Ходити в дусі доброти (Бут 18, 16-33)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
* Дотримуйся методу Lectio Divina
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Бут 18, 16-33
Читання з Книги Буття.
Чоловіки, яких гостив Авраам у діброві Мамре, встали й повернули на Содом, а Авраам ішов з ними, проводивши їх. При тому Господь думав: «Чи затаю Я від Авраама те, що Я роблю? З Авраама ж напевно вийде народ великий та могутній, і благословлю в ньому всі народи землі. Бо Я вибрав його на те, щоб він наказав своїм дітям і своєму домові по собі берегти путь Господню, творивши справедливість і суд, щоб Господь сповнив на Авраамові те, що обіцяв йому». Далі Господь сказав: «Скарги, що здіймаються проти Содома й Гомори, вельми великі і гріх їхній дуже тяжкий. Зійду та побачу, чи воно так насправді, чи ні, як у скаргах, що доходять до Мене, щоб знати». І повернулись оті чоловіки звідтіля та й пішли на Содом, а Авраам ще стояв перед обличчям Господа. Тоді приступив Авраам ще ближче й сказав: «Невже ж Ти справді погубиш праведного з грішним? Ану ж є в цьому місті п’ятдесят праведних. Чи справді їх погубиш і не простиш місцю задля п’ятдесятьох праведних, що в ньому? Хіба ж можеш таке вчинити! Чи вб’єш праведного разом з грішним? Чи прирівняєш праведника до грішника? Невже Суддя всієї землі не чинитиме по справедливості?» Господь же сказав: «Коли знайду в Содомі, в місті, п’ятдесят праведників, помилую все місце задля них». Тоді Авраам у відповідь: «Оце насмілився я говорити до Господа, а я – земля і порох. Може до п’ятдесят і бракуватиме п’ять, тож чи зруйнуєш Ти через тих п’ятьох ціле місто?» Господь сказав: «Не зруйную, коли знайду там сорок п’ять». І знову заговорив він до Господа, кажучи: «А може їх там знайдеться сорок?» І відрік: «Не зроблю того заради тих сорока». Тоді Авраам сказав: «Благаю лишень Господа не гніватися, коли я ще скажу: а може їх там знайдеться тридцять?» І відповів: «Не зроблю, як знайду там тридцять». Тоді той знову: «Оце насмілився я говорити до Господа: а може їх там знайдеться двадцять?» На це Господь відрік: «Не зруйную заради двадцятьох». Нарешті Авраам промовив: «Не в гнів нехай моєму Господу промовлю ще раз: а може їх там знайдеться десять?» І відповів: «Не зруйную і заради десяти». Перестав Господь говорити до Авраама й відійшов, а Авраам повернувся на своє місце. Слово Боже.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
У цьому Слові сьогодні я бачу Господа, який чекає на мою молитву за інших. Відкриваю, що Бог справді чекає на мої прохання, бо хоче виявити милосердя, але водночас є справедливим. Його справедливість вимагає, щоб гріх мав наслідки. Його милосердя прагне виявити співчуття. Ісус запитує фарисеїв: життя рятувати чи життя губити? Це дилема між милосердям і справедливістю, зрозумілою як накладення на людей наслідків гріховного життя.
Авраам побачив у Содомі те, що й ми можемо бачити сьогодні: праведників стає все менше й менше (п’ятдесят? сорок? десять?). Світ стає дедалі гіршим, до того ж він не є чимось новим у масштабах зла. Незважаючи на це, Богові достатньо мінімуму, крихти доброї волі, щоб врятувати людські життя і виявити милосердя. Те саме сталося, коли Ісуса розіп’яли: один з розбійників перед смертю виявив крихту каяття – і цього вистачило, щоб Син Божий забрав його з собою до неба. А чи ми здатні так дивитися на людей? Чи вміємо цінувати навіть маленькі прояви доброї волі, жалю, каяття? Чи вміємо прийняти того, хто нас скривдив і шкодує про це? Чи здатні прощати, як прощає Бог? Чи вміємо домовлятися один з одним, як Авраам з Богом – чи вміємо ми працювати з важкими почуттями, які маємо до непростих людей, щоб виявити їм милосердя і прощення?
Спостерігаючи за навколишньою реальністю й людською поведінкою, я щоразу доходжу висновку: однією з найважливіших ознак Божої людини є здатність прощати. Люди через дрібниці можуть роками не розмовляти між собою, ображати одне одного або сторонніх, які не до вподоби, дорікати за давні прикрощі (інколи об’єктивно незначні) й образи. А ти не йди цим шляхом, йди проти течії – прощай. Нехай сонце твоєї доброти сходить і на злих, і на добрих. Нехай дощ твоєї молитви падає на праведних і неправедних.
Будь Божою людиною.
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Люблю Тебе, Господи, сило моя, моя скеля й твердиня моя, мій Спаситель.