Скрутація (Мт 26, 14 – 27, 66 \ SFD)

Спочатку ознайомтеся з методом!!!

PDF-версія

Текстова версія

→ Ді 5:,3:

Тоді Петро сказав: «Ананіє, чому то сатана наповнив твоє серце, щоб обманути Святого Духа і ховати частину ціни поля?

Еф 2,3:

Між тими і ми всі колись жили в наших похотях тілесних, виконуючи примхи тіла і природних нахилів, і були ми з природи дітьми гніву, як і інші.

Езд 2,3:

синів Пароша 2172; –

Неєм 2,12:

Тоді ж устав я вночі, ще й кілька чоловік зо мною, та не казав я нікому, що поклав мені Бог мій на серце зробити для Єрусалиму. Скотини ж не було ніякої при мені, крім тієї скотини, на якій я їхав.

2Кор 8,16:

Богові дяка, що дав у серце Тита таку саму до вас горливість;

Як 1,13-17:

Ніхто спокушуваний нехай не каже: Бог мене спокушає; бо Бог не може бути спокушуваний злом, і сам він не спокушає нікого; кожний спокушається своєю власною пожадливістю, яка його притягає і зводить. А потім пожадливість, завагітнівши, породжує гріх; гріх же, здійснений, – породжує смерть. Не вводьте, мої любі брати, самих себе в оману. Всяке добре даяння й усякий досконалий дар згори сходить від Отця світла, в якого нема ані зміни, ані тіні переміни.

Одкр 17,17:

тому що Бог поклав на їхні серця – виконати думку його, і виконати єдину думку і віддати царство їхнє звіру, поки не здійсняться слова Божі

→ 1Сам 2,12-17:

Сини ж Елі були ледащі: про Господа не дбали, ні про священичі права щодо народу: щоразу було, коли хтось приносив жертву, і м’ясо ще варилось, а вже слуга священика з трьозубою виделкою в руці приходив, і запускав її в казан чи в чавун, чи в котел, чи в горщок, і все, що ті виделки наверх витягали, священик брав для себе. Отак вони з усім Ізраїлем чинили, який туди, в Шіло, приходив. Ба навіть перш, ніж пустять жир з димом, прийде священиків слуга й тому, хто жертвує, бувало, каже: «Давай священикові м’яса на печеню! Не прийме він від тебе вареного м’яса, а лиш сире.» І коли той йому відповідав: «Перш нехай пуститься жир із димом, а тоді бери, що тобі любо», -слуга йому відповідав: «Ні, давай зараз, а не даси, то візьму силоміць!» І гріх тих молодиків був вельми тяжкий перед Господом, бо вони ставилися зневажливо до Господньої офіри.

1Сам 2,29:

Чому ж ти дивишся зависним оком на жертви та приноси, які я повелів був, і поважаєш твоїх синів більш від мене, годуючи їх жиром з найкращих частин усіх приносин Ізраїля, народу мого?

Єз 13,19:

Ви безчестите мене перед моїм народом за пригорщі ячменю та за шматок хліба, погублюючи душі, що не повинні вмирати, і обіцяючи життя тим, що не повинні жити, бо ви ошукуєте мій народ, що любить слухати брехні.

Єз 34,2-3:

«Сину чоловічий! Пророкуй проти пастирів Ізраїля, пророкуй і скажи пастирям: Так говорить Господь Бог: Горе пастирям Ізраїля, що пасуть самих себе! Чи ж не вівці пастирям пасти? Ви пили молоко, одягались у вовну, різали, що було гладке, овець же не пасли.

Мих 3,5:-11:

Так говорить Господь проти пророків, що його народ обманюють, що, поки мають що зубами гризти, мир віщують, а тим, хто не дає їм у рот нічого, війну проголошують. Тому ніч буде вам замість видіння, і темрява – замість вгадування. Сонце зайде над пророками, і день над ними потемніє. І тоді засоромляться видющі, і застидаються ворожбити; усі вони покриють собі губи, бо не буде від Бога відповіді. Я ж повний сили, духу Господнього, і справедливости й потуги, щоб виповісти Яковові його переступ та Ізраїлеві гріх його. Слухайте ж, голови дому Якова й князі дому Ізраїля! Ви, що бридитеся справедливістю і викривляєте усе праве; ви, що будуєте Сіон кров’ю, Єрусалим – злочином. Проводирі його судять за гостинці, його священики вчать за плату, пророки його вгадують за гроші, та ще й на Господа здаються, кажучи: «Хіба Господь посеред нас не пробуває? На нас біда не прийде!» 

Мал 1,10:

Коли б то вже котрийсь із вас зачинив двері, щоб вам на моїм жертовнику не палити вогню марно! Не довподоби ви мені стали, – говорить Господь сил, – і не милі мені приноси з рук ваших.

