Скрутація (Йн 17, 1-11а \ LD)

Спочатку ознайомтеся з методом!!!

PDF-версія

Текстова версія

Мудр 15,3:

Пізнати ж тебе – досконала справедливість, знати твою могутність – корінь безсмертя

Мудр 1,15:

бо справедливість – безсмертна.

Мудр 3,4:

Бо хоч, в очах людських, їх спіткала кара, надія їх повна безсмертям;

Мудр 2,23:

Бог же створив безсмертною людину і вчинив її за образом власної природи.

Бут 1,26:

Тож сказав Бог: “Сотворімо людину на наш образ і на нашу подобу, і нехай вона панує над рибою морською, над птаством небесним, над скотиною, над усіма дикими звірями й над усіма плазунами, що повзають на землі.”

2 Пт 1,4:

Завдяки їм нам були даровані цінні й превеликі обітниці, щоб ними ви стали учасниками Божої природи, уникнувши зіпсуття, яке пожадливістю розповсюднилось у світі.

Йн 1,12:

Котрі ж прийняли його – тим дало право дітьми Божими стати, які а ім’я його вірують

Діян 17,28:

У ньому бо живемо, рухаємося й існуєм, як деякі з ваших поетів сказали: Бо й ми з його роду.

2 Кор 3,18:

Ми ж усі, мов дзеркало, відкритим обличчям віддзеркалюємо Господню славу й переображуємось у його образ, від слави у славу, згідно з діянням Господнього Духа.

Йн 1,10:

Було у світі, і світ ним виник -і світ не впізнав його.

1 Йн. 2,15:

Не любіть світу, ні того, що у світі. Коли хтось любить світ, в того немає любови Отця;

1 Йн 5,19:

Ми знаємо, що ми від Бога і що ввесь світ лежить у лихому.

Єр 24,7:

І дам їм серце, щоб мене взнали, що я – Господь, і вони будуть моїм народом, а я буду їхнім Богом, якщо вони обернуться до мене усім серцем.

Єр 31,31-34:

Ось прийдуть дні, – слово Господнє, – і я створю з домом Ізраїля та з домом Юди новий завіт. Не такий завіт, який я заключив з їхніми батьками, коли взяв був їх за руку, щоб вивести з Єгипетського краю. Завіт той – мій завіт! – вони його зламали, хоч я був їхнім Владикою, – слово Господнє. Ні, ось який завіт я створю з домом Ізраїля після тих днів, – слово Господнє: Вкладу закон мій у їхнє нутро і напишу його у них на серці. Я буду їхнім Богом, вони ж моїм народом. Не буде більш один одного навчати, чи брат брата свого, казавши: Спізнайте Господа! Усі бо вони будуть мене знати, від найменшого й до найбільшого між ними, – слово Господнє, – я бо прощу їхню провину, гріха їхнього не згадуватиму більше.»

Єз 36,25-28:

Я окроплю вас чистою водою, і ви очиститесь; я вас очищу від усіх ваших гидот і від усіх ваших кумирів. Я дам вам нове серце, і новий дух вкладу в ваше нутро. Я вийму кам’яне серце з вашого тіла й дам вам серце тілесне. Я вкладу в ваше нутро дух мій і вчиню так, що ви будете ходити в моїх заповідях та берегти й виконувати мої установи. Ви житимете в країні, що я дав батькам вашим, і будете моїм народом, а я буду вашим Богом.

Йн 14,7-9:

Якщо б ви мене пізнали, то й Отця мого пізнали б. Відтепер знаєте його і бачили.» А Филип йому: «Господи, покажи нам Отця, і вистачить для нас.» «Скільки часу я з вами, – каже Ісус до нього, – а ти мене не знаєш, Филипе? Хто мене бачив, той бачив Отця. Як же ти говориш: Покажи нам Отця?

Йн 14,3:

І коли відійду і вам місце споготую, то повернуся і вас до себе візьму, щоб і ви були там, де я

Йн 8,35:

Невольник не перебуває в домі повсякчас – повсякчас перебуває син.

Бут 21,10:

тому вона сказала до Авраама: “Прожени геть оцю рабиню та її сина; не буде бо спадкоємцем син тієї рабині з моїм сином Ісааком.”

