Скрутація (Мт 2, 1-12 \ SFD)
Спочатку ознайомтеся з методом!!!
Текстова версія
гілка від Йн 21,16:
Лк 22,32:
та я молився за тебе, щоб віра твоя не послабла, а ти колись, навернувшись, утверджуй своїх братів.”
Діян 20,28:
Зважайте на самих себе й на все стадо, над яким Дух Святий поставив вас єпископами, щоб пасли Церкву Божу, що її він придбав кров’ю власною.
1Пт 5,1–4:
Тож пресвітерів з-поміж вас заклинаю, я – сам теж пресвітер і свідок мук Христових і співучасник слави, що має об’явитись: Пасіте довірене вам Боже стадо, доглядаючи за ним не примусово, а добровільно, по-божому; не для лихого зиску, а доброхіть, і не як пануючі над вибраними, але бувши зразком для стада. І як з’явиться архипастир, отримаєте нев’янущий вінець слави.
Одкр 7,17:
І сказав мені ангел: «Чого здивувався? Я скажу тобі тайну жінки і звіра, який носить її, який має сім голів і десять рогів.
Йн 13,38:
«Життя твоє покладеш за мене? – відрікає Ісус. – Істинно, істинно кажу тобі: Не запіє і півень, а ти вже тричі відречешся мене.»
Йн 16,30:
І спізнали ми тепер, що ти всевідущий, тож не потрібно тобі, щоб хтось тебе запитував. Ось тим і віруємо, що від Бога єси вийшов.»
Іс 40,11:
Немов пастух, пастиме своє стадо, рукою власною збере їх, ягнят носитиме на грудях, дійних лагідно водитиме.»
Мт 26,33:
Озвався тоді Петро й каже йому: “Навіть якби всі зневірились у тобі, я не зневірюся ніколи.”
Мк 14,29:
А Петро сказав до нього: “Навіть коли й усі спокусяться, – та не я!”
Йн 1,42:
І привів його до Ісуса. Ісус же, глянувши на нього, сказав: «Ти -Симон, син Йони, ти зватимешся Кифа», – що у перекладі означає: Петро (Скеля).
гілка від Діян 4,19:
2Кор 4,2:
Відкинувши ложну соромливість, ми не поводимося лукаво, ані не викривлюємо слово Боже, але, проповідуючи явно правду, поручаємо самих себе кожному людському сумлінню перед Богом.
Еф 6,1:
іти, слухайтеся в Господі батьків ваших, бо це справедливо.
1Тим 2,3:
Це добре й приємне в очах нашого Спаса Бога,
Діян 5,29:
Озвавшись тут Петро й апостоли, сказали: «Слухатися слід більше Бога, ніж людей!
Вих 1,17:
Побоялися ж повитухи Бога і не чинили так, як велів їм єгипетський цар, але залишали при житті хлоп’яток.
1Цар 12,30:
Та це довело до гріха; і став народ ходити в Бетел, та до другого у Дан.
1Цар 14,16:
Він видасть Ізраїля на поталу за гріхи Єровоама, які цей сам чинив і якими призводив до гріха Ізраїля.»
1Цар 21,11:
Мужі його (Навота) міста, старші й значні, що жили з ним у місті, зробили так, як наказала їм Єзавель, як стояло написано в листах, що їм послала.
1Цар 22,14:
Міхей же відповів: «Так певно, як живе Господь! Тільки те, що скаже мені Господь, те скажу я.
2Цар 16,15:
Цар Ахаз дав такий наказ священикові Урії: “На великому жертовнику приноситимеш ранішнє всепалення й вечірню офіру, і всепалення від царя з його офірою, і всепалення всіх людей землі з їхньою офірою та з їхніми ливними жертвами; ти виливатимеш на нього всю кров всепалення й усю кров мирних .жертв. Про мідний же жертовник я поміркую.”