Діян 20,29-33:

Я знаю, що по моїм відході ввійдуть поміж вас вовки хижі, які не щадитимуть стада.  Та й з-поміж вас самих повстануть люди, що говоритимуть погубні речі, щоб потягнути за собою учнів. Тому чувайте, пригадуйте собі, що я три роки, ніч і день, не переставав кожного з вас із сльозами наводити на розум. А тепер передаю вас Богові і слову його благодаті, що може збудувати й дати вам спадщину між усіма освяченими. Ні срібла, ні золота, ані одежі я не вимагав ні від кого.

Флп 3,2:

Уважайте на собак, уважайте на лихих робітників, уважайте на обрізання!

Флп 3,19:

їхній кінець – погибель, їхній бог -черево, їхня слава – у їхній ганьбі, вони думають тільки про земні речі.

1Тим 3,3-8:

не п’яницею, не розбишакою, а сумирним, не сварливим, не грошолюбом; щоб власним домом добре правив та щоб дітей тримав у послусі з усякою повагою, бо хто не знає рядити власним домом, то як він буде дбати про Церкву Божу? -не новонавернений, щоб, розгордівши, не потрапив під дияволів осуд. Треба також, щоб він мав гарне свідчення і від тих, що зовні, щоб не опинився у ганьбі та у диявольських тенетах. Диякони – так само треба, щоб були поважні, не двоязичні, вина багато щоб не вживали, не були віддані брудному зискові;

Тит 1,7-11:

Єпископ бо, як Божий управитель, мусить бути бездоганний: не зухвалий, не гнівливий, не п’яниця, не сварливий, не жадібний до нечесної наживи, а гостинний, добролюбивий, мудрий, справедливий, благочестивий, стриманий, який дотримується правдивої науки згідно з навчанням, щоб був здібний і наставляти в здоровій науці, та й супротивників переконувати. Є бо їх чимало, отих непокірних, пустомовних та обманних, особливо з-поміж обрізаних. їм треба затулити рота; вони баламутять цілі сім’ї, навчаючи заради ганебної наживи, чого не треба.

1Пт 5:,2:

Пасіте довірене вам Боже стадо, доглядаючи за ним не примусово, а добровільно, по-божому; не для лихого зиску, а доброхіть,

2Пт 2,3:

У зажерливості, оманними словами торгуватимуть вони вами; засуд на них уже здавна не бариться, і погибель не дрімає.

2Пт 2,14-15::

Очі в них сповнені перелюбом і грішать безнастанно; вони зваблюють нестійкі душі; серце в них до зажерливости вправне, – діти прокляття! Вони, покинувши дорогу просту, заблудили, ідуть слідом за Валаамом, сином Беора, що милувався у неправедній заплаті,

Юд 1,11-16:

Горе їм, бо вони пішли дорогою Каїна і, на відплату, потрапили в обман Валаама й у бунті Корея загинули. Вони -підводні скелі на бенкетах ваших, які живляться безсоромно з вами й самих себе випасають; хмари безводні, вітрами гнані; дерева, що пізно восени безплідні, двічі померлі, вирвані з корінням; люті морські хвилі, що власним соромом шумують; зорі блукаючі, яким пречорна темрява збережена повіки. Про них також пророкував Енох, сьомий від Адама, кажучи: «Ось прибув Господь із своїми десятками тисяч святих, щоб учинити суд над усіма й виявити всім безбожним усі вчинки їхньої безбожности, які вони безбожно накоїли, та всі зневаги, що проти нього говорили оті грішники безбожні.» Вони ремствують, нарікають на свою долю й у своїх пожадливостях перебувають; уста ж їхні промовляють гордовито, підлещуються для користи.

Одкр 22,15::

Назовні – пси і чарівники, і розпусники і вбивці, і ідолопоклонники, і всі, що люблять і чинять лжу

Проп 5:,10:

Множаться статки, множаться й ті, що їх поїдають; і яка користь тому, хто їх має, крім хіба-що тієї, що дивиться на них очима?

Мих 3,6:

Тому ніч буде вам замість видіння, і темрява – замість вгадування. Сонце зайде над пророками, і день над ними потемніє.

Зах 11,15:-17:

І сказав Господь до мене: «Візьми собі ще знаряддя дурного пастуха. Ось бо я поставлю над цією країною пастуха. Про тих, що пропали, він не буде дбати; молодих він не буде шукати; ушкоджених він не буде лікувати, за втомлених не буде дбати, а буде їсти м’ясо ситих і ратиці в них виривати. Горе ледачому пастухові, що покидає стадо! Меч на його рамено й на його праве око! Його рамено зовсім усохне, а праве око зовсім осліпне!»

Мт 13,14-15::

На них збувається пророцтво Ісаї, що каже: Слухом почуєте, та не зрозумієте, і дивлячись, не побачите, –  бо серце в цього народу затовстіло. Вони на вуха тяжко чують і зажмурили свої очі, щоб не бачити очима, і вухами не чути, і не зрозуміти серцем, та не навернутись, –щоб я зцілив їх.

