Ходити в Духові Святому на роботу (Мт 20, 1-16а) | RHEMA

ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу LectioDivina>>>
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».

LECTIO (читання):

ЄВАНГЕЛІЄ

Мт 20, 1-16а

† Читання святого Євангелія від Матея.

Того часу Ісус розповів своїм учням таку притчу: «Царство Небесне подібне до чоловіка-господаря, який вийшов рано-вранці найняти робітників до свого виноградника. Домовившись з робітниками по динарію за день, він послав їх до свого виноградника. Вийшовши близько третьої години, по­бачив інших, які  стояли без ді ла на рин­ку, і сказав їм: “Ідіть і ви у вино­град­ник – і дам вам те, що має бути по справедливості”. Вони пішли. Знову вийшовши близько шостої і дев’ятої години, зробив так само. Коли вийшов близько одинадцятої години, знайшов інших, які  стояли, і каже їм: “Чому ви стоїте тут без діла цілий день?» Кажуть йому: “Бо нас ніхто не найняв”. Він каже їм: “Ідіть і ви у ви­но­градник”. Коли настав вечір, каже гос­по­дар виноградника до свого управителя: “Поклич робітників і виплати їм винагороду, почавши від останніх і аж до перших”. Ті, хто прийшов близько одинадцятої години, одержали по динарію. А коли підійшли перші, то ду­мали, що одержать більше, але й вони отримали по динарію. А одержавши, вони почали нарікати на господаря дому, кажучи: “Оці  останні попра­цю­вали одну годину, а ти прирів­няв їх до нас, які  винесли тягар дня і спеку”. А він у відповідь сказав одно­му з них: “Друже, я не поводжуся несправедливо з тобою; чи не за динарія домовився ти зі мною? Візьми своє і йди. Я ж хочу й цьому останньому дати так само, як і тобі ; хіба не можна мені  зробити з моїм те, що я бажаю? Чи твоє око заздрісне через те, що я добрий?” Так останні будуть першими, а перші – останніми».   Слово Господнє.

Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.

MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:

Господар звертається до робітника: «друже». Це слово в Євангелії від святого Матвія завжди вживається в такому контексті, що воно промовляється до зрадника, до того, хто не відповідає вимогам, до того, хто підвів. Мт 26,50. Ісус каже «друже» до Юди. Мт 22,12. Цар, який влаштовує бенкет, каже «друже» до гостя, який увійшов без весільного вбрання. Мт 11,19. Євреї називають Ісуса «ласуном, п’яницею, другом грішників». Чому Господь Бог не звертається «друже» до тих, хто йде за Ним — учнів, апостолів, родичів, — а до тих, хто, здається, далекий від Нього? Можливо, тому, що Він сумує за ними? Чи є в моєму житті хтось, за ким я сумую, але він (вона) не хоче або не потребує контакту? Чи дозволяю я цій тузі допомогти мені краще зрозуміти (і полюбити) Бога, який сумує?

Господар потребував робітників, шукав їх із самого ранку. Перші з них терпіли тягар дня й спеку, можливо, протягом дня скаржилися на спеку та спрагу. Останні, безперечно, не втомилися так сильно, але — оскільки чекали на роботу цілий день — мали підстави для вдячності та радості. Вони пішли до виноградника з ентузіазмом. Ті перші, нібито заслужені й перевантажені роботою, а проте скаржаться й невдячні. Ті другі, нібито мало заслужені й мало навантажені, а проте радісні й вдячні. Щось тут не так… але чи справді? Чого в мені більше, коли я думаю про роботу: скарг, втоми, незадоволення — чи вдячності й запалу? Чи молюся я за своє робоче місце, начальника, колег, клієнтів?

Хіба я не маю права робити зі своїм те, що хочу? Бог сьогодні запитує нас про свободу, яку ми віддаємо Йому у нашому житті. Ми самі обмежені у пізнанні реальності, у діях, у плануванні. Ми піддаємося гріхам, втомі, різним руйнівним впливам. Іноді ми також піддаємося спокусі тримати все в житті під контролем. Цим ми намагаємося забезпечити собі відчуття безпеки. Тим часом Бог не вписується в жодні рамки, в які ми намагаємося Його втиснути, і наші спроби контролювати Його завжди закінчуватимуться фіаско. Чи допускаю я до себе цю думку (з усіма її наслідками!), що Господь Бог є вільним? Чи дозволяю я це? Чи не намагаюся я надмірно контролювати своє життя — свою сім’ю, родичів, знайомих, колег, підлеглих? Чи вмію я дати Богові та ближньому стільки свободи, скільки їм належить?

ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:

 Господи, йди зі мною на роботу, а потім повернися зі мною додому і дозволь мені прийняти Тебе з любов’ю.

Коли тобі забракне слів у молитві, перебувай усім собою перед Господом без слів.

ACTIO (дія)
Чи через цей фрагмент, над яким ти розважав, Бог спонукає тебе в серці до конкретних дій? Якщо так, то яких? Запитуй себе:
„Що я маю зробити? Як це зробити? Коли це зробити?”