Скрутація (Мт 17,1-9 \ HNR)

Лк 1,2:

як то нам передали ті, що були від початку наочними свідками й слугами Слова,

Еф 3,7:

Я став її слугою за даром благодаті, що нею Бог наділив мене чином своєї сили.

Йн 15,27:

Та й ви свідчитимете: ви бо зо мною від початку.»

Діян 5,32:

І ми свідки цих подій, і Дух Святий, що його Бог дав тим, які йому коряться.»

Мт 10,18:

Вас волочитимуть і до правителів і до царів за мене, щоб свідчити перед ними й поганами.

Йн 16,1-4:

«Повідав я вам те, щоб ви не зневірилися. Виключать вас із синагог. А й година настане, коли то всяк, хто вас убиватиме, буде гадати, що служить тим Богові. Чинитимуть вам те, бо ані Отця, ані мене вони не спізнали. Сказав же я вам це, щоб ви нагадали те, що я вам говорив, коли прийде ота година.

Мт 16,22:

Тоді Петро, взявши його набік, став йому докоряти: “Пожалій себе, Господи! Це хай не станеться з тобою!”

Йн 13,19:

Ось нині говорю вам, перед тим. як настане воно, щоб, коли настане, вірили ви, що я – Сущий.

Йн 9,22:

Так батьки його казали, бо юдеїв страхалися: юдеї бо вже були домовилися, щоб виключити кожного з синагоги, хто Христом його визнаватиме.

Діян 26,9-11:

Справді, і я гадав, що треба мені було багато діяти проти імени Ісуса Назарянина, – що я і робив у Єрусалимі. Сам я багато святих позамикав був у в’язницях, одержавши від первосвящеників на те владу; а коли їх убивали, я давав проти них свій голос. І часто, по всіх синагогах караючи їх, я примушував їх хулити й у несамовитій люті переслідував їх ген по далеких містах.

Йн 8,29:

і що той, хто послав мене, – зо мною Сущий. Не полишив він мене самого, бо я постійно те чиню, що довподоби йому.»

Йн 15,21:

Та все те робитимуть вам за моє ім’я, не знають бо того, хто послав мене.

Йн 14,29:

Нині сказав я вам те, – перед тим, як воно настане, – щоб, коли настане, – увірували ви.

Мк 13,23:

Ви ж зважайте! Я сказав вам усе заздалегідь.

Діян 1,8:

Та ви приймете силу Святого Духа, що на вас зійде, і будете моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії й аж до краю землі.»

Рим 5,5:

Надія ж не засоромить, бо любов Бога влита в серця наші Святим Духом, що нам даний.

1 Сол 4,7-8:

Бо Бог нас покликав не до нечистоти, а до святости. Тому, отже, хто на це не зважає, той не чоловіка зневажає, а Бога, що нам дає свого Святого Духа.

Лк 11,13:

Отак коли ви, злими бувши, умієте давати дітям вашим дари добрі, оскільки більш Отець небесний дасть Святого Духа тим, що у нього просять!”

Йн 3,34:

Кого Бог послав, той вимовляє слова Божі, бо не мірою дає йому Бог Духа.

Йн 14,16:

І проситиму я Отця, і дасть він вам іншого Утішителя, щоб з вами був повіки,

1 Йн 3,24:

Хто його заповіді зберігає, той і перебуває в нім, а він у ньому; і ми знаємо, що він у нас перебуває, від Духа, що його він дав нам.

1 Кор 6,11:

І такими з вас деякі були; але ви обмились, але ви освятились, але ви оправдались іменем Господа Ісуса Христа та Духом нашого Бога.

Йн 3,5:

Відрік Ісус: «Істинно, істинно кажу тобі: Коли хтось не вродиться з води та Духа, не спроможен увійти у Царство Боже.

Діян 2,38:

Петро ж до них: «Покайтесь», каже, «і нехай кожний з вас охриститься в ім’я Ісуса Христа на відпущення гріхів ваших, і ви приймете дар Святого Духа.

Діян 19,2-6:

спитав їх: «Чи отримали ви Святого Духа, коли увірували?» Ті йому відповіли: «Та ми й не чули, чи є Святий Дух.» І він спитав: «Яким хрищенням ви христились?» Ці відповіли: «Хрищенням Йоана.» Тоді Павло промовив: «Йоан христив хрищенням покаяння, кажучи людям, щоб вірували в того, що по ньому прийде, тобто в Ісуса.» Почувши це, вони христились в ім’я Господа Ісуса. Як Павло поклав на них руки, зійшов на них Дух Святий, і вони почали говорити мовами й пророкувати.