2Хр 26,16–20:
Та як він убився в силу, загорділо його серце йому на погибель, і він согрішив проти Господа, Бога свого, бо ввійшов у храм Господній, щоб палити кадило на кадильному жертовнику. За ним увійшов священик Азарія, а з ним 80 Господніх священиків, людей хоробрих. Стали вони проти нього й сказали йому: «Не слід тобі, Уззіє, кадити Господеві; це діло священиків, синів Арона, посвячених на те, щоб кадити. Вийди з святині, бо ти провинився, і не буде тобі за це чести у Господа Бога.» Розсердився Уззія, – в руці ж у нього була кадильниця, щоб кадити, – та саме як він розсердився на священика, з’явилась на його чолі проказа в присутності священиків, у домі Господньому, коло кадильного жертовника. Звернувся до нього первосвященик Азарія й усі священики, аж ось проказа на чолі в нього, й вивели вони його з поспіхом звідти, та й сам він квапився вийти, бо Господь його вразив.
Дан 3,18:
а коли ні, то нехай тобі, царю, буде відомо, що ми твоїм богам не служитимемо й золотому бовванові, що ти поставив, не вклонятимемось.»
Дан 6,10:
І підписав цар Дарій наказ із забороною.
Ос 5,11:
Пригноблений Ефраїм, судом побитий, бо уподобав собі за марнотами ходити.
Ам 7,16:
Слухай же тепер слово Господнє. Ти кажеш: Не пророкуй проти Ізраїля, і не проповідуй проти дому Ісаака.
Міх 6,16:
Ти бережеш звичаї Омрі й усі діла дому Ахава; ви ходите за їхніми намислами, щоб я тебе віддав на поталу, а твоїх мешканців на насміх, – і ви нестимете ганьбу народу мого.»
Мт 22,21:
Відповідають йому: “Кесарів.” Тоді він до них каже: “Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові.”
Євр 11,23:
Вірою батьки Мойсея, як він народився, три місяці його ховали, бо бачили красу дитини, і не злякалися царського наказу.
Одкр 13,3–10:
Одна з голів його мов забита на смерть, і рана смерти її загоєна. І дивувалася вся земля за звіром; і поклонилися драконові, бо владу дав звірові, і поклонилися звірові, кажучи: «Хто подібний до звіра, і хто спроможний воювати з ним?» Дано йому уста, що говорили великості та блюзнірства, і дано йому владу – діяти сорок два місяці. І розкрив уста свої для блюзнірства проти Бога – блюзнити на ім’я його і скинію його і тих, що на небесах живуть. Дано йому вести війну проти святих і перемогти їх; і дано йому владу над кожним племенем і людністю і язиком і народом. Поклоняться йому всі, що мешкають на землі, чиї не записано імена в книзі життя в Агнця заколеного, від заснування світу. Як хто має ухо, нехай слухає. Як хто в полон бере – сам у полон піде він; як хто мечем убиватиме, мусить сам бути мечем убитий, тут терпіння і віра святих.
Одкр 14,9–12:
І інший ангел – третій, слідував за ним, говорячи голосом гучним: «Якщо хто звірові поклоняється і образові його і приймає клейно на чоло або на руку свою праву, також він питиме вино пересердя Божого, зготованого нерозбавленим у чаші гніву його, і мучений буде огнем і сіркою перед ангелами святими і перед Агнцем. Дим мучення їхнього на віки вічні здіймається, і не мають спочинку вдень і вночі ті, що поклоняються звірові і образові його, і якщо хто приймає клейно імени його.» Тут є терпіння святих, які додержують заповідей Божих і віри в Ісуса
Пс 58,1:
Провідникові хору. На мелодію «Не руйнуй!» Давида. Міхтам.
Йн 7,24:
Не судіте з вигляду зовнішнього – судіте справедливим судом!»
1Кор 10,15:
Я вам говорю як розумним: судіть ви самі, що кажу.
Як 2,4:
то хіба ви тим не утворюєте різниці між собою і не стаєте суддями з нікчемними думками?
