18. Неділя (А) Звичайного періоду Скрутація (Мт 14,13-21 \ HNR) Спочатку ознайомтеся з методом!!!PDF-версія Текстова версія Mт 14,13:Почувши це, Ісус відплив звідси човном у пустинне й самітне місце; народ же, довідавшись про це, пішов за ним з міст пішки.Mт 14,14:А вийшовши Ісус, побачив силу народу і змилосердився над ними та вигоїв їхніх недужих.(розгорнути>>>) Mт 9,36:Він, бачивши юрми народу, милосердився над ними, бо вони були стомлені й прибиті, немов ті вівці, що не мають пастуха.Mт 15,32:Тим часом Ісус покликав своїх учнів і сказав їм: “Жаль мені цих людей, бо ось три дні вже, як вони перебувають зо мною, і не мають що їсти, а відпустити їх голодними не хочу, щоб, бува, не охляли десь по дорозі.”Чис 27,17:щоб виступав і йшов перед ними та щоб виводив і вводив їх, щоб не була Господня громада мов та отара без пастуха.”Юдит 11,19:Я поведу тебе через Юдею, аж поки ти не дійдеш до Єрусалиму, й посаджу твій трон посеред нього. Ти поведеш їх, як отару, що чабана не має, і пес не загавкає перед тобою. Усе це сказало мені моє прочуття; це оповіщено мені, і я була послана, щоб тобі це відкрити.»Єз 34,5:І розсипались вони без пастуха та й стали здобиччю усіх польових звірів. Вони розсипались.Mт 8,3:Ісус простягнув руку й доторкнувсь до нього, кажучи: “Хочу, очисться!” І він негайно же очистився від прокази.Mт 8,23-27:Як він увійшов до човна, слідом за ним увійшли його учні. Аж ось зірвалася на морі така велика буря, що хвилі заливали човен. Він же спав. Ті кинулись до нього, збудили й кажуть: “Рятуй, Господи, ми гинемо!” А він до них каже: “Чого ви лякливі, маловіри?” Тоді встав погрозив вітрам і морю, і настала велика тиша. І здивувались люди та й заговорили між собою: “Хто це такий, що і вітри і море йому слухняні?”Mт 8,5-13:Коли Ісус увійшов у Капернаум, приступив до нього сотник, благаючи його словами: “Господи, слуга мій лежить дома розслаблений і мучиться тяжко.” Ісус каже до нього: “Я прийду й оздоровлю його.” Тоді сотник у відповідь мовив: “Господи, я недостойний, щоб ти ввійшов під мою покрівлю, але скажи лише слово і слуга мій видужає. Бо і я теж підвладний чоловік, маю вояків під собою, і кажу цьому: Іди, – і йде, а тому: Ходи, – і приходить; і слузі моєму: Зроби це, – і він робить.” Почувши це Ісус, здивувався і сказав тим, що за ним ішли: “Істинно кажу вам: Ні в кого в Ізраїлі я не знайшов такої віри. Кажу вам, що багато прийде зо сходу й заходу, і засядуть з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Небеснім, а сини царства будуть викинуті геть у темряву кромішню, де буде плач і скрегіт зубів.” І сказав Ісус сотникові: “Йди, хай тобі станеться за твоєю вірою!” І видужав слуга тієї ж години.Mт 9,1-8:Сівши у човен, він переплив назад і прибув у своє місто. І от принесено до нього розслабленого, що лежав на ношах. Побачивши їхню віру, Ісус сказав розслабленому: “Бадьорися сину, твої гріхи відпускаються.” Та тут деякі з книжників заговорили між собою: “Він хулить.” Ісус, знавши їхні думки, каже: “Чого лукаве думаєте в серцях ваших? Що легше сказати: Твої гріхи відпущені, – чи сказати: Встань і ходи! Та щоб знали, що Син Чоловічий має владу на землі гріхи відпускати”, – каже розслабленому: “Встань, візьми твої ноші та й іди до свого дому.” Встав той і пішов до свого дому. Народ же, бачивши це, настрахався і славив