Скрутація (Мт 4, 1-11 \ HNR)

Іов 1,6-12:

Та ось одного дня прийшли сини Божі, щоб стати перед Господом. Прийшов і Сатана між ними. Господь спитав Сатану: «Звідкіль ти прийшов?» Відповів Сатана Господеві й мовив: «Кружляв я по землі й ходив довкола неї.» Господь сказав Сатані: «А чи звернув ти увагу на слугу мого Іова? Нема бо на землі нікого, як він, щирого й праведного, богобоязливого й такого, що цурався б зла.» Сатана відказав Господеві й промовив: «Хіба даремно Іов боїться Бога? Хіба ти не огородив його та його дім і все його майно навколо? Ти благословив працю рук його, і стада його ширяться по країні. Та простягни лиш руку твою і діткнися всього його майна: побачиш, чи не лихословитиме тебе увічі!» Господь сказав Сатані: «Гаразд! Усе, що він має, – у твоїй руці. Тільки на нього самого не простягай руки твоєї.» І пішов Сатана геть з-перед лиця Господнього.

Мудр 2,24:

А через заздрість диявола смерть увійшла у світ, | скуштують її ті, що йому належать.

Мт 13,39:

ворог, що його посіяв – це диявол; жнива – це кінець світу; женці – це ангели.

Йн 8,44:

Диявол вам батьком, тож волите за волею батька вашого чинити. А був він душогубець від початку, і правди він не тримався, бо правди нема в ньому. Коли говорить брехню, зо свого говорить, бо він брехун і батько лжі.

Йн 13,2:

І під час вечері, коли то диявол уже вклав у серце Юди Іскаріотського, сина Симона, щоб зрадив його,

Діян 10,38:

про Ісуса з Назарету, якого Бог помазав Святим Духом та силою і який прийшов, добро творячи та зціляючи всіх, що їх диявол поневолив, бо Бог був з ним.

Еф 6,11:

Одягніться в повну зброю Божу, щоб ви могли дати відсіч хитрощам диявольським.

Як 4,7:

Коріться, отже, Богові, противтеся дияволові, і він утече від вас.

1 Пт 5,8-9:

Будьте тверезі і чувайте! Противник ваш, диявол, ходить навколо вас, як лев ревучий, шукаючи, кого б пожерти. Противтеся йому, сильні вірою, відаючи, що таких самих страждань зазнають і брати ваші скрізь по світі.

1 Пт 3,22:

який, зійшовши знову на небо, є по правиці Божій, і йому підкорені ангели, власті й сили.

Мт 24,42:

Чувайте отже, бо не знаєте, якого дня Господь ваш прийде.

Пс 22,14:

Роззявили на мене свою пащу, неначе лев, що роздирає і рикає.

1 Йн 3,8:

Хто чинить гріх, той від диявола, бо диявол грішить від початку. На це з’явився Син Божий, щоб знищити діла диявола.

Мт 25,41:

Тоді скаже й тим, що ліворуч: Ідіть від мене геть, прокляті, в вогонь вічний, приготований дияволові й ангелам його;

Євр 2,14:

А що діти були учасниками тіла і крови, то й він подібно участь у тому брав, щоб смертю знищити того, хто мав владу смерти, тобто диявола,

Одкр 12,9.12:

І повержено дракона великого, змія стародавнього, званого дияволом і сатаною, що зводить вселенну, – повержено на землю, і ангели його з ним повержені. Від того веселіться, небеса, і ви, що на них живете. Горе вам, земле і море, бо спустився до вас диявол із лютістю великою, знаючи, що короткий час має.»

Одкр 20,2.10:

І схопив дракона, змія стародревнього, який є диявол і сатана, і зв’язав йоги на тисячу років; а диявола, що зводив їх, повержено в озеро вогню і сірки, де – і звір і лжепророк; і мучитимуться день і ніч на віки вічні.

