Скрутація (Мт 15,21-28 \ HNR)

Mт 8,29:
І почали кричати: “Що нам і тобі, Сину Божий? Прийшов єси сюди, щоб нас мучити перед часом?”
Одкр 9,5:
І дано їй, щоб не убивала їх, але щоб катувалися п’ять місяців; катування ж їх – як катування від скорпіона, коли вжалить чоловіка.
Mт 12,43-45:
А коли дух нечистий вийде з чоловіка, то блукає по місцях безводних, шукаючи спочинку, та не знаходить. Тоді промовляє: Повернусь у дім свій, звідки я вийшов. Приходить і знаходить його порожнім, заметеним та прибраним. Тоді він іде, бере з собою сім інших духів, гірших від себе, і вони входять і оселюються там, і останнє того чоловіка буде гірше, ніж перше. Так буде й з цим лукавим поріддям.”
Лк 13,16:
Цю ж жінку, дочку Авраама, що її сатана зв’язав ось вісімнадцять років, не треба було від цих узів звільнити в день суботній?”
Mк 1,23-28:
А був якраз у їхній синагозі чоловік з нечистим духом, що закричав, кажучи: “Що нам, та й тобі, Ісусе Назарянине? Прийшов єси нас погубити! Знаю бо, хто ти: Святий Божий!” Ісус погрозив йому: “Мовчи, вийди з нього!” Нечистий дух стряс його, скрикнув голосом дужим і вийшов геть із нього. Здивувалися всі й один одного запитували: “Що це? Нова повновладна наука? Навіть наказує нечистим духам, і ті слухаються його!” І вмить чутка про нього розійшлась по всіх усюдах, по всій країні Галилейській.
Лк 8,2:
і деякі жінки, що були оздоровлені ним від злих духів і недуг: Марія, звана Магдалина, з якої вийшло сім бісів,
Mт 9,32-34:
А як вони виходили, приведено до нього німого, що був біснуватий. Коли ж він вигнав біса, німий почав говорити, і люди дивувалися, кажучи: “Ніколи щось таке не об’являлося в Ізраїлі!” Фарисеї ж говорили: “Він виганяє бісів князем бісівським!”
Mт 12,12-24:
А скільки ж: чоловік над вівцю вартісніший! Тим то й в суботу можна добро чинити.” Тоді сказав до чоловіка: “Простягни твою руку!” Простягнув той, і вона стала здорова, як і друга. А фарисеї вийшли звідти й радили на нього раду, щоб його погубити. Довідавшись про це, Ісус пішов геть звідси. Слідом за ним пішла сила народу: він оздоровив їх усіх, але суворо наказав їм його не виявляти, щоб збулося сказане Ісаєю пророком: “Ось мій слуга, якого я вибрав, улюблений мій, що його душа моя собі вподобала. Я покладу на нього духа мого, і він звіщатиме поганам .правосуддя. Він не буде ні змагатися, ні кричати і голосу його ніхто не буде чути на майданах. Він очеретини надломаної не доломить і гнота тліючого не загасить, аж поки не доведе право до перемоги. На його ім’я будуть надіятися погани.” Тоді приведено до нього біснуватого, сліпого та німого, і він зцілив його, так що німий і розмовляв і бачив. І здивувалися всі люди й говорили: “Чи не є часом цей син Давида?” А фарисеї, почувши це сказали: “Отой не інакше виганяє бісів, як тільки Велзевулом, князем бісівським.”
Mт 17,14-18:
Коли ж прийшли до народу, тоді приступив до нього один чоловік і, припавши йому до ніг, каже: “Господи, змилуйся над моїм сином, бо він причинний і тяжко нездужає: часто кидається в огонь, часто й у воду. Я був привів його до твоїх учнів, та вони не могли його зцілити.” “Роде невірний та розбещений”, – відповів Ісус, – “доки мені з вами бути? Приведіть мені його сюди!” Ісус погрозив йому, і біс вийшов з хлопця; тож видужав юнак тієї ж миті.
Лк 13,10.17:
Ісус навчав в одній з синагог у суботу. І як він говорив це, усі противники його засоромились, а ввесь народ радів усім славним вчинкам, які він зробив.
Mт 12,28:
Коли ж я Духом Божим виганяю бісів, то прибуло до вас Царство Боже.
Лк 10,17-19:
Повернулись сімдесят два з радістю, кажучи: “Господи, навіть і біси коряться нам з-за твого імени.” Він же сказав їм: “Я бачив сатану, що, наче блискавка, падав з неба. Ось я даю вам владу наступати на зміїв, скорпіонів і на всю ворожу силу – й ніщо вам не пошкодить.
Лк 4,6:
і сказав до нього диявол: “Я дам тобі всю цю владу й славу їхню, бо вона мені була передана, і я даю її, кому захочу.
Йн 12,31:
Тепер світові цьому суд; тепер вигнаний буде геть князь цього світу.
Iс 11,2:
Дух Господній спочине на ньому, дух мудрости й розуму, дух ради і кріпости, дух знання й страху Господнього.
