Спільний ворог не об’єднує (бр. Томаш Лакомчик)
Нехай Господь обдарує вас миром.
Кажуть, що спільний ворог об’єднує. Так говорить одне з наших прислів’їв. Але лише кажуть. І ми можемо переконатися в цьому на прикладі сьогоднішньої літургії слова. Дуже цікавої літургії слова. В Євангелії Ісус молиться про єдність. Єдність серед своїх учнів, єдність серед своїх послідовників. Ми б сказали — про єдність християн. А в першому читанні відразу бачимо на практиці, що означає відсутність єдності. Навіть попри спільного ворога. Цим спільним ворогом, звісно, є святий Павло, який перебуває в Єрусалимі. Там, у присутності Синедріону, через римського трибуна його допитують. Його звинувачують у тому, що він проповідує Христа. Проповідує Христа як Месію. Проповідує Його воскресіння.
І Павло, коли постає на цьому допиті, добре знає, перед ким стоїть. Він усвідомлює різні конфлікти, внутрішні фракції, які існують серед юдеїв. І дуже мудро стає й говорить, чому тут перебуває. Він каже правду. Говорить те, у що вірить. Говорить те, в чому переконаний. Але водночас чудово розуміє, що те, що він зараз скаже, ще більше поляризує фракції фарисеїв і садукеїв. Він говорить про те, що очікує воскресіння мертвих. І як передає нам автор Діянь апостольських, коли він це сказав — серед присутніх стався розкол. Бо садукеї кажуть, що немає ні воскресіння, ні ангела, ні духа. А фарисеї визнають і одне, й інше. Павло постає перед цим судом як фарисей, як син фарисеїв. Так він себе представляє і говорить: Я стою тут, бо очікую воскресіння мертвих.
Ми ж добре знаємо, що він стоїть тут з дещо іншої причини. Але насправді він не просто очікує воскресіння — він зустрів Самого воскреслого, тобто Христа. Він уже переконаний у цьому. Він це проповідує. Але зараз він саме використовує цю відсутність єдності. І навіть попри те, що є спільний ворог, вони все одно не можуть, як ми б сказали по-простому, домовитися. Досі немає між ними єдності. Зчиняється таке заворушення, що трибун, побоюючись, що Павла розірвуть, наказує вивести його звідти. Тобто вони вже сваряться між собою, зовсім не зважаючи на те, що Павла вже серед них немає. Тобто — того, кого мали звинувачувати. Ми бачимо, що таке відсутність єдності.
Ми бачимо, чому ця єдність така важлива, і Христос перед Своїми муками, перед Своєю смертю молиться саме про цю єдність. Каже: Отче Святий, не лише за них прошу, але й за тих, які через їхнє слово увірують у Мене, щоб усі були одно. Як Ти, Отче, в Мені, а Я в Тобі. І щоб і вони були одно в Нас, аби світ увірував, що Ти послав Мене. Єдність будує, як ми іноді кажемо, що згода будує, а розбрат руйнує. Відсутність єдності руйнує. Відсутність єдності руйнує і нас самих, коли в нас немає єдності.
Тут можна трохи доторкнутися й до психології — коли немає внутрішньої цілісності, коли немає контакту із самим собою. Ми бачимо, як людина зруйнована. Живе інакше, ніж думає, живе інакше, ніж хоче. Зовсім не рефлексує над тим, як поводиться, що говорить, що робить, чому так говорить, чому так робить. Відсутність цієї внутрішньої узгодженості, внутрішньої єдності — руйнівна для нас. Відсутність нашого зв’язку з Богом також здатна нас нищити. А потім — назовні, у наших домівках, серед родини, в подружжі, також у чернечих спільнотах, і в усій Церкві. Відсутність єдності здатна зруйнувати все.
Тому Христос сьогодні молиться про єдність. Сьогодні й ми хочемо молитися про цю єдність. І бачимо, що Тим, Хто приносить єдність, є Святий Дух. Той, хто вливає у наші серця любов. Той, хто вливає переконання, що ми є улюбленими, що ми можемо взивати до Отця, до Бога — «Отче», можемо казати «Авва». А якщо ми будемо знати, що Бог — наш Отець, то Він є нашим Отцем. Як ми кажемо в молитві «Отче наш», — не лише «Отче мій», а «Отче наш». Якщо Він є нашим Отцем, якщо Він є моїм Отцем — то я матиму також усвідомлення братерства тут, на землі. Що ми всі — діти одного Отця. У Христі ми є братами і сестрами. Нехай Святий Дух прийде і допоможе нам у цій єдності в нас самих, у єдності з Богом і в єдності між усіма людьми, а особливо — у єдності між віруючими.
Помолімося. Всемогутній Боже, нехай Святий Дух перемінить нас внутрішньо Своїми дарами і створить у нас нове серце, щоб ми могли подобатися Тобі й виконувати Твою волю. Через Господа нашого Ісуса Христа, Твого Сина, Котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа. Бог на віки вічні. Амінь.
Господь з вами. Нехай благословить вас Бог Всемогутній: Отець, і Син, і Святий Дух. Амінь.