Втор 8,2:

Спогадай увесь той шлях, що ним водив тебе Господь, Бог твій, за цих сорок років у пустині, щоб упокорити тебе, щоб випробувати тебе, щоб довідатися, що в твоєму серці, чи додержуватимеш заповіді його, чи ні.

Втор 29,4-5:

Водив я вас по пустині сорок років: ваша одежа на вас не розлізлась, і взуття на ногах у вас не позносилось. Хліба ви не їли, вина й п’янкого напою не пили, щоб зрозуміли, що я Господь, Бог ваш.

Втор 4,35:

А ви, які держалися Господа, Бога вашого, ви всі живі посьогодні.

Вих 20,3:

Нехай не буде в тебе інших богів крім мене.

Втор 32,39:

Дивіться отже, що я, я – Бог, і нема Бога окрім мене; я вбиваю і оживляю, завдаю ран і зцілюю; ніхто з руки моєї не врятується.

Іс 43,10-13:

Ви мої свідки, – слово Господнє, – і мій слуга, якого я вибрав, щоб ви знали й вірили мені та зрозуміли, що це я: не було бога, який міг би бути створення передо мною, і не може бути такого, що був би створений по мені! Я, я – Господь: нема спасителя, крім мене! Я оповів, спас, оголосив, а не чужий бог між вами. Ви мої свідки, – слово Господнє; я – Бог. Я – Бог від віку: нема нікого, хто увільнив би з руки моєї. Вчиню я щось, – хто змінить?»

Іс 44,6:

Так говорить Господь, цар Ізраїля, його Відкупитель, Господь сил: «Я – перший, я й останній: крім мене, нема Бога!

Іс 45,5:

Я – Господь, і іншого немає. Немає Бога, крім мене. Я підперізую тебе, хоч ти мене й не знаєш,

Мк 12,32:

І сказав йому книжник: “Добре, Учителю: ти сказав по правді, що він – Єдиний, і що нема іншого, крім нього.

Чис 14,26-35:

Господь промовив до Мойсея та Арона: “І доки ця ледача юрба нарікатиме на мене? Чув я нарікання синів Ізраїля, що ним докоряють мені. Тож скажи їм: Як живу я – слово Господнє, – зроблю з вами так, як ви наговорили в мої вуха. У пустелі цій поляжуть ваші трупи, усі ви, що були перелічені, усім вашим числом, від двадцятьох років і старше, ви, що нарікали на мене. – Ніхто з вас не ввійде в землю, в якій я, піднісши вгору мою руку, (поклявся) вас оселити, – крім Калева, сина Єфунне та Ісуса Навина. Дітей же ваших, що про них ви казали, мовляв, вони здобиччю стануть, – їх я введу туди, і вони спізнають землю, якою ви нехтували. Ви ж трупом ляжете в цій пустелі. Діти ваші блукатимуть сорок років пустелею, щоб спокутувати ваші беззаконня, поки не зогниють ваші трупи в пустині. За числом сорока днів, що ви розвідували землю, рахуючи один рік за один день, понесете ви кару за гріхи ваші сорок років, щоб зрозуміли, що то значить, як я вас покину. Сам я, Господь, сказав, що так зроблю з ледачою юрбою цією, яка повстала проти мене; в оцій пустині вони загинуть, тут і помруть.”

Ос 2,16-17:

Ось чому я її заманю і заведу її у пустиню, і буду їй до серця промовляти. Я дам їй виноградники ізвідти й Ахор-долину, як надії двері. І вона відповість там так, як за днів своєї молодости та як вона виходила з Єгипетського краю.

Суд 14,15:

На четвертий же день сказали вони до Самсонової жінки: “Намов твого чоловіка, щоб розв’язав нам загадку, а то спалимо тебе разом із батьківською хатою. Хіба на те ви нас кликали, щоб обдерти?”