гілка від 1Кор 3,19:
1Кор 1,19:
Писано бо: «Знищу мудрість мудрих і розум розумних знівечу!
1Кор 2,6:
Ми ж говоримо про мудрість між досконалими, – не про мудрість цього віку, ані про мудрість князів цього віку, що загибають
Іс 19,11–14:
Князі цоанські певно подуріли, рада щонаймудріших фараонових дорадників стуманіла. І як ви смієте фараонові сказати: «Я – син мудрих, царів син я старовинних?» Де вони, оті твої премудрі? Нехай тобі скажуть, нехай дадуть знати, що Господь сил задумав над Єгиптом! Втеряла розум старшина цоанська, старшина нофська збилася з глузду; звели Єгипет з дороги начальники їхніх родів. Господь послав на них дух одуру, і вони ввели в облуд Єгипет у всіх його чинах, як блудить п’яний у своїм блювотинні.
Іс 29,14–16:
тому я і далі творитиму з цим народом дивне диво й чудовину, щоб мудрість їхніх мудрих пропала й розуму не стало в їхніх розумників.» Горе тим, що ховають глибоко свої задуми, щоб перед Господом їх затаїти, що чинять свої справи в темряві і говорять: «Хто нас побачить, хто взнає нас?» Яке ж то безглуздя! Хіба гончаря вважатимуть за глину? Чи виріб скаже про того, який його зробив: він мене, мовляв, не зробив? Чи скаже посуд до гончаря: він, мовляв, не розуміє?
Іс 44,25:
Я обертаю на ніщо знаки віщунів, ворожбитів збиваю з пантелику; я проганяю назад мудрих, в дурноту обертаю їхнє знання.
Рим 1,21–22:
Бо, пізнавши Бога, не як Бога прославляли або дякували, але осуєтились у своїх мудруваннях, і притемнилося їхнє нерозумне серце. Заявляючи, що вони мудрі, стали дурними
Іов 5,13:
Він ловить мудреців їхнім же лукавством | і рада крутіїв сходить нінащо.
Вих 1,10:
Нумо ж візьмімся до них мудро, щоб не намножились та щоб, як вибухне війна, не пристали до ворогів наших та не стали воювати на нас і не пішли собі геть з краю.”
Вих 18,11:
Тепер я знаю, що Явге більший від усіх богів, бо (визволив від тих, які) ним гордували.”
2Сам 15,31:
принесено Давидові таку вістку: Ахітофел теж між змовниками, з Авесаломом. Давид і каже: “Зведи, молю, Господи, мій Боже, Ахітофелеву пораду нінащо.”
2Сам 16,23:
Рада ж, що її в ті дні давав Ахітофел, була така, неначе слово Бога для тих, хто звертався до нього. Такою була всяка Ахітофелева рада так для Давида, як і для Авесалома.
2Сам 17,14.23:
Авесалом і ввесь Ізраїль кажуть: “Рада Хушая аркія краща за Ахітофелеву раду.” Так ось Господь призначив знищити влучну Ахітофелеву пораду, бо Господь хотів навести на Авесалома нещастя. Побачивши Ахітофея, що його пораду занедбано, осідлав осла та й устав і відійшов додому у своє місто; розпорядивсь він щодо свого дому – і повісився. Так умер він, і поховали його в його батьківськім гробі.
Ест 7,10:
Він написав від імени царя Ксеркса й, запечатавши царським перснем, послав листи через гінців на баских породистих конях з державних стаєнь
Пс 7,14–15:
І їм зготує смертельну зброю, стріли свої вогненними вчинить. Ось він зачав несправедливість, злом завагітнів і сплодив лукавство.
Пс 9,15–16:
щоб я оповістив усю твою хвалу в брамі доньки Сіону і тішився твоїм спасінням. Народи провалилися в яму, що самі зробили; у сіті, що порозставляли, запуталась нога їх.
Пс 141,10:
Хай грішники впадуть у власні сіті всі разом, а я пройду безпечно.