Тит 3,5-7:

він спас нас не ради діл справедливости, які ми були зробили, але з свого милосердя, купіллю відродження і відновленням Святого Духа, якого вилив на нас щедро через Ісуса Христа, нашого Спаса, щоб ми, оправдані його благодаттю, стали згідно з надією спадкоємцями життя вічного.

Еф 4,22-24:

А саме: вам треба позбутися, за вашим попереднім життям, старої людини, яку розтлівають звабливі пристрасті, а відновитись духом вашого ума й одягнутись у нову людину, створену на подобу Божу, у справедливості й у святості правди.

Еф 2,15:

скасував закон заповідей у своїх рішеннях, на те, щоб із двох зробити в собі одну нову людину, вчинивши мир між нами,

Гал 3,27:

Всі бо ви, що у Христа христилися, у Христа одягнулися.

Рим 13,14:

але вдягніться у Господа Ісуса Христа і не дбайте про тіло задля похотей.

1 Йн 1,1-3:

Що було споконвіку, що ми чули, що бачили нашими очима, що оглядали і чого руки наші доторкалися, про Слово життя, – а життя об’явилось, і ми бачили й свідчимо й звістуємо вам життя вічне, що в Отця перебувало й нам явилося, – що ми бачили й чули, звістуємо й вам, щоб і ви мали спільність із нами. А наша спільність – з Отцем і з його Сином Ісусом Христом.

1 Йн 2,13:

Пишу вам, батьки, бо ви спізнали того, хто споконвіку. Пишу вам, юнаки, бо ви перемогли лукавого.

Лк 24,39:

Гляньте на мої руки та на мої ноги: це ж я сам. Доторкніться до мене та збагніть, що дух тіла й костей не має, як бачите, що я їх маю.”

Йн 20,20.25-27:

Це промовивши, показав їм руки й бік. І врадувались учні, побачивши Господа. Тож повідали йому інші учні: «Ми Господа бачили.» Та він відрік: «Якщо не побачу на його руках знаків від цвяхів і не вкладу свого пальця у місце, де були цвяхи, а й руки моєї не вкладу в бік його, – не повірю!» По вісьмох днях знову були вдома його учні, а й Тома з ними. І ввіходить Ісус, – а двері були замкнені! – стає посередині та й каже: «Мир вам!» А тоді промовляє до Томи: «Подай сюди твій палець і глянь на мої руки. І руку твою простягни і вклади її у бік мій. Та й не будь невіруючий, – а віруючий!»

Йн 15,11:

Я казав вам так для того, щоб була у вас моя радість і щоб ваша радість була повна.

Лк 24,16:

але очі їм заступило, щоб його не пізнали.

Йн 16,22-24:

Оце й ви нині в журбі. Але я вас знову побачу, і зрадіє ваше серце, і ніхто ваших радощів від вас не відбере. І того дня ви не будете питати мене нічого. Істинно, істинно кажу вам: Чого б ви тільки попросили в Отця, – він дасть вам у моє ім’я. В ім’я моє досі ви не просили нічого. Просіте ж – і ви одержите, щоб радощів ваших було вщерть.

Фил 2,16:

зберігаючи слово життя, на похвалу мені в день Христа, що я біг не дарма і трудився не марно.

1 Йн 5,11-13:

І ось це свідоцтво: Бог дав нам життя вічне, і це життя – у його Сині. Хто має Сина, той життя має; хто ж Сина Божого не має, той життя не має. Я вам писав це, щоб ви знали, що маєте життя вічне, – ви, що віруєте в ім’я Сина Божого.

Йн 1,4:

І Слово стало тілом, і оселилося між нами, і ми славу його бачили – славу Єдинородного від Отця, благодаттю та істиною сповненого.

Йн 5,21.26:

Бо як Отець воскрешає померлих і оживлює, так і Син дає життя, кому захоче. Бо як Отець має життя у собі, так і Синові дав, щоб мав життя у собі.

1 Йн 5,20:

Ми знаємо також, що Божий Син прийшов і дав нам розум, щоб ми Правдивого пізнали. Ми – у Правдивім, у його Сині Ісусі Христі. Він – правдивий Бог і життя вічне.

Йн 1,12:

Котрі ж прийняли його – тим дало право дітьми Божими стати, які а ім’я його вірують;

Йн 20,31:

А ції -списано, щоб увірували ви, що Ісус – Христос, Син Божий, а вірувавши, – щоб мали життя в його ім’я.