Бога, що дав таку владу людям.Mт 13,34-36:Все це говорив Ісус до людей у притчах, і без притч не говорив до них нічого, щоб збулося сказане пророком: “Уста мої відкрию в притчах, оповім тайни, сховані від початку світу.” Тоді він відіслав народ і прийшов додому. І підійшли до нього його учні та й кажуть: “Виясни нам притчу про кукіль, що на полі.”Mк 8,22-26:Приходять же вони у Витсаїду, і ось приводять йому сліпого та й просять його, щоб його доторкнувся. Узявши ж сліпого за руку, вивів він його за село і, слиною помазавши йому очі, поклав на нього руки та й спитав його: “Чи бачиш щонебудь?” Глянув той і каже: “Бачу людей, – наче б дерева ходячі!” Тоді знову поклав він йому на очі руки і той прозрів, і одужав, і почав бачити усе і здалека, і чітко. І послав його додому, кажучи: “Навіть у село не входь.”Mт 9,23-26:А коли Ісус прибув до дому начальника й побачив там сопільників і юрбу схвильовану, сказав: “Уступіться, бо дівча не вмерло, а спить.” І насміхалися з нього. Якже випроваджено людей, він увійшов, узяв її за руку, і дівча встало. Чутка про це розійшлась по всій тій країні.Mт 8,29:І почали кричати: “Що нам і тобі, Сину Божий? Прийшов єси сюди, щоб нас мучити перед часом?”Лк 5,4-11:Коли він перестав говорити, сказав до Симона: “Відчали на глибінь та й закиньте ваші сіті на ловитву.” Озвався Симон і каже: “Наставнику, всю ніч трудились ми й нічого не піймали, але на твоє слово закину сіті.” Так вони й зробили, і піймали велику силу риби, і їхні сіті почали рватися. Тоді вони кивнули до своїх товаришів, що були в другім човні, щоб ті прийшли й допомогли їм. Прийшли вони й наповнили обидва човни, аж почали потопати. Побачивши це Симон Петро, припав до колін Ісуса й каже: “Іди від мене, Господи, бо я грішна людина.” Жах бо великий огорнув його й усіх, що були з ним, із-за риб, що їх піймали; також і Якова та Йоана, синів Заведея, які були спільниками Симона. Ісус же промовив до Симона: “Не бійся! Віднині людей будеш ловити.” І витягши човна на берег, кинули все й пішли слідом за ним.Йн 2,1-11:Третього ж дня весілля відбувалося в Кані Галилейській, і була там мати Ісусова. Отож запрошено на те весілля й Ісуса та його учнів. Коли ж не вистачило вина, мати Ісусова й каже до нього: «Вина в них нема.» Відрік їй Ісус: «Що мені, жінко, – а й тобі? Таж не прийшла година моя!» Але мати його мовила до слуг: «Що лиш скаже вам, – робіть.» Було ж там шестеро кам’яних посудин на воду, щоб очищуватися по-юдейському; кожна вміщала дві або три мірки. Сказав їм Ісус: «Наповніть посудини водою.» Вони й виповнили їх по вінця. А він їм далі каже: «Зачерпніть тепер та й несіть до старости весільного.» Тож понесли. Коли ж покуштував староста воду, що на вино обернулась, – а не знав же, звідки воно взялося: слуги лише знали, котрі води зачерпнули були, – то закликав староста молодого і до нього мовив:; «Всяк чоловік добре вино спершу подає, а гірше, – як уп’ються. Ти ж приховав добре вино аж он по сю пору.» Ось такий чудес початок учинив Ісус у Кані Галилейській, і велич тим свою об’явив, – тож і учні його увірували в нього.