Йн 8,43:

Чого ж не розумієте, що я кажу? Бо слова мого ви слухати неспроможні.

2Кор 4,4:

у яких бог цього віку осліпив розум, отих невіруючих, щоб їм не сяяло світло Євангелії слави Христа, який є образ Божий.

Вих 23,3:

І для вбогого не будеш сторонничим на розправах.

Єр 22,17:

Твої ж очі й твоє серце тільки й дбають про наживу, а ще про те, як би кров безвинну пролити та як би утиск і насильство чинити.

2Пт 2,15:-16:

Вони, покинувши дорогу просту, заблудили, ідуть слідом за Валаамом, сином Беора, що милувався у неправедній заплаті, тож дознав докору за власний переступ: ослиця, німа, підяремна, заговорила людським голосом і спинила безум пророка.

→ Прип 7,13-23:

Вона хапає його та цілує, і безлично до нього каже: “Мала принести мирні жертви, сьогодні я мої обітниці сповнила. Тому й вийшла я тобі назустріч, тебе шукати — та знайшла тебе я. Постелю мою я прибрала килимами, тонку єгипетську тканину розстелила. Поприскала я ліжко моє міррою, алое, цинамоном. Ходи лишень, упийся до ранку пестощами, та насолодимось любов’ю, бо мужа нема дома, вибравсь у далекую дорогу. Сакву грошей забрав з собою; як місяць буде у повні, повернеться він додому.” Зводить вона його своїм щедрим щебетанням, зводить його солодкими словами. І він умить за нею тягне, немов віл, що йде під обух, немов олень, що в сильце вскочив, покіль стріла його печінки не прошиє, немов та пташка, що сама летить у сітку, не знаючи, що йдеться про її погибель.

Чис 5,11-30:

Господь промовив до Мойсея: “Скажи синам Ізраїля і повідай їм: Коли чиясь жінка зійде на манівці й спроневіриться йому, і хтось інший зляжеться з нею так, що чоловік про те не знає, бо вона осквернилась потайки і нема свідків проти неї, саму ж її не впіймано на вчинку, і як охопить його дух ревнощів і заходиться він ревнувати свою жінку, чи то справді осквернилась вона, а чи ні, то той чоловік приведе свою жінку до священика й принесе ради неї дар, десятину ефи ячмінної муки; він не литиме олії на неї і не кластиме до неї ладану, бо це офіра за ревнощі, офіра на спомин, що нагадує провину. Нехай священик звелить їй приступити і поставить її перед Господом. Потім візьме святої води у глиняну посудину, візьме й пороху, що на долівці у храмині, та й вкине його у воду. Отже поставить жінку перед Господом і, відкривши їй голову, покладе їй на руки поминальну офіру, тобто офіру за ревнування; а сам триматиме в руці гірку воду, що наводить прокляття. І заклинатиме жінку священик і казатиме їй: Якщо не лежав ніхто з тобою, і якщо ти, бувши за твоїм чоловіком, не зійшла на манівці нечистотою, то будь непошкоджена від цієї гіркої води, що наводить прокляття. Якщо ж ти, бувши за твоїм чоловіком, зійшла на манівці й осквернила себе, і лежав хтось із тобою, окрім твого чоловіка, то тут заклене священик жінку клятьбою прокляття і скаже до неї: Нехай Господь видасть тебе на прокляття й злорічення серед твого народу і допустить, щоб зів’яло твоє лоно і опух живіт твій. Нехай оця вода, що стягає прокляття, увійде в твою утробу, щоб твій живіт опух і щоб лоно твоє зів’яло. — А жінка відповість: Амінь, амінь. І запише священик ті прокляття на аркуші та й змиє їх гіркою водою, і подасть жінці напитися гіркої води, що наводить прокляття, щоб вона ввійшла в неї для гіркости. Потім священик візьме з руки жінки офіру за ревнування і поколихає нею перед Господом, і принесе її до жертовника, і візьме жменю з офіри як кадило та й пустить димом на жертовнику, а потім дасть жінці напитися води. А як дасть їй води напитись, то, коли вона осквернила себе і спроневірилася своєму чоловікові, то станеться, що вода прокляття увійде в неї у всій своїй гіркоті, і опухне живіт у неї, і зів’яне лоно в неї, і стане вона проклята серед своїх людей. А коли жінка не осквернила себе, коли вона чиста, то не зазнає ніякої шкоди і матиме потомство. Це закон про ревнування: чи то коли жінка, бувши за чоловіком, зійде на манівці й осквернить себе, чи то коли чоловіка охопить дух ревнощів, і він заходиться ревнувати свою жінку; він поставить її перед Господом, а священик виконає над нею увесь закон цей.