19. Неділя (А) Звичайного періоду Скрутація (Mт 14,22-33 \ HNR) Спочатку ознайомтеся з методом!!!PDF-версія Текстова версія Mт 14,22:І зараз же спонукав учнів увійти до човна й переплисти на той бік раніше від нього, тим часом як він відпускав народMт 14,23:І коли відпустив народ, пішов на гору помолитися насамоті. Як звечоріло, він був там сам один.(розгорнути>>>) гілка від Mт 14,23:Mк 1,35:Уранці ж, іще геть за ночі, вставши, вийшов і пішов на самоту й там молився.Лк 5,16:Він їм сказав також цю притчу: “Ніхто не відриває латки від нової одежини й не пришиває її до старої, а то порве й нову, і латка від нової не підійде до старої.Mт 15,36:взяв сім хлібів та рибу, воздав хвалу, поламав і заходився давати учням, а ті людям.Mт 26,26-27:Якже вони їли, Ісус узяв хліб, поблагословив, розламав і дав учням, кажучи: “Беріть, їжте: це моє тіло.” Потім узяв чашу, воздав хвалу і подав їм, кажучи: “Пийте з неї всі,Лк 3,21:Коли ввесь народ христився, і коли Ісус, охристившись, молився, відкрилось небо,Лк 6,12:Тими днями він вийшов на гору молитись і провів усю ніч на молитві до Бога.Лк 11,1:Раз якось він молився в якомусь місці, і як закінчив, сказав до нього один з його учнів: “Господи, навчи нас молитись, як і Йоан навчав своїх учнів.”Лк 9,18:Одного разу, коли він молився насамоті, а з ним були й його учні, – він спитав їх: “За кого мене мають люди?”Лк 9,28-29:Днів з вісім по оцій розмові Ісус узяв з собою Петра, Йоана та Якова й пішов аж на гору помолитись. І коли він молився, вигляд його обличчя став інший, а одежа – біла та блискуча.Mт 26,36-44:Тоді Ісус приходить з ними на місце, зване Гетсиманія, і каже до учнів: “Посидьте тут, поки піду та помолюся там.” І взяв Петра з собою і двох синів Заведея, і почав скорбіти та тужити. Тоді сказав їм: “Смуток у мене на душі – аж до смерти! Зостаньтеся тут і чувайте зо мною.” І пройшовши трохи далі, упав обличчям додолу, молившися і промовляючи: “Отче мій, якщо можливо, нехай мине ця чаша мене. Однак не як я бажаю, лише – як ти.” Повернувся він до учнів і, знайшовши їх заснулими, каже до Петра: “Отож і однієї години не спромоглися чувати зо мною? Чувайте й моліться, щоб не ввійшли у спокусу, бо дух бадьорий, але тіло немічне.” Знову, вдруге, відійшов він і почав молитися: “Отче мій, коли ця чаша не може минути, щоб я її не пив, хай буде твоя воля!” І, повернувшися, знову знайшов, що вони спали, бо очі в них були отяжілі. Залишив він їх, пішов знову й почав молитись утретє, повторюючи ті самі слова.Mт 27,46:А близько дев’ятої години Ісус скрикнув міцним голосом, вимовляючи: “Елі Елі, лема савах-тані”, – тобто: “Боже мій, Боже мій, чому ти мене покинув?”Лк 23,34:Ісус же сказав: “Отче, відпусти їм, не знають бо, що роблять.” Коли ж ділили його одіж, то кидали жереб.Лк 22,32:та я молився за тебе, щоб віра твоя не послабла, а ти колись, навернувшись, утверджуй своїх братів.”