Ходити в Духові Святому – це нести іншим благословення Ісуса (Лк 4, 38-44) | RHEMA

ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу LectioDivina>>>
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».

LECTIO (читання):

ЄВАНГЕЛІЄ

Лк 4, 38-44

† Читання святого Євангелія від Луки.

Того часу, вийшовши із синагоги, Ісус увійшов у дім Симона. А Симонова теща була охоплена великою гаряч­кою. І Його просили за неї. Ставши над нею, Він заборонив гарячці, й вона зали­шила її. Відразу ж, уставши, вона служила їм. Коли ж заходило сонце, всі, які  мали хворих на різні недуги, приводили їх до Нього, а Він, покладаючи на кожного з них руки, оздоровляв їх. Виходили ж біси з багатьох, викрикуючи й гукаючи: «Ти – Син Божий!» Та Він, картаючи їх, не дозволяв гово­рити, бо вони знали, що Він Христос. Коли ж настав день, Він вийшов і пішов у пустинне місце. А натовпи шукали Його, й прийшли до Нього, та стримували Його, щоб не йшов від них. А Він сказав їм: «І іншим містам Мені  необхідно бла­говістити Боже Царство, бо на те Я посланий». І Він проповідував по синагогах Юдеї. Слово Господнє.

Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.

MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:

Висока лихоманка. Спочатку Симон пішов до Івана на Йордан. Ми не знаємо, скільки часу він там провів, але в цей час він, безперечно, не працював, і родина мусила давати собі раду сама, жити з запасів, бідувати. Напевно, обом жінкам було важче, ніж тоді, коли Симон виконував свої обов’язки. Тепер з’являється Ісус, і, судячи з усього, зять взагалі піде за Ісусом і залишить обох жінок. Неважко здогадатися, яким тягарем для психіки тещі Петра є ці передбачення — хвилюючись через такі думки, вона гарячкує. Уявити майбутнє без Симона для неї занадто важко.

Євангелісти не зафіксували слів, які промовив Ісус, стоячи над тещею Симона. Ймовірно, вони звучали так: «Залиш її». Ситуація аналогічна до бурі на озері, коли Ісус каже: «Замовкни, заспокойся». Ісус не звертається до лихоманки, а звертається до демона, який намагається втрутитися — у страх учнів на озері та в розхитану психіку тещі. Ісус є не лише цілителем людських недуг. Ісус — це володар, який наказує демонам відійти, допомагає людині там, де ніхто інший не здатний їй допомогти, — Він є нашим Спасителем! Ісус піднімає її не лише з ліжка, але й піднімає її дух, лікує не лихоманку тіла, а лихоманку душі. Вона служила їм. Служіння — це відповідь тещі Симона на дар Ісуса. Служіння є виразом природної вдячності, а також виконанням обов’язку людини, визволеної з рабства гріха, — справжнього учня Ісуса.

…проповідувати Добру Новину про Царство Боже, бо саме для цього я був посланий. Ісус проповідує Добру Новину без слів — у домі Симона, зцілюючи його тещу, а на заході сонця — усіх, хто страждає від різних хвороб. Проповідувати Добру Новину — це нести благословення Ісуса у наше повсякденне життя. Нещодавно ми з друзями побували в горах. Ми також запросили на поїздку нашу знайому з інвалідністю — вона пересувається на інвалідному візку й повністю залежить від інших. У селі, де ми були, священик організував турнір з настільного футболу. Наша подруга придумала божевільну ідею і зіграла в команді разом з жінкою з інвалідністю Доротою. Турнір вони не виграли, але були сміх, радість, вболівання друзів, а наприкінці — сльози щастя Дороти, такі рідкісні в її очах. Іноді потрібно так мало, щоб помітити когось, побачити його біду і допомогти йому піднятися. Що хорошого ти зробив останнім часом після виходу з церкви, після Євхаристії, після прочитання «Слова Життя», після зустрічі з Ісусом? Чи помічаєш ти навколо себе хворих, людей з інвалідністю? Коли ти востаннє відвідував хворого, що лежав із високою температурою, чи знайшов час під час канікул, щоб допомогти іншому?

ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:

Ісусе, вдихни в моє серце Свого Духа і пошли мене, щоб я СЬОГОДНІ несла Добру Новину. Нехай Твоя присутність у мені приносить зцілення іншим.

Коли тобі забракне слів у молитві, перебувай усім собою перед Господом без слів.

ACTIO (дія)
Чи через цей фрагмент, над яким ти розважав, Бог спонукає тебе в серці до конкретних дій? Якщо так, то яких? Запитуй себе:
„Що я маю зробити? Як це зробити? Коли це зробити?”