Вих 22,15:

Коли хто зведе ще незаручену дівчину та й спізнає її, мусить дати їй посаг і взяти собі за жінку.

Ам 5,25:

Чи ви, доме Ізраїля, приносили мені в пустині жертви та офіри протягом сорока років?

Ос 12,10:

Я – Господь, Бог твій, з Єгипетського краю, – я знов оселю тебе в наметах, як у дні призначеного свята.

Ос 11,1-4:

Коли Ізраїль був дитятком, я полюбив його, і з Єгипту покликав я мого сина. Що більше я їх кликав, то більш вони відходили від мене. Вони ваалам жертви приносили, кадили перед різьбленими бовванами. Я самий, я вчив Ефраїма ходити, брав їх за руки, але вони не розуміли, що то я доглядав їх. Я притягав їх людяними мотузками, – поворозами любови. Я був для них, неначе тії, які здіймають ярмо в них із шиї. Я нахилявсь над ними й давав їм їсти.

Єр 2,2-3:

«Іди, скажи прилюдно в Єрусалимі: Так говорить Господь: Я згадую про любощі твого юнацтва, про любов твоїх заручин, коли ти ішла за мною у пустиню, у незасіяну землю. Ізраїль – свята частка Господня, первенець його плодів. Усі, що його їстимуть, вважатимуться за злочинців, біда на них надійде, – слово Господнє.»

Іс 40,3:

Голос чути: – Стеліть Господові дорогу у пустині, рівняйте в степу шлях нашому Богові!

Євр 2,10.17-18:

о той, що освячує, і ті, що освячуються, всі від одного. Тому й не соромиться називати їх братами, Тому він мусів бути в усьому подібний до братів, щоб стати милосердним та вірним архиереєм у справах Божих на спокутування гріхів народу. Тому, власне, що страждав і сам був випробуваний, він може допомогти тим, що проходять через пробу.

Рим 8,3.29:

Бо те, що було неможливим для закону, ослабленого тілом, Бог, – пославши свого Сина в тілі, схожім на гріховне тіло, ради гріха, осудив гріх у тілі, Бо яких він передбачив, тих наперед призначив, щоб були подібні до образу Сина його, щоб він був первородний між багатьма братами;

Євр 3,1-4,11:

Ось тому, святі брати, учасники небесного покликання, вважайте на апостола й архиєрея, якого ми вірою визнаємо, Ісуса, вірного тому, хто його настановив, як був Мойсей у всім його домі. Бо він удостоївся остільки вищої понад Мойсея слави, оскільки більшу честь має будівничий, ніж будинок. Усякий бо дім хтось будує, а той, що збудував усе, – Бог. Тому я і поклявсь у своїм гніві: Ні! їм не ввійти в мій відпочинок!»

Євр 4,15:

Бо ми не маємо такого архиєрея, який не міг би співчувати нашим недугам: він же ж зазнав усього, подібно як ми, крім гріха.

Євр 5,2.7-9:

що може співчувати нетямущим та введеним в оману, бо й сам він неміччю охоплений, Він за днів свого тілесного життя приніс був молитви й благання з великим голосінням та слізьми до того, який міг його спасти від смерти, і він був вислуханий за богобоязність; і хоч був Сином, навчився з того, що витерпів, значення послуху, і, ставши досконалим, спричинився до вічного спасіння всім, які йому слухняні,

Рим 3,25-26:

якого видав Бог як жертву примирення, в його крові, через віру, щоби виявити свою справедливість відпущенням гріхів колишніх, за час довготерпіння Божого, щоби виявити свою справедливість за нинішнього часу, – щоб він був справедливий і усправедливлював того, хто вірує в Ісуса.

1 Йн 2,2:

Він – примирення за наші гріхи, і не лише за наші, а й за гріхи усього світу.

1 Йн 4,10:

Любов же полягає не в тому, що ми полюбили Бога, а що він полюбив нас і послав Сина свого – примирення за гріхи наші.