Єр 3,1n:
«Коли чоловік відпустить свою жінку, і вона піде від нього, і стане за жінку мужеві іншому, то чи можна йому повернутись до неї? Чи ж не цілком сплюгавилась та жінка? Ти з багатьма коханцями блудила, а мала б то повернутись до мене? Слово Господнє!
Mк 1,24:
“Що нам, та й тобі, Ісусе Назарянине? Прийшов єси нас погубити! Знаю бо, хто ти: Святий Божий!”
Mк 3,11:
І духи нечисті, бачивши його, падали ниць перед ним та й кричали: “Ти – Син Божий!”
Лк 4,41:
А з багатьох з них виходили також і біси, що кричали: “Ти – Син Божий!” Та він, грозячи, не давав їм говорити, бо вони знали, що він – Христос.
Діян16,17:
Ідучи слідом за Павлом і за нами, вона кричала: «Ці люди – слуги Всевишнього Бога, які звіщають вам путь спасіння!»
Діян19,15:
Злий дух озвався до них, кажучи: «Ісуса я знаю і Павла знаю; ви ж, хто такі?»
Mт 10,1.8:
Прикликавши своїх дванадцять учнів, Ісус дав їм владу над нечистими духами, щоб їх виганяли і лікували всяку хворобу й усяку неміч. Оздоровлюйте недужих, воскрешайте мертвих, очищуйте прокажених, бісів виганяйте. Даром прийняли, даром давайте.

Mт 9,27:
І як Ісус відходив звідти, слідом за ним пустилися два сліпці й кричали: “Помилуй нас, сину Давидів!”
2Сам 7,1:
Тепер, коли цар жив у своїм палаці, дав Господь йому спокій від усіх його ворогів навколо,
2Сам7,12:
А як сповняться твої дні й ти спочинеш з твоїми батьками, я поставлю по тобі твоє потомство, що вийде з твого лона, й утверджу його царство.
Лк 1,32:
Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька,
Діян 2,30:
Але, бувши пророком і знавши, що Бог клятвою йому поклявся посадити на його престолі потомка з його лона,
Пс 89,30-38:
Вічним зроблю його потомство і престол його, як дні небесні. Коли ж його сини закон мій покинуть і в наказах моїх ходити більш не будуть, коли осквернять мої постанови й велінь моїх не будуть пильнувати, я різкою їхній проступок покараю й ударами — їхню провину. Але моєї ласки я не заберу від нього і вірности моєї не відкину. Не оскверню союзу мого, того, що вийшло з уст моїх, не зміню. Раз я поклявся святістю моєю: Давидові напевне не скажу неправди! Його потомство триватиме повіки, і престол його передо мною, наче сонце. Мов місяць, він стоятиме повіки як свідок на небі вірний
Пс 132,11-12:
Поклявсь Господь Давидові правдою і не відступить він від неї: «Плід твого лона насаджу я на твоїм престолі. Коли сини твої союз мій берегтимуть і закон, що я навчу їх. то й діти їхні по віки вічні будуть сидіти на твоїм престолі.»
Iс 7,14:
Оце ж сам Господь дасть вам знак: Ось дівиця зачала, і породить сина і дасть йому ім’я Еммануїл.
Miх 4,14:
Тепер опережися валом, Бет-Гадере! Проти нас висипано насип; суддю Ізраїля б’ють по щоці києм.
Aг 2,23:
Того дня, – слово Господа сил, – я візьму тебе, Зоровавеле, сину Шалтієла, слуго мій, – слово Господнє, – і ти будеш у мене, немов печатний перстень, бо я вибрав собі тебе», – слово Господа сил.
Iс 11,1-9:
І вийде паросток із пня Єссея, і вітка виросте з його коріння. Дух Господній спочине на ньому, дух мудрости й розуму, дух ради і кріпости, дух знання й страху Господнього. Він дихатиме страхом Господнім; він судитиме не як око бачить, і не як вухо чує присуд видаватиме. Він буде по справедливості судити вбогих, по правді оголошувати присуд для бідних у країні. Гнобителя вдарить палицею — своїм словом, безбожного погубить духом своїх уст. Справедливість буде поясом у нього на крижах, а правда підпереже його боки. Вовк буде жити вкупі з ягнятком, леопард біля козеняти лежатиме; телятко й левеня будуть пастися разом, і поганяти їх буде мала дитина. Корова й ведмедиця будуть пастися вкупі, маленькі їхні лежатимуть разочком, а лев, як віл, солому буде їсти. Немовля гратиметься коло нори гадюки, а малятко встромить руку в зміїну нору. На всій моїй святій горі зла не чинитимуть, ні шкоди, бо земля так буде повна знання Господа, як води покривають море.
Єз 34,23:
Я поставлю над ними єдиного пастиря, що пастиме їх, слугу мого Давида. Він буде їх пасти, він буде пастирем над ними.
