Ходити в Дусі мудрості (Сир 17, 24-29)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу Lectio Divina
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Сир 17, 24-29
Читання з Книги Сираха.
Тим, які каються, Бог змогу дає повернутись, втішає тих, які втратили надію. Навернися до Господа й покинь гріхи; молися перед Ним і зменшуй падіння. Повернись до Всевишнього, відвернись від неправди і понад усе зменш образу. Хто ж буде хвалити Всевишнього в шеолі замість тих живих, які віддають Йому шану? Від померлого, якого немає – і хвала не існує: хвалитиме Господа – живий та здоровий! Яка ж велика милість Господня і прощення тим, які навертаються до Нього!
Слово Боже.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
Він дає змогу повернутись – бо сам є Дорогою. Він втішає – бо Сам є Утішителем. Навертатися означає на-вертатися, тобто повністю змінювати напрямок свого життя. Це так ніби ти їхав автострадою вперед, але тепер хочеш розвернутися і рухатися в протилежному напрямку. Кожен мій день – це або крок до Бога, або крок до падіння. В нашому житті рідко трапляються великі події чи дуже сильні духовні переживання. Зазвичай, ми з трудом пробиваємося крізь сповнену проблемами буденність. І саме в ній, в цій сірій реальності, сповненій турбот і хвилювань, має відбуватися наше навернення. Якось на проповіді я почула фразу: “Справжнє навернення – це не недільні дзвони, а щоденний ранковий будильник”. Подивися на своє повсякденне життя. Що в ньому найбільше тебе втомлює? Де відчуваєш найбільший тягар? Саме там, у тиші Люблячого Серця, чекає Господь – Дорога і Утішитель, щоб дати тобі надію і розраду.
Дивитися на когось з милосердям і прощенням означає дивитися з надією. Саме так дивиться на нас Бог. Він не пасивний, як думають деякі. Він – не добрий дідусь з довгою бородою, на якого можна безкарно плювати. Його надія щодо нас перевищує всі наші уявлення. Тому вчімося дивитися з надією на тих, хто нас ранить, кривдить, погано поводиться. Можливо, сьогодні вони нарешті отямляться. А якщо не сьогодні, то завтра – бо завтра теж зійде сонце над праведними і неправедними. Вчімося прощення і надії у Самого Бога – надія не випадково стоїть у тріаді між вірою в Нього і любов’ю, якою є Він Сам.
Милосердя тісно пов’язане з прощенням. Коли ми грішимо, піддаємося слабкостям, Бог приймає наші акти каяття без докорів чи претензій. Він не злопам’ятний – якщо ми просимо прощення, Він завжди щедро його дарує. Так проявляється Боже милосердя – щоразу даючи нам нову можливість, новий день. Він велить своєму сонцю сходити на злих і на добрих і посилає дощ на праведних і неправедних. Подумай: чи твоє милосердя до людей виявляється також у прощенні? Якщо так, ти уподібнюєшся до Бога. Якщо ні – зупинися і задумайся над цим.
Прощення – це не удавання, що нічого не сталося. Це також не заперечення складних, болючих почуттів або побудова штучно добрих стосунків із кривдником. Прощення – це постава доброти, яка вимагає від нас відкритості на кривдника, але водночас – збереження здорової турботи про себе. Прощення не означає відмову від прагнення справедливості – кривдник має понести наслідки своїх протиправних дій (юридичні, фінансові тощо). Але справедливість не є помстою чи способом емоційної сатисфакції, і твоє прагнення до справедливості (якщо ти вирішиш її шукати) має бути вільним від будь-яких злих почуттів. Бо прощення стосується не кривдника, а тебе – твого серця, твоєї свободи і твоїх стосунків з Богом, який щоранку дарує сонце, і ввечері посилає дощ вам обом – і тобі, і твоєму кривднику.
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Тепер же зостаються віра, надія, любов – цих троє, але найбільша з них – любов.