Йн 17,9-24:Молю ж за них: не за світ молю, лише за тих, яких ти передав мені, бо вони – твої. І все моє -твоє, твоє ж – моє, і в них я прославився. Я вже більш не у світі, а вони у світі, і я до тебе йду. Отче Святий! Заради імени твого бережи їх, тих, що їх ти мені передав, щоб були одно, як ми! Бувши з ними у світі, я беріг їх у твоє ім’я; тих, яких ти передав мені, я їх стеріг, і ніхто з них не пропав, лише син загибелі, щоб збулося Писання. Тепер же іду до тебе, і кажу те, у світі бувши, щоб вони радощів моїх мали у собі вщерть. Слово твоє я передав їм, тож зненавидів їх світ, – не від світу бо вони, так само, як і я не від світу. Не молю, щоб ти узяв їх від світу, лише – щоб зберіг їх від лихого. Вони не від світу так само, як і я не від світу. Освяти їх у твоїй істині: слово твоє – істина. Як послав єси мене у світ, так послав і я їх у світ. Віддаю себе за них у посвяту, щоб і вони були освячені в істині. Та не лиш за цих молю, але і за тих, які завдяки їхньому слову увірують в мене, щоб усі були одно, як ти, Отче, в мені, а я в тобі, щоб і вони були в нас об’єднані; щоб світ увірував, що ти мене послав. І славу, що ти дав мені, я дав їм, щоб вони були одно так само, як і ми одно. Я – в них, і ти – в мені, – щоб вони були звершені в єдності, щоб світ збагнув, що послав єси мене, та й ізлюбив їх, як ізлюбив мене. Отче! Хочу, щоб ті, яких ти мені передав, перебували там, де і я, щоби й вони були зо мною та й бачили мою славу, яку ти дав мені, бо полюбив єси мене перед заснуванням світу.Йн 17,1-5:Отак мовив Ісус, а підвівши очі свої до неба, проказав: «Отче, прийшла година! Прослав свого Сина, щоб Син твій тебе прославив, згідно з владою, що її ти дав йому над усяким тілом: дарувати життя вічне тим, яких ти передав йому. А вічне життя у тому, щоб вони спізнали тебе, єдиного, істинного Бога, і тобою посланого – Ісуса Христа. Я тебе на землі прославив, виконавши те діло, яке ти дав мені до виконання. Тепер же прослав мене, Отче, у себе – славою тією, що її я мав у тебе перед тим, як постав світ!Євр 5,7:Він за днів свого тілесного життя приніс був молитви й благання з великим голосінням та слізьми до того, який міг його спасти від смерти, і він був вислуханий за богобоязність;Mт 11,25-27:Тоді ж Ісус заговорив: “Я прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти затаїв це від мудрих та розумних і що відкрив це немовлятам. Так, Отче: бо так тобі було довподоби. Все передане Мені моїм Отцем, і ніхто не знає Сина, крім Отця, і Отця ніхто не знає, крім Сина, та кому Син схоче відкрити.Йн 8,29:і що той, хто послав мене, – зо мною Сущий. Не полишив він мене самого, бо я постійно те чиню, що довподоби йому.»Йн 11,22.42:А й тепер знаю, що все, що попросиш ти в Бога, Бог тобі дасть.» Я добре знаю, що повсякчас вислуховуєш мене, тож тільки з-за люду, який ото стоїть навколо, сказав я: щоб вони увірили, що ти мене послав.»Mт 6,5:А коли молитеся, не будьте як ті лицеміри, що люблять навидноті молитися по синагогах та на перехрестях, щоб показатися людям. Істинно кажу вам: Вони вже мають свою нагороду.Рим 8,34:хто ж той, що засудить? Христос Ісус, який умер, ба й воскрес, що по правиці Божій, – він заступається за нас.1Йн 2,1:Мої дітоньки, пишу вам те, щоб ви не грішили. Якже згрішить хтось, ми маємо заступника перед Отцем, Ісуса Христа, праведного.