Йн 21,4.14:як настав уже ранок, стояв над берегом Ісус, та не знали учні, що то – Ісус. Це втретє вже з’явивсь Ісус учням по тому, як з мертвих воскрес.Mт 8,10:Почувши це Ісус, здивувався і сказав тим, що за ним ішли: “Істинно кажу вам: Ні в кого в Ізраїлі я не знайшов такої віри.Mк 16,17:А ось чуда, що будуть супроводити тих, які увірують: Ім’ям моїм виганятимуть бісів, будуть говорити мовами новими;Діян 2,22:Мужі ізраїльські! Послухайте оці слова: Ісуса Назарянина, якого Бог засвідчив серед вас силою, чудами і знаками, що їх Бог зробив між вами через нього, як ви самі знаєте, –Діян 1,8:Та ви приймете силу Святого Духа, що на вас зійде, і будете моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії й аж до краю землі.» Mт 14,15:Якже настав вечір, підійшли до нього його учні й кажуть: “Пусте це місце та й час минув уже. Відпусти людей, нехай ідуть по селах та куплять собі поживи.”Mт 14,16:А Ісус сказав їм: “Не треба їм відходити: дайте ви їм їсти.”Mт 14,17:Вони ж мовлять до нього: “Ми маємо тут тільки п’ять хлібів і дві рибі.”Mт 14,18:Тоді він каже: “Принесіть мені їх сюди.”Mт 14,19:І, звелівши народові посідати на траві, взяв п’ять хлібів і дві риби, підвів очі до неба, поблагословив і розламав ті хліби, і дав учням, а учні – людям.(розгорнути>>>) Mт 15,36:взяв сім хлібів та рибу, воздав хвалу, поламав і заходився давати учням, а ті людям.2Цар 4,1-7:Одна з жінок пророчих учнів, голосячи, промовила до Єлисея: “Мій чоловік, твій слуга, помер, а ти знаєш, що він, твій слуга, боявся Господа; тепер же прийшов позичальник і хоче забрати моїх обох хлопців у невольники.” Єлисей сказав їй: “Що маю тобі зробити? Скажи мені, що є в тебе в хаті?” Вона ж на те: “Нема нічого в твоєї слугині, крім посуди з олією.” А він їй: “Іди, напозичай по всіх твоїх сусідах посудів, та щоб були порожні, і назбирай чимало! Тоді ввійдеш, замкнеш за собою й за своїми синами двері й наллєш у всі ті посуди. Коли котрий буде повний, відставиш набік.” Пішла вона від нього та й зачинила двері за собою і за своїми синами. Вони їй подавали, а вона наливала. А як посуди були повні, каже своєму синові: “Подай мені ще посуд.” Той їй: “Нема вже більш посуду.” І не текло більш олії. Пішла вона й розповіла про це Божому чоловікові, а він і каже: “Іди, продай олію й заплати твою позичку, а з останку житимеш сама й твої сини.”2Цар 4,42-44:Якийсь чоловік прийшов із Ваал-Шаліші й приніс у сакві Божому чоловікові нового хліба – 20 ячмінних буханців і свіжого зерна в колосках. Єлисей звелів: “Дай людям, нехай їдять!” Слуга ж його відповів: “Що тут класти перед сотнею чоловік?” Він же каже: “Дай людям, нехай їдять, бо так говорить Господь: їстимуть, та ще й зостанеться.” І поклав перед ними, і їли вони, і ще зосталося, за словом Господнім.Mт 26,26-29:Якже вони їли, Ісус узяв хліб, поблагословив, розламав і дав учням, кажучи: “Беріть, їжте: це моє тіло.” Потім узяв чашу, воздав хвалу і подав їм, кажучи: “Пийте з неї всі, бо це кров моя (Нового) Завіту, яка за багатьох проливається на відпущення гріхів. Кажу вам: Не питиму віднині з цього виноградного плоду аж до дня того, як питиму його новим з вами в Царстві Отця мого.”1Koр 11,23-25:Я бо, що прийняв від Господа, те й передав вам: Господь Ісус тієї ночі, якої був виданий, узяв хліб і, віддавши подяку, розламав і сказав: «Це моє тіло, воно за вас дається. Це робіть на мій спомин.» Так само й чашу по вечері, кажучи: «Ця чаша – Новий Завіт у моїй крові. Робіть це кожний раз, коли будете пити, на мій спомин.»