Пс 2:
Чого метушаться народи, і люди задумують марне? Встають царі землі, князі зговорюються разом на Господа й на його Помазаника: “Порвімо їхні кайдани, скиньмо із себе їхню кормигу!” Той, хто живе на небі, з них сміється, Господь із них глузує. Тоді то до них говорить у своїм гніві, в своїм обуренні їх бентежить: “Адже то я настановив мого царя над Сіоном, горою святою моєю!” Оповіщу про постанову. Господь сказав до мене: “Син мій єси ти, я породив тебе сьогодні. Проси в мене, і я дам тобі народи в спадщину, і кінці землі тобі в посілість. Ти розторощиш їх жезлом залізним, немов посуд ганчаря, розіб’єш їх.” Отож, царі, ви нині зрозумійте, і схаменіться ви, що правите землею. Служіте Господеві в страсі й радуйтесь у тремтінні. Цілуйте його ноги, щоб він не розгнівався й не загинули ви в дорозі, коли зненацька запалає гнів його. Блаженні всі, що покладаються на нього.
Пс 72:
Соломона. Боже, твій розсуд дай цареві, синові царя твою справедливість. Хай судить твій народ по праву, бідних твоїх по правді. Хай гори принесуть народові мир, і горби — справедливість. Нехай розсудить бідних з народу, спасе дітей убогих, гнобителя ж розтопче. Тебе боятимуться поки сонця і поки місяця від роду й до роду. Хай він, як дощ, зійде на покоси, як злива, що зрошує землю. За його днів квітнутиме справедливість, а мир глибокий — аж доки місяця. Він буде правити від моря аж до моря і від Ріки аж до кінців землі. Перед ним схиляться його противники, а вороги його лизатимуть порох. Царі Таршішу й островів принесуть дари, царі Шеви й Севи дадуть гостинці. Йому поклоняться всі царі, усі народи йому служитимуть. Він бо спасе вбогого, що кличе, і бідного, і того, що допомоги не має. Над бідним він змилується і над нужденним, і урятує душі бідних. Він викупить їхні душі від гнету й насилля, і дорога буде їхня кров в очах у нього. Нехай живе, й дадуть йому золота з Шеви, і будуть молитися за нього завжди і по всі дні його благословити. На землі буде збіжжя удосталь; на верховинах гір шумітиме, ненаначе Ливан, колос, і зацвітуть, як на землі трава, по містах люди. Ім’я його буде повік благословенне; аж поки сонця, ім’я його буде; в ньому благословляться усі земні народи, прославлятимуть його усі народи. Благословен Господь, Бог Ізраїля, що творить чудеса — єдиний. І благословенне його славне ім’я повіки, слава його нехай наповнить усю землю! Нехай так буде! Нехай так буде! Скінчені молитви Давида, сина Єссея.
Пс 110:
Сказав Господь Владиці моєму: «Засядь праворуч мене, доки не покладу ворогів твоїх тобі підніжком.» Жезло твоєї сили Господь простягне з Сіону; пануй посеред ворогів твоїх! З тобою володарство, відколи ти народився у святій оздобі; перед зорею я зродив тебе, неначе росу. Клявся Господь і каятись не буде: «Ти — Єрей повіки на зразок Мелхіседека.» Господь по правиці у тебе: розіб’є царів у день гніву свого. Судитиме народи; повно трупу; розіб’є на землі голови по всіх усюдах. З потоку питиме в дорозі, тому він голову підніме
Mт 1,23:
“Ось, діва матиме в утробі й породить сина, і дадуть йому ім’я Еммануїл, що значить: З нами Бог.”
Mт 4,15-16:
“О земле Завулона та земле Нафталі, приморський шляху, країно за Йорданом, поганська Галилеє! Народ, який сидів у темноті побачив велике світло; тим, що сиділи в країні й тіні смерти, – зійшло їм світло.”
Iс 8,23:
І не буде більше темноти в країні, де було горе. Як за минулих часів принизив він землю Завулона й землю Нафталі, так у майбутньому прославить приморську дорогу, Зайордання, Галилею поганську.
Iс 9,1-6:
Народ, що в пітьмі ходить, уздрів світло велике; над тими, що живуть у смертній тіні, світло засяяло. Помножив єси їхні радощі, веселощі побільшив єси. Вони радіють перед тобою, як радіють під час жнив, як веселяться, коли здобич паюють. Ярмо бо розтрощиш, що над ним тяжіло, палицю на плечах у нього і тростину його посіпаки – як за часів Мідіяна. Бо все взуття піхотинця під час битви, всякий плащ, облитий кров’ю, піде на спалення, вогнем буде пожертий. Бо хлоп’ятко нам народилося, сина нам дано; влада на плечах у нього; і дадуть йому ім’я: Чудесний порадник, сильний Бог, Отець довічний, Князь миру. Щоб збільшити владу в безконечнім мирі на престолі Давида і в його царстві, щоб його утвердити й укріпити справедливим судом віднині і повіки, – ревність Господа сил це чинить.