Слухай, не говори! (бр. Томаш Лакомчик)

П’ятниця третього тижня Великого посту. В Євангелії один книжник, підійшовши до Ісуса, ставить Йому запитання: Яка заповідь є першою з усіх? І Господь Ісус дає відповідь: “Перша є: Слухай, Ізраїлю: Господь, наш Бог – єдиний Господь, і любитимеш Господа, Бога свого, всім серцем своїм, і всією своєю душею, і всім своїм розумом, і всією своєю силою”. А потім Господь додає другу заповідь: “Любитимеш свого ближнього, як самого себе!”

Ми чудово знаємо ці заповіді, але сьогодні зупинимось лише на першому слові: “Слухай” – знамените Шема Ісраель (Слухай, Ізраїлю!). Це допоможе нам зрозуміти й перше читання, яке також розкриває першу заповідь. Ми отримуємо уривок із книги пророка Осії. Сьогодні й завтра ми будемо читати з неї, і варто ознайомитися з усією книгою. Вона прекрасна, бо говорить про Божу любов. Через пророка, через його життя і поведінку, Бог хоче показати, як Він любить усіх людей, як Він любить Ізраїль. Але ми можемо читати це і в ширшому сенсі: як приклад людської невірності, на тлі якої ще яскравіше видно Божу вірність і любов.

Слухай, Ізраїлю. Повернися, Ізраїлю. Бог каже через пророка: Навернись, Ізраїлю, до Господа, Бога твого, бо ти спотикнувся об твою беззаконність. Візьміть слова з собою й наверніться до Господа. Цікаво, що тут сказано “візьміть слова з собою”. Іншими словами, людина може говорити гарні слова, може виглядати праведною, але якщо за словами немає вчинків, вони нічого не варті. Мовби Ісус хоче сказати: Не тільки повернися, Ізраїлю, не тільки слухай, Ізраїлю, але замовкни, Ізраїлю. Припини говорити, припини переконувати, припини вдавати, що все добре. Одна річ, про яку прошу: послухай. Послухай, що Я хочу тобі сказати.

Візьміть слова з собою… але не для того, щоб ними замінити справжню молитву та навернення. Адже ми часто хочемо щось “віддати” Богові, наче торгуємося з Ним: “Я Тобі жертву приніс – Ти мені допоможи”. Але сьогодні Бог каже: Я не хочу цих жертв. Я хочу твої уста, щоб хоча б на хвилину вони були закриті, щоб ти міг послухати. Бо й жертви, й слова інколи стають лише пустою формальністю.

Послухай. Я скажу тобі, Я напоумлю тебе, Я покажу тобі, що є правдивим. Скільки разів ми чули: Бог дав нам один рот, але два вуха, щоб ми більше слухали, ніж говорили. Тому перша заповідь звучить так: “Слухай, Ізраїлю!” Послухай, який є Бог. Він є Єдиний і Люблячий. Ти покликаний до унікальних, особливих стосунків із Ним. А потім ти покликаний любити – і ближнього, і самого себе.

Але перше – слухай. І слухай справжнього Бога, бо, як каже далі пророк Осія: Ассирія нас не врятує. В історичному контексті тогочасні царі думали, з ким укласти союз: може, Ассирія стане їхнім покровителем і захисником? Але Осія нагадує: Ассирія нас не врятує; на коні ми не будемо сідати (Коні тоді символізували військову силу); діла рук наших не називатимемо більше нашими богами. Тобто вони поклонялися творінням людських рук, забувши про справжнього Бога.

Тож нехай це слово буде для нас сьогодні нагадуванням: Не принось Богу порожніх обіцянок. Не потрібно приносити жертв чи робити гучні декларації. Просто сядь і послухай. І, наостанок, чудовий момент із Євангелії: Книжник похвалив Ісуса: Добре, Учителю, по правді сказав Ти. Здається, що він був упевнений у своїй мудрості, але йому дуже сподобалася відповідь Ісуса. А Ісус відповів йому: Ти недалеко від Божого Царства.

Отож, давайте сьогодні просто послухаємо Бога, щоб і ми були не просто близько, а всередині Божого Царства. Молімося: Всемогутній Боже, наповни наші серця Своєю благодаттю, щоб ми відвернулися від гріха та з Твоєю допомогою жили згідно з Твоїм словом. Через Христа, Господа нашого. Амінь.

Господь з вами. Нехай благословить вас Всемогутній Бог: Отець, Син і Святий Дух. Амінь.