Вих 12,14:І стане вам цей день на спомин, і ви святкуватимете його як свято Господнє; як установу вічну для всіх ваших родів святкуватимете його.Втор 16,3:Не їстимеш з пасхальною жертвою нічого квашеного; сім день їстимеш з нею опрісноки, хліб скрухи, бо втікаючи, ти поквапно вийшов з Єгипетської землі; щоб доки життя твого на світі, ти згадував день оцього виходу з Єгипетської землі.Євр 8,6-13:Тепер же Христос осягнув остільки вищого служіння, оскільки він посередник кращого завіту, що заснований на кращих обітницях. Коли б же той перший завіт був бездоганний, то не було б місця для другого. Бо Господь, докоряючи їм, каже: «Ось надходять дні, мовить Господь, і я укладу з домом Ізраїля і з домом Юди новий завіт: не за завітом, що я уклав був з їхніми батьками в день, коли я вхопив їх був за руку, щоб вивести з Єгипетської землі. А що вони при моїм завіті не зосталися, то і я їх занехаяв», – говорить Господь. Ось той союз, що я заключу з домом Ізраїля: «По тих днях, каже Господь, я, поклавши мої закони їм в ум, напишу їх у них на серці й буду їм Богом, а вони будуть моїм народом. Ніхто не матиме потреби навчати свого співгромадянина, ніхто свого брата, кажучи: Пізнай Господа! Усі бо вони, від найменшого й до найбільшого, будуть мене знати. Я бо буду милостив супроти їхньої несправедливосте, і їхніх гріхів не буду згадувати більше.» А коли каже «новий», то об’являє перший старим. А що передавнене й застаріле – те близько заникнення.Йн 6,51-58:Я – хліб живий, що з неба зійшов. Коли хтось цей хліб їстиме, житиме повіки. І хліб, що його я дам, це – тіло моє за життя світу.» Отож юдеї заходилися сперечатись між собою, кажучи: «Як отой може нам своє тіло дати їсти?» А Ісус їм: «Істинно, істинно говорю вам: Якщо не споживатимете тіло Чоловічого Сина й не питимете його кров, не матимете життя в собі. Хто тіло моє їсть і кров мою п’є, той живе життям вічним, і я воскрешу його останнього дня. Бо тіло моє – їжа правдива, і кров моя – правдивий напій. Хто споживає тіло моє і кров мою п’є, той у мені перебуває, а я – в ньому. Як мене Отець живий послав, і я Отцем живу, так і той хто споживає мене, житиме мною. Це й хліб, що зійшов з неба. Не як ото манну їли батьки ваші, а померли: хто цей хліб споживатиме, той повіки житиме.»Йн 1,14:І Слово стало тілом, і оселилося між нами, і ми славу його бачили – славу Єдинородного від Отця, благодаттю та істиною сповненого.Mт 8,20:А Ісус каже до нього: “Лисиці мають нори й птиці небесні – гнізда, а Син Чоловічий не має де голову прихилити.”Йн 6,32:Ісус же сказав їм: «Істинно, істинно говорю вам: Не Мойсей дав хліб вам з неба, лише Отець мій дає вам хліб правдивий з неба.Втор 8,3:Він упокоряв тебе, морив тебе голодом та годував манною, про яку не знав ні ти, ні твої батьки; щоб ти пізнав, що не тільки хлібом живе людина, але всім, що виходить з уст Господніх, може жити людина.Прип 8,22-24:Господь створив мене почином путі своєї, першою з його чинів споконвічних. Я настановлена була від віку, від початку, раніше, ніж; земля постала; коли не було ще безодень, я народилась, | коли не було ще джерел багатоводних.