Іов 14,16:Замість, як нині, рахувати мої кроки, ти не вважав би більше на гріх мій! Mт 14,24:Човен уже був посеред моря і його кидали хвилі, бо вітер був супротивний.Mт 14,25:О четвертій сторожі ночі (Ісус) прийшов до них, ступаючи морем.Mт 14,26:Учні, побачивши, що він іде морем, жахнулись. “То привид!” – заговорили й закричали з переляку.Mт 14,27:Та Ісус тієї ж миті мовив до них: “Заспокойтесь, – це я, не страхайтеся!”Mт 14,28:Аж тут Петро озвавсь до нього й каже: “Господи, коли це ти, повели мені підійти водою до тебе!”Mт 14,29:“Підійди!” – сказав Ісус. І вийшов Петро з човна, почав іти по воді і підійшов до Ісуса;Mт 14,30-31:але, побачивши, що вітер сильний, злякався, почав потопати й крикнув: “Господи, рятуй мене!” Ісус же притьмом простягнув руку, вхопив його і мовив до нього: “Маловіре; чого засумнівався?”(розгорнути>>>) гілка від Mт 14,30-31:Mт 8,23-26:Як він увійшов до човна, слідом за ним увійшли його учні. Аж ось зірвалася на морі така велика буря, що хвилі заливали човен. Він же спав. Ті кинулись до нього, збудили й кажуть: “Рятуй, Господи, ми гинемо!” А він до них каже: “Чого ви лякливі, маловіри?” Тоді встав погрозив вітрам і морю, і настала велика тиша.Mт 6,30:І коли зілля польове, яке сьогодні є, а завтра вкидають його до печі, Бог так одягає, то чи не багато більше вас, маловірні?Mт 8,10:Почувши це Ісус, здивувався і сказав тим, що за ним ішли: “Істинно кажу вам: Ні в кого в Ізраїлі я не знайшов такої віри.Mт 12,38-39:Тоді деякі з книжників та фарисеїв озвались до нього: “Учителю, ми хочемо побачити якийсь знак від тебе.” А він у відповідь сказав їм: “Лукаве поріддя і перелюбне вимагає знаку, та знаку не буде йому дано, як тільки знак пророка Йони.Mт 13,58:І не зробив там багато чуд з-за їхньої невіри.Mт 16,1-4:І приступили фарисеї та садукеї і, спокушаючи його, просили, щоб показав їм знак з неба. А він у відповідь сказав їм: “Як настане вечір, ви кажете: Буде гарна погода, бо червоне небо; а вранці: сьогодні буде негода, бо небо щось червонясто похмуре. То вигляд неба ви вмієте розпізнавати, а знаків часу ви не здатні розпізнавати? Рід лукавий і перелюбний шукає знаку, але знаку йому не дасться, хіба що знак Йони.” І покинув їх і пішов звідти.Лк 8,13:Ті ж, що на камені, це тії, що, почувши, з радістю приймають слово, але не маючи коріння, вірують дочасу й під час спокуси відпадають.Лк18,8:Кажу вам: Оборонить їх негайно. Тільки ж Син Чоловічий, коли прийде, чи знайде на землі віру?”Mт 27,42:“Інших спасав, – себе спасти не може! Він цар Ізраїля: нехай тепер зійде з хреста, і ми увіруємо в нього.Mк 9,24:І вмить батько хлопчини викрикнув крізь сльози: “Вірю, поможи моєму невірству!”Mт 24,12:Через те, що розбуяє беззаконня, любов багатьох охолоне.Mт 16,8:Помітив це Ісус і каже: “Чого перемовляєтесь між: собою, маловіри, – тому, що не взяли хліба?Mт 28,17:Побачивши його, вони вклонилися йому; а деякі сумнівалися.Mк 16,11-14:Вони ж, почувши, що він живий та що вона його бачила, не йняли віри. Після цього з’явився в іншім вигляді двом з них, що були в дорозі й ішли на село. І ці, повернувшися, сповістили інших, але й їм не йняли віри. Нарешті з’явився він самим одинадцятьом, коли то були за столом, і докоряв за їхнє невірство та твердосердя, що не повірили тим, які бачили його воскреслого з мертвих.