Скрутація (Mт 18,21-35 \ HNR)

Лк 23,34:

Ісус же сказав: “Отче, відпусти їм, не знають бо, що роблять.” Коли ж ділили його одіж, то кидали жереб.

Пс 22,19:

Одежу мою ділять між собою, і на хитон мій жеребок кидають.

Iс 53,12:

Тому я дам йому, як пай, премногих; він з сильними буде ділити здобич, бо видав на смерть свою душу і був зачислений до лиходіїв, коли він узяв на себе гріхи багатьох і за грішників заступався.

Пс 2,8:

Проси в мене, і я дам тобі народи в спадщину, і кінці землі тобі в посілість.

Koл 2,15:

а роззброївши начала і власті, він виставив їх на видовище, перемігши їх у ньому.

Mк 15,28:

Тоді збулось Писання, що каже: “І з беззаконними полічено його.”

Лк 22,37:

Кажу вам: Має сповнитись на мені, що написане: Його зараховано до злочинців, – бо те, що стосується до мене, кінця доходить.”

Йн 1,29:

Тож наступного дня бачить він Ісуса, що йде до нього, та й каже: «Ось Агнець Божий, який світу гріх забирає.

Рим 4,25:

що був виданий за гріхи наші і воскрес для нашого оправдання.

Діян 3,17:

Однак, браття, я знаю, що ви через незнання це зробили, як і ваші князі;

Діян 13,27:

Та мешканці Єрусалиму і князі їхні не визнали його, а засудивши його, сповнили слова пророків, які читаються щосуботи.

1Koр 2,8:

її ніхто з князів цього віку не спізнав, бо коли б спізнали, то не розп’яли б Господа Слави,

Діян 7,60:

А впавши на коліна, закликав сильним голосом: «Господи, не постав їм цього за гріх!» І промовивши це, смертю заснув.

1Пт 2,23-24:

хто був злословлений, але сам, навпаки, не злословив, хто страждав, та не погрожував, а здався на того, який судить справедливо; він сам у своїм тілі виніс наші гріхи на дерево, щоб ми, вмерши для гріхів, жили для справедливости, – ми, що його синяками зцілились.

2Koр 5,21:

Того, хто не знав гріха, він за нас зробив гріхом, щоб ми стали Божою праведністю в ньому.

Рим 6,11.18:

Так само й ви вважайте себе за мертвих для гріха, а за живих для Бога, в Христі Ісусі. та що, звільнившися від гріха, стали слугами праведности.

Лев 19,18-19:

Не будеш мститися і не будеш злопам’ятним супроти твоїх земляків. Любитимеш ближнього твого, як самого себе: я – Господь. Установ моїх пильнуйте: не спаровуватимеш твоєї скотини з двох порід: не засіватимеш твоєї ниви мішаним насінням, і не вдягатимешся в одежу з двоякої тканини.

Mт 5,43:

Ви чули, що було сказано: Люби ближнього свого й ненавидь ворога свого.

Mт 22,39:

А друга подібна до неї: Люби ближнього твого, як себе самого.

Рим 13,9:

Бо заповіді: «Не чини перелюбу», «Не вбивай», «Не кради», «Не пожадай», і всякі інші заповіді містяться у цьому слові: «Люби твого ближнього, як себе самого.»

Рим,5,14:

одначе смерть панувала від Адама аж до Мойсея і над тими, що не згрішили подібним переступом Адама, що є образ того, що мав прийти.

Як 2,8:

Коли, отже, виконуєте закон царський за писанням: «Люби ближнього свого, як себе самого», – ви добре робите.

Втор 22,9-11:

Не засіватимеш твого виноградника двома родами насіння, щоб не стало святим усе: і те, що посіяв, і врожай виноградника. Не оратимеш волом і ослом укупі. Не вдягатимешся в одежу, зроблену з вовни й льону разом.

Mт 5,39:

А я кажу вам: Не противтеся злому. Хто вдарить тебе в праву щоку, оберни до нього й другу.

Mт 5,39-40:

А я кажу вам: Не противтеся злому. Хто вдарить тебе в праву щоку, оберни до нього й другу. Хто хоче позиватися з тобою і взяти з тебе одежу, лиши йому і плащ.

Mт 6,12:

Прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим,

Mт 7,2:

бо яким судом судите, таким і вас будуть судити, і якою мірою міряєте, такою і вам відміряють.

Mк 4,24:

І казав їм: “Вважайте, що чуєте! Якою мірою міряєте, такою й вам відміряють, та ще й причинять вам, що слухаєте.