Сир 24,17-21:Мов ті виногрона, я пишне гілля вигнала, і квіття моє плоди преславні та багатющі видало. Я мати красної любови, остраху, знання й благонадії, я даю вічні блага всім моїм дітям і тим, що від Бога призначені. Прийдіте ж до мене, ви, що мене бажаєте, і живітеся досита плодами моїми. Згадка про мене солодша від меду, і моя спадщина солодша, ніж медовий стільник. Хто мене споживає, той ще схоче споживати, хто з мене п’є, той ще захоче питиЛк 11,29-32:Коли народ згромадивсь, Ісус почав промовляти: “Рід цей – рід лукавий; він шукає знаку, але знаку йому не дасться, окрім знаку Йони, бо як Йона був знаком для ніневитян, так і Син Чоловічий буде знаком для цього роду. Цариця півдня встане під час суду з людьми оцього роду і його засудить, бо прийшла з кінців світу послухати мудрости Соломона, а ось тут більше від Соломона! Ніневитяни встануть з цим родом під час суду і його засудять, бо вони покаялись на проповіді Йони, та ось тут більше від Йони.Йн 15,4-5:У мені перебувайте – а я у вас! Як неспроможна гілка сама з себе плоду принести, якщо не перебуватиме вона на виноградині, ось так і ви, якщо не перебуватимете в мені. Я виноградина, ви – гілки. Хто перебуває в мені, а я в ньому, – той плід приносить щедро. Без мене ж ви нічого чинити не можете.Йн 10,38:Коли ж роблю, то, мені не віривши, ділам бодай вірте, щоб спізнали ви й увірували, що Отець у мені, і я в Отці.Йн 17,21-23.26:щоб усі були одно, як ти, Отче, в мені, а я в тобі, щоб і вони були в нас об’єднані; щоб світ увірував, що ти мене послав. І славу, що ти дав мені, я дав їм, щоб вони були одно так само, як і ми одно. Я – в них, і ти – в мені, – щоб вони були звершені в єдності, щоб світ збагнув, що послав єси мене, та й ізлюбив їх, як ізлюбив мене. І об’явив я їм твоє ім’я, і об’являти буду, щоб любов, якою ти полюбив мене, в них перебувала, – а я в них!»1Йн 2,24:Те, що ви чули спочатку, нехай у вас перебуває. Якщо у вас буде перебувати те, що ви спочатку чули, то й ви будете в Сині і в Отці перебувати.1Йн 3,24:Хто його заповіді зберігає, той і перебуває в нім, а він у ньому; і ми знаємо, що він у нас перебуває, від Духа, що його він дав нам.1Йн 4,12-16:Бога ніхто ніколи не бачив. Коли ми любимо один одного, то Бог у нас перебуває, і його любов у нас досконала. Що ми перебуваємо в ньому, і він у нас, ми пізнаємо з того, що він дав нам від Духа свого. І ми бачили і свідчимо, що Отець послав Сина – Спаса світу. Хто визнає, що Ісус – Син Божий, Бог у тому перебуває, і він у Бозі. Ми пізнали й увірували в ту любов, яку Бог до нас має. Бог є любов, і хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі, і Бог перебуває в ньому.Йн 5,26:Бо як Отець має життя у собі, так і Синові дав, щоб мав життя у собі. Mт 14,20:Всі їли до наситу й назбирали куснів, що зосталися, дванадцять кошів повних.(розгорнути>>>) Пс 78,29:їли вони й наситилися вельми, і вдовольнив він їхнє бажання.Oс 13,6:Коли ж їх нагодовано й вони стали ситі, наситилися, – серце їхнє загорділо, тому мене й забули.Втор 32,15:Потовстішав Єшурун та й вибуяв; став ситний, вгодований, грубий; і покинув Бога, що створив його, зневажив скелю, що його врятувала.Втор 31,20:Бо як приведу його в землю, що тече молоком та медом, яку я клявся дати його батькам, він наїсться досита, розтовстіє та й звернеться до інших богів, запопадеться їм служити, – мене ж зневажать і мій союз зламають.Iс 63,10:Вони ж: зворохобились, завдали смутку духові його святому. І він їм ворогом зробився, став з ними воювати.Єр 5,7:Батьки наші згрішили, та їх нема вже, а ми несемо кару за їхні беззаконства.