Лк 24,11.25.41:але слова ці їм видавалися пустим верзінням, і вони не повірили їм. А він промовив до них: “О безумні й повільні серцем у вірі супроти всього, що були пророки оповіли! А як вони з радощів не йняли йому ще віри й чудувались, він сказав: “Чи маєте ви тут що їсти?”Mт 26,69-75:Петро ж сидів надворі. Аж тут одна служниця підійшла до нього й каже: “І ти був з Ісусом Галилеєм.” Але той перед усіма відрікся і заявив: “Не знаю, що таке говориш.” Коли ж: він вийшов до воріт, уздріла його інша й каже до тих, що там були: “Цей був з Ісусом з Назарету.” Він знову, клявшися, відрікся: “Не знаю я цього чоловіка.” Десь трохи згодом приступили ті, що там стояли, і заговорили до Петра: “Ти таки справді один з них, бо й твоя вимова тебе виявляє.” Тоді Петро почав клястися та божитися: “Не знаю я цього чоловіка.” І враз заспівав півень. І Петро згадав те слово, що Ісус сказав був: “Раніше, ніж півень заспіває, ти тричі зречешся мене.” І вийшовши звідтіль, заплакав гірко.Mт 17,14-20:Коли ж прийшли до народу, тоді приступив до нього один чоловік і, припавши йому до ніг, каже: “Господи, змилуйся над моїм сином, бо він причинний і тяжко нездужає: часто кидається в огонь, часто й у воду. Я був привів його до твоїх учнів, та вони не могли його зцілити.” “Роде невірний та розбещений”, – відповів Ісус, – “доки мені з вами бути? Приведіть мені його сюди!” Ісус погрозив йому, і біс вийшов з хлопця; тож видужав юнак тієї ж миті. Тоді підійшли учні до Ісуса насамоті й спитали: “Чому ми не могли його вигнати?” Ісус сказав їм: “Через вашу малу віру; бо, істинно кажу вам: Коли матимете віру, як зерно гірчиці, то скажете оцій горі: Перенесися звідси туди – і вона перенесеться; і нічого не буде для вас неможливого.Mт 21,21-22:Ісус у відповідь сказав їм: “Істинно кажу вам, що коли матимете віру й не завагаєтесь, ви зробите не тільки таке з смоковницею, але й коли горі цій скажете: Двигнись і кинься в море! – воно станеться. І все, чого проситимете в молитві з вірою, одержите.”Mк 16,17:А ось чуда, що будуть супроводити тих, які увірують: Ім’ям моїм виганятимуть бісів, будуть говорити мовами новими;Mт 9,2:І от принесено до нього розслабленого, що лежав на ношах. Побачивши їхню віру, Ісус сказав розслабленому: “Бадьорися сину, твої гріхи відпускаються.”Лк 7,50:До жінки ж він промовив: “Віра твоя спасла тебе; іди в мирі.”Лк 8,12:ії, що край дороги, це ті, що слухають, та потім приходить диявол і вириває геть з їх серця слово, щоб вони не увірували та й не спаслися.Mк 16,16:Хто увірує й охриститься, той буде спасенний; а хто не увірує, той буде осуджений.Діян 3,16:І через віру в його ім’я – оцього, що ви бачите й знаєте, його ім’я закріпилось, і віра, що через нього, дала йому повне видужання перед усіма вами. Mт 14,32:І як увійшли до човна, вітер ущух.Mт 14,33:А тоді ті, що були в човні, вклонилися йому до ніг, кажучи: “Ти істинно – Син Божий!”(розгорнути>>>) гілка від Mт 14,33:Mт 4,3:Тоді підійшов до нього спокусник і сказав: “Коли ти Син Божий, звели, щоб це каміння та й стало хлібом.”Mт 14,28:Аж тут Петро озвавсь до нього й каже: “Господи, коли це ти, повели мені підійти водою до тебе!”Mк 6,49-52:Вони ж, побачивши, як він ступає морем, гадали, що то примара, та й закричали. Усі бо уздріли його й занепокоїлись. Він же вмить заговорив до них, мовивши: “Будьте ж мужні: це я, не бійтесь!” І ввійшов до них у човен, – й ущух вітер. І вони в собі вельми здумілись, – понад міру, бо не розуміли чуда з хлібами – серце їхнє було нечуйне.Mк 3,11:І духи нечисті, бачивши його, падали ниць перед ним та й кричали: “Ти – Син Божий!”Mк 5,7:і закричав великим голосом: “Що мені, та й тобі, Ісусе, Сину Всевишнього Бога? Заклинаю тебе Богом: Не муч мене!”