1 Кор 10,13:

Вас не спостигла ще спокуса понад людську силу. Бог вірний: він не допустить, щоб вас спокушувано над вашу спроможність, але разом із спокусою дасть вам змогу її перенести.

Бут 22,1:

Після того Бог випробував Авраама. Отож сказав до нього: “Аврааме!” Той же відповів: “Я тут!”

Вих 16,4:

І сказав Господь Мойсеєві: “Ось я дощем посиплю вам хліб із неба, і виходитимуть люди, і збиратимуть щодня денну пайку, щоб випробувати їх, чи ходитимуть за моїм законом, чи ні.

Втор 8,16:

який годував тебе в пустині манною, про яку не знали твої батьки, щоб упокорити тебе та щоб випробувати тебе й остаточно привести тебе до добра;

Втор 13,4:

то ти не слухай того пророка або сновидцю; бо Господь, Бог ваш, випробовує вас, щоб довідатися чи ви любили Господа, Бога вашого, всім серцем вашим і всією вашою душею.

Юдит 8,25-27:

Подякуймо за це все Господеві, Богові нашому, що випробовує нас, як і батьків наших. Згадайте, як він чинив з Авраамом, як він досвідчав Ісаака, і що приключилося з Яковом у Месопотамії Сирійській, коли він пас був вівці Лавана, брата матері своєї. Бо так, як він випробував вогнем, щоб вивідати їхнє серце, так і на нас він не мститься. Господь лише дає перестороги, батожить тих, хто наближається до нього.»

1 Сол 3,5:

Ось чому я, не спроможний більше витримати, послав довідатися про вашу віру, щоб, бува, не збентежив вас спокусник і щоб наш труд не був даремним.

Одкр 2,10:

Не бійся нічого, що маєш витерпіти. От, укидатиме декотрих вас диявол у темницю, щоб випробувати вас, і матимете горе десять днів. Будь вірний до смерти, і дам тобі вінець життя.

Як 1,13-16:

Ніхто спокушуваний нехай не каже: Бог мене спокушає; бо Бог не може бути спокушуваний злом, і сам він не спокушає нікого; кожний спокушається своєю власною пожадливістю, яка його притягає і зводить. А потім пожадливість, завагітнівши, породжує гріх; гріх же, здійснений, – породжує смерть. Не вводьте, мої любі брати, самих себе в оману.

1 Тим 6,9-14:

А ті, що хочуть багатіти, впадають у спокусу та в тенета, і в безліч бажань безглуздих та шкідливих, що штовхають людей у прірву та погибель. Бо корінь усього лиха – грошолюбство, до якого деякі вдавшися, від віри відбились і прошили себе численними болями. Ти ж, чоловіче Божий, утікай від цього. Шукай праведности, побожности, віри, любови, терпеливости, лагідности. Змагайся добрим змагом віри, старайся осягнути життя вічне, до якого ти покликаний і за яке був склав гарне визнання віри перед багатьма свідками. Благаю тебе перед Богом, який усе оживлює, і перед Христом Ісусом, який при Понтійському Пилаті склав добре визнання, щоб ти зберігав заповідь без плями, без догани – аж до появи Господа нашого Ісуса Христа,

Мт 6,13:

Не введи нас у спокусу, і але визволь нас від злого.

Мт 26,41:

Чувайте й моліться, щоб не ввійшли у спокусу, бо дух бадьорий, але тіло немічне.”

Лк 8,13:

Ті ж, що на камені, це тії, що, почувши, з радістю приймають слово, але не маючи коріння, вірують дочасу й під час спокуси відпадають.

1 Пт 1,6-7:

Ви тим радійте, навіть якщо тепер треба трохи посумувати в різних досвідах, щоб ваша випробувана віра, куди цінніша від тлінного золота, яке вогнем очищають, була на похвалу, на славу й на честь – під час об’явлення Ісуса Христа,