Єр 5,12:Повішено князів їхніми руками, обличчя старших не поважано.Пс 14,1:Каже безумний у своїм серці: “Немає Бога!” Зіпсувалися, мерзоту коять; нема нікого, хто добро чинив би.Соф 1,12:Ой, голосіть, мешканці Мектешу, бо згинуло все купецтво, пропали всі, хто важать срібло!Пс 10,4:Говорить грішник у своїй буті: “Не буде суду! Нема Бога! Такі й усі думки в нього.Пс 36,2:Гріх нашіптує грішникові в його серці; немає Божого страху перед очима в нього.Eф 4,30:І не засмучуйте Святого Духа Божого, що ним ви назнаменовані на день відкуплення.Iс 44,2:Так говорить Господь, який тебе створив, тобі образ дав уже з материнського лона, який тобі допомагає: Не бійся, Якове, слуго мій, Єшуруне, якого я вибрав!Iс 43,1:А тепер так говорить Господь, творець твій, Якове, і твій сотворитель, Ізраїлю: «Не бійся, бо я тебе викупив, прикликав тебе твоїм ім’ям, ти – мій!Iс 44,24:Так говорить Господь, твій викупитель, що сотворив тебе вже з материнського лона: «Я – Господь, я створив усе, я один розпростер небо, я сам собою утвердив землю.Пс 22,10:Ти мене вивів з материнського лона, ти дав мені безпеку при грудях матері моєї.Iс 41,1-5:Мовчіть, острови, передо мною! Нехай народи відновлять свою силу! Нехай приступлять і тоді говорять, – станьмо на суд разом! Хто збудив зі сходу мужа, за яким слідом іде перемога? Хто видає йому народи, хто царів підбиває? Меч його в порох їх обертає, а лук розносить, як солому. Ось він за ними вганяє, іде наперед безпечно, ногами не торкається дороги. Хто вчинив, хто довершив це? Той, що кличе роди від почину, – я Господь, я перший, я і з останніми той самий. Бачать його острови і бояться, кінці землі трясуться. Вони зближаються, разом на суд приходять.Iс 45,1-8:Так говорить Господь до свого помазаника Кира, якого я взяв за праву руку, щоб підкорити йому народи, щоб крижі царів розв’язати, щоб відчинити перед ним двері, щоб брами більш не зачинялись: «Я йду поперед тебе, вирівнюючи гори. Я трощу бронзові ворота, ламаю залізні засуви. Даю тобі заховані багатства й скриті скарби, щоб ти знав, що я Господь, котрий зове тебе на ім’я, Бог Ізраїля. Задля Якова, мого слуги, Ізраїля, мого вибранця, назвав тебе я на ім’я, дав тобі шляхетну назву, дарма, що ти мене не знаєш. Я – Господь, і іншого немає. Немає Бога, крім мене. Я підперізую тебе, хоч ти мене й не знаєш, щоб знали від сходу сонця до заходу, що нема іншого, крім мене. Я – Господь, і іншого немає! Я витворюю світло й творю пітьму, чиню добро й допускаю зло. Я, Господь, усе це чиню. Розлийте, небеса, згори росою правду, і нехай хмари дощем її виллють! Нехай відчиниться земля і дасть спасіння, і нехай виростить разом справедливість! Я, Господь, це творю.Aм 4,13:о ось він, той, хто утворює гори й творить вітер; хто відкриває людині її задуми, хто робить з ранку пітьму і хто ходить по землі висотах, – Господь, Бог сил – його ім’я.Сир 11,14:Добро і зло, життя і смерть, убозтво й багатство — від ГосподаПс 85,11-12:Милосердя й вірність зустрінулися разом, справедливість і мир поцілувались між собою. Правда з землі зійде, і справедливість дивитиметься з неба.Втор 32,2:Нехай, як дощ, накрапає моя наука, росою хай розіллється моє слово, як волога на травицю і як дощ рясний на рослину. Mт 14,21:Тих же, що їли, було яких п’ять тисяч чоловіків, окрім жінок та дітей.