Лк 4,41:А з багатьох з них виходили також і біси, що кричали: “Ти – Син Божий!” Та він, грозячи, не давав їм говорити, бо вони знали, що він – Христос.Mк 15,39:Бачивши ж сотник, що стояв проти нього, що так віддав духа, сказав: “Чоловік цей справді був Син Божий.”Mт 22,42-46:“Що ви думаєте про Христа? Чий він син?” Кажуть йому: “Давидів.” Він до них мовить: “Як же Давид у надхненні називає його Господом, кажучи: Господь промовив Владиці моєму: Сідай праворуч мене, доки не покладу твоїх ворогів тобі під ноги. Коли, отже, Давид його Господом називає, то як він може бути його сином?” І ніхто не міг йому відповісти й слова, і від того дня ніхто не важився більше його запитувати.Рим 9,5:їхні отці, з них і Христос тілом, який над усім – Бог, благословенний повіки. Амінь.Tит 2,13:чекаючи блаженної надії і славного з’явлення великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа,Євр13,21:зробить вас здібними виконувати його волю добрими ділами, здійснюючи у вас те, що йому любе через Ісуса Христа, якому слава по віки вічні. Амінь.Рим 15,6:щоб ви однодушно, одними устами славили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа.Флп 2,5:Плекайте ті самі думки в собі, які були й у Христі Ісусі.Koл 1,15:Він – образ невидимого Бога, первородний усякого створіння,1Koр 3,23:ви ж Христові, а Христос – Божий.1Koр 11,3:Хочу, щоб ви знали, що кожному чоловікові голова є Христос, а голова жінці – чоловік, а голова Христові – Бог.1Koр 8,6:для нас, однак, є лиш один Бог, Отець, від якого все і для якого – ми; і один Господь Ісус Христос, через якого – усе, і ми через нього.1Koр 15,27:бо все підкорив йому під ноги. Коли він каже, що все підкорене, то ясно, що крім того, хто йому підкорив усе.Флп 2,9-11:Тому і Бог його вивищив і дав йому ім’я, що понад усяке ім’я, щоб перед іменем Ісуса всяке коліно приклонилося на небі, на землі й під землею, і щоб усякий язик визнав, що Ісус Христос є Господь на славу Бога Отця.Eф 1,20-22:яку він здійснив у Христі, коли воскресив його з мертвих і посадовив на небі праворуч себе, вище від усякого начала, власти, сили й володарства та всякого імени, яке б воно не було, не тільки на цьому світі, але й на тому, що буде. І він усе підкорив під його ноги й вивищив його понад усе, як Голову Церкви,Євр 1,3:Він – відблиск його слави, образ його істоти, – підтримуючи все своїм могутнім словом, здійснив очищення гріхів і возсів праворуч величі на вишині,Рим 10,9:Бо коли ти твоїми устами визнаватимеш Господа Ісуса і віруватимеш у твоїм серці, що Бог воскресив його з мертвих, то спасешся,Гал 2,20:Живу вже не я, а живе Христос у мені. А що живу тепер у тілі, то живу вірою в Божого Сина, який полюбив мене й видав себе за мене.Eф 4,13:ж поки ми всі не дійдемо до єдности в вірі й до повного спізнання Божого Сина, до звершености мужа, до міри повного зросту повноти Христа.Koл 1,13-14:Він вирвав нас із влади тьми й переніс у царство свого улюбленого Сина, в якому ми маємо відкуплення, прощення гріхів.1Koр 15,47-49:Перший чоловік із землі – земний, другий чоловік – з неба. Який земний, такі й земні, і який небесний, такі й небесні. І так само, як ми носили образ земного, так носитимем і образ небесного.