Лк 6,38:

Дайте, то й вам дасться: міру добру, натоптану, потрясену, переповнену дадуть вам. Якою бо мірою ви міряєте, такою й вам відміряють.”

2Koр 2,7:

так що, навпаки, краще вам простити та втішити, щоб надто великий смуток не зламав такого.

Eф 4,32:

Будьте, натомість, добрі один до одного та милосердні, прощайте один одному, як Бог у Христі вам. простив.

Mт 6,14-15:

Коли ви прощатимете людям їхні провини, то й Отець ваш небесний простить вам. А коли ви не будете прощати людям, то й Отець ваш небесний не простить вам провин ваших.

Сир 28,1-5:

Хто мститься, той від Господа помсти зазнає і за свої гріхи здасть докладний рахунок. Ближньому твоєму кривду прости, тож, попросивши, й сам прощення гріхів одержиш. На людину людина плекає гнів — а сама вилікування в Господа шукає? До собі подібної людини не має милосердя — а сама за власні гріхи свої просить? Коли ж такий ось, тілесний, плекає пересердя — хто ж гріхи його власні йому простить?

Mт 5,7:

Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя.

Як 2,13:

Бо суд немилосердний для того, хто не чинить милосердя. Милосердя ж понад суд.

Як 4,11-12:

Не обмовляйте, брати, один одного. Хто обмовляє або судить брата свого, той обмовляє закон і закон судить. Коли ж ти закон судиш, то ти не виконавець, а суддя закону. Один лише законодавець і суддя, який може спасти й погубити. Ти ж хто такий, що судиш ближнього?

Як 5,9:

Не скаржтеся один на одного, брати, щоб вас не суджено. Ось суддя стоїть перед дверима.

Пс 9,9:

І правдою судитиме вселенну, і народи розсудить справедливо.

2Сол 3,7:

Самі бо знаєте, як треба нас наслідувати. Ми ж безладдя поміж вами не коїли,

1Сол 1,6:

І ви заходилися наслідувати нас і Господа, прийнявши слово посеред численних утисків, з радістю Святого Духа

Флп 2,5:

Плекайте ті самі думки в собі, які були й у Христі Ісусі.

Mт 16,24:

Тоді Ісус сказав до своїх учнів: “Коли хтось хоче йти за мною, нехай зречеться себе самого, візьме хрест свій і йде за мною.

Йн 13,15:

Приклад дав я вам, щоб і ви так робили, як оце я вам учинив.

1Пт 2,21:

Власне, на це ви покликані, бо й Христос страждав за вас також, лишивши вам приклад, щоб ви йшли його слідами;

1Йн 2,6:

Хто каже, що в ньому перебуває, повинен так поводитись, як він поводився.

Koл 3,13:

терплячи один одного й прощаючи одне одному взаємно, коли б хтось мав на кого скаргу. Так, як Господь простив вам, чиніть і ви так само.

Mт 5,48:

Тож будьте досконалі, як Отець ваш небесний досконалий.”

Mт 5,44-45:

А я кажу вам: Любіть ворогів ваших і моліться за тих, що гонять вас; таким чином станете синами Отця вашого, що на небі, який велить своєму сонцю сходити на злих і на добрих і посилає дощ на праведних і неправедних. 

Лк 6,27-36:

А вам, що слухаєте, кажу: Любіть ворогів ваших, добро чиніте тим, які вас ненавидять, благословляйте тих, які вас проклинають, моліться за тих, що вас зневажають. Тому, хто б’є тебе в одну щоку, підстав і другу; хто ж бере в тебе свиту, не борони й одежі. Дай кожному, хто тебе просить; хто бере щось твоє, не допоминайся. І як бажаєте, щоб вам чинили люди, чиніть їм і ви так само. Коли ви любите тих, що вас люблять, яка вам заслуга? Таж бо й грішники люблять тих, що їх люблять. І коли чините добро тим, що вам чинять, яка вам заслуга? Та й грішники те саме чинять. І коли ви позичаєте тим, від кого маєте надію назад узяти, яка вам заслуга? Адже і грішники грішникам позичають, щоб відібрати від них рівне. Ви ж любіть ворогів ваших, добро чиніте їм, і позичайте, не чекаючи назад нічого, а велика буде ваша нагорода, й будете Всевишнього синами, бо він благий для злих і невдячних. Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний. 

Mт 5,42:

Дай тому, хто в тебе просить, а хто хоче позичити в тебе, не відвертайся.

Лк 12,33:

Продайте ваше майно й дайте милостиню. Зробіть собі гамани, що не старіються; невичерпаний скарб на небі, де злодій приступу не має, ні міль не точить.

