 19, 3
Читання з Другої книги Самуїла.
Тими днями опинився Авесалом перед Давидовими слугами. Був Авесалом верхи на мулі, а мул увійшов під густі гілляки великого дуба: голова його зачепилася за дуба, й він повис між небом і землею, а мул, що був під ним, пішов собі далі. Коли побачив це якийсь чоловік, то доніс Йоаву: «Ось бачив я Авесалома, як повис на дубі». І взяв Йоав до руки три стріли й всадив їх у серце Авесалома, який ще живий висів на дубі. Давид сидів між двома ворітьми, вартовий же вийшов на дах воріт поблизу муру; він підвів очі й побачив, що біжить якийсь чоловік сам. Тоді вартовий крикнув і дав знати цареві. Тоді надходить кушій та й каже: «Нехай цар, мій пан, почує добру вістку. Господь визволив тебе з рук усіх, що повстали були проти тебе». І питає цар кушія: «Чи все гаразд із молодим Авесаломом?» Кушій відповів: «Нехай буде ворогам мого пана і царя, і всім, які повстають проти тебе, таке лихо, як цьому юнакові». Тоді зворушився цар і пішов до горниці над ворітьми, заплакав і так говорив, плачучи: «Сину мій Авесаломе, сину мій! Сину мій, Авесаломе! О, щоб я був умер замість тебе! Авесаломе, мій сину, сину мій!» Тим часом донесли Йоаву: «Ось цар плаче та сумує за Авесаломом!» І обернулась того дня перемога в жалобу всього народу, бо народ почув того дня, що цар уболіває над своїм сином. Слово Боже.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
Господь визволив тебе з рук усіх, що повстали були проти тебе. Цей вірш нагадує мені, що Божа справедливість відрізняється від мого розуміння її. Вона опікується найслабшими, захищає пригноблених, підтримує бідних і хворих. Вона виводить добро зі зла. Перетворює злі причини на добрі наслідки. Бог ні до чого нас не змушує, але водночас постійно й дієво втручається в долю нашого життя, щоб проявити свою любов і милість. Чи ми впускаємо Його в наше життя так щедро, як Він сам хоче бути в ньому? Коли я востаннє молилася про щось, про що мрію, але що здається банальністю, якою не варто турбувати Бога? Бога варто турбувати всім – і дрібними справами, і великими. Його однаковою мірою цікавить як твоє духовне життя, так і сімейне, професійне, приватне. Він знає найпотаємніші таємниці наших душ, знає кожну думку. Жодне зітхання за омріяною сукнею, мотоциклом чи іграшкою не є для Нього чужим.
Історія про Авесалома, який заплутався в гілках дерева через своє густе волосся і загинув, є однією з перших біблійних історій, яка запам’яталася мені в дитинстві. Я мала Біблію, в якій кожна книга була розділена на короткі ілюстровані історії. Зображення Авесалома, що гойдається на власному волоссі і не має опори для ніг, завжди справляло на мене велике враження. Сьогодні я бачу певну аналогію між ним і собою в той час – я теж мала густе волосся, а мої ноги не дуже міцно трималися на землі. Суть цієї сцени полягає в безпорадності. Безпорадності королівського сина, який не на своєму місці. Замість того, щоб дорослішати, вчитися у свого батька, готуватися до дорослого життя й відповідальності за себе та країну, Авесалом шалено мчить бездоріжжям, бунтуючи проти життя, яке він отримав, вимагаючи прискорення процесу, в якому бере участь, не передбачаючи наслідків своїх дій. Спраглий свободи, але водночас занадто молодий і недосвідчений, щоб мудро скористатися омріяною свободою.
Любов Давида до сина є для мене образом Божої любові до людей. Такий рівень безкорисливості мене засоромлює. Давид повинен радіти, що бунтівний і впертий синочок отримав по заслугах за свої вчинки. Тим часом цар страждає, дивлячись на Авесалома не очима власної загрози і тривоги, а турботи і любові. Він ставить добро сина вище за своє власне. Подібним чином Бог відкривається нам, наприклад, у щоденниках Аліції Ленчевської. Незважаючи на те, що так багато людей ображають, зневажають і висміюють Його, Бог зберігає повний спокій і бажання робити добро для цих людей. Його сонце сходить над злими і добрими, Його дощ падає на праведних і неправедних. Мені ще далеко до такого ставлення до людей, але Бог сьогодні заохочує через історію Давида і Авесалома вступати на Його шляхи і вчитися Його мислення.
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Я хочу навчитися любити людей так, як Ти, Господи. Зроби так, щоб я ставала все більш схожою на Тебе.