Mт 7,12:

Все, отже, що бажали б ви, щоб люди вам чинили, те ви чиніть їм, – це ж бо закон і пророки.

Tов 4,15:

Не роби іншим того, що тобі не любе. Вина не пий аж-до пияцтва; пияцтво нехай тебе не супроводжує ніколи.

Mт 5,46:

Бо коли ви любите тих, що вас люблять, то яка вам за це нагорода? Хіба не те саме й митарі роблять?

Лк 14,12-14:

Він сказав також тому, що його покликав: “Коли справляєш обід або вечерю, не клич твоїх друзів, ні твоїх братів, ані твоїх родичів, ані сусідів багатих, щоб часом і вони також тебе не запросили й не було тобі відплати; але як справляєш бенкет, заклич убогих, калік, кривих, сліпих. І ти будеш щасливий, тому що вони не мають, чим тобі відплатити, – тобі бо віддасться в день воскресіння праведних.”

Сир 4,11:

Марнота людини — в тілі її; та не затреться ім’я побожного.

Рим 12,17-21:

Нікому злом за зло не віддавайте; дбайте перед усіма людьми про добро. Коли можливо, оскільки це від вас залежить, будьте з усіма людьми в мирі. Самих себе не відомщайте, любі, а дайте місце гніву, написано бо: «Мені належить помста, я відплачу», – говорить Господь. Але коли твій ворог голодує, нагодуй його; і коли має спрагу, напій його, бо, роблячи це, ти нагромаджуєш йому на голову розпалене вугілля. Не дозволь, щоб зло тебе перемогло, але перемагай зло добром.

1Сол 5,15:

Уважайте, щоб ніхто не віддавав нікому злом за зло, а старайтеся робити добро один одному і для всіх.

1Пт 3,9:

Не платіть злом за зло чи лайкою за лайку, а, навпаки, благословляйте, бо ви на те покликані, щоб успадкувати благословення.

Бут 3,4:

І сказав змій до жінки: “Ні, напевно не помрете!

2Koр 8,21:

Бо ми дбаємо за добро не тільки перед Господом, але й перед людьми.

1Koр 6,6-7:

А то брат з братом судиться, а й перед невірними! Вже це взагалі для вас пониження, що судитеся між собою. Чого б вам радше не стерпіти кривди? Чого б вам радніш не зазнавати здирства?

Прип 20,22:

Не говори: “Відплачу лихом!”- звірся на Господа, і він тебе врятує.

Лев 19,18:

Не будеш мститися і не будеш злопам’ятним супроти твоїх земляків. Любитимеш ближнього твого, як самого себе: я – Господь.

Втор 32,35:

Мені належить помста й відплата, коли нога в них похитнеться; бо день загибелі їхньої близько, недоля незабаром їх вразить.

Бут 50,19:

А Йосиф каже до них: “Не бійтеся! Хіба ж я замість Бога?

Прип 25,21-22:

Як ворог твій голодний, нагодуй його хлібом, | як хоче пити, подай води напитись, бо ти збереш на його голову вугілля гаряче, | і Господь заплатить тобі.

Як 5,4:

Ось затримана вами платня робітникам, що жали ваші ниви, кричить, і голосіння женців дійшло до Господа сил.

Прип 10,12:

Ненависть сварки роздуває, а любов гріхи всі покриває.

Прип 17,9:

Хто любить рани, той любить сварку; а хто нахабний, той занепаду шукає.

1Koр 13,7:

все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.

Як 5,20:

хай знає, що той, хто навернув грішника з хибної його дороги, спасе його душу від смерти і силу гріхів покриє.

Tов 12,9:

Милостиня від смерти вибавляє, вона усякий гріх очищає. Ті, що дають милостиню, проживатимуть у достатку.

1Сол 5,14:

Благаємо вас, брати: карайте ледачих, малодушних підбадьорюйте, підтримуйте безсилих, супроти всіх будьте терплячі.

Рим 14,1:

Слабкого в вірі приймайте, не вступаючи з ним у суперечки.

1Пт 4,8:

Насамперед майте велику любов один до одного, бо любов силу гріхів покриває!

Дан 12,3:

Розумні сяятимуть небесним сяйвом, – і ті, що навернуть багатьох до справедливости, неначе зорі, повіки, назавжди.

Єз 3,19:

Коли ж ти попередиш безбожника, і він не навернеться від своєї безбожности й від лихої дороги, то він умре в своїм грісі, а ти врятуєш твою душу.

Єз 33,9:

Коли ж ти остеріг безбожника, щоб він відвернувсь від своєї поведінки, і він від неї не відвернувся, то він умре за свою провину, а ти врятував свою душу.