Єр 2,14:

Чи то ж Ізраїль раб? Чи він рабом у домі народився? То чому ж зробився він добиччю?

Йн 14,2-3:

В домі Отця мого багато жител. Коли б не так, то я сказав би вам; іду бо напоготовити вам місце. І коли відійду і вам місце спого-тую, то повернуся і вас до себе візьму, щоб і ви були там, де я.

Гал 4,30:

Тільки ж що Письмо каже: “Прожени рабиню та її сина, бо син рабині не успадкує з сином вільної.”

Євр 3,5-6:

Мойсей був вірний у всім його домі, як слуга, на свідчення того, що мало бути сказане, Христос же – як Син у своїм домі. А дім цей – ми, якщо дотримаємо до кінця непохитне довір’я і похвалу надії.

Мт 21,33-46:

Слухайте іншу притчу. Був один чоловік-господар, що насадив виноградник. Він обвів його огорожею, видовбав у ньому чавило, вибудував башту, винайняв його виноградарям і відійшов. Коли ж настала пора винозбору, послав він слуг своїх до виноградарів, щоб узяти від них плоди, йому належні. А виноградарі, схопивши його слуг, кого побили, кого вбили, кого ж укаменували. Тоді він послав інших слуг, більше від перших, але ті вчинили й з ними те саме. Наприкінці послав до них свого сина, кажучи: Матимуть пошану до мого сина. Та виноградарі, узрівши сина, заговорили між собою: Це спадкоємець. Нумо, вб’ємо його й заберемо собі його спадщину. І взявши його, вивели геть з виноградника й убили. Отож, коли прибуде господар виноградника, що зробить з тими виноградарями?” “Лютих люто вигубить”, – відповіли йому, – “а виноградник винаймить іншим виноградарям, що будуть давати йому плоди його своєчасно.” Тоді Ісус сказав їм: “Чи в Письмі не читали ви ніколи: Камінь, що відкинули будівничі, став каменем наріжним? Від Господа це сталось і дивне в очах наших. Тому кажу вам: Відніметься від вас Царство Боже й дасться народові, що буде приносити плоди його. Хто впаде на цей камінь, розіб’ється, а на кого він упаде, того роздушить.” – Почувши ці притчі, первосвященики й фарисеї зрозуміли, що він про них говорить. І намагалися схопити його, та боялися людей, бо ті мали його за пророка.

Втор 1:33:

який ішов поперед вами в дорозі, щоб піднайти вам місце, де можна вам отаборитись: уночі в полум’ї, щоб показати вам дорогу, якою мали йти, а вдень у хмарі.

Чис 10,33:

І двигнулися вони від Господньої гори три дні дороги, і кивот Господнього завіту йшов три дні дороги перед ними, щоб знайти їм місце для постою.

Вих 13,21:

Господь же йшов перед ними вдень хмаровим стовпом, щоб проводжати їх у дорозі, а вночі вогненним стовпом, щоб їм присвічувати; так що вони могли йти і вдень і вночі.

Євр 6,19-20:

В ньому маємо, неначе якір душі, безпечний та міцний, що входить аж до середини за завісу, куди ввійшов за нас, як предтеча, Ісус, ставши архиєреєм повіки, на зразок Мелхиседека.

Йн 7,34:

Шукатимете мене – і не знайдете. І де я буду – не зможете прийти.»

Йн 8,21:

А й ще їм сказав: «Я відійду, а ви мене шукатимете та й помрете у грісі вашім. Куди я відійду, неспроможні ви прийти.»

Втор 4,29:

Але й там шукатимеш Господа, Бога свого; а знайдеш (його), щоб тільки ти шукав його всім серцем і всією своєю душею.

Іс 55,6:

Шукайте Господа, покіль його можна знайти! Взивайте до нього, покіль він близько!

Ос 5,6:

Вони йдуть з вівцями своїми та волами Господа шукати, але вони його не знайдуть: він від них ухилився!

Прип 1,28:

Тоді будуть до мене кликати, та я не обізвуся, | будуть шукати мене пильно, але не знайдуть.

Йн 17,5:

Тепер же прослав мене, Отче, у себе – славою тією, що її я мав у тебе перед тим, як постав світ!

Еф 1,4:

Бо в ньому він нас вибрав перед заснуванням світу, щоб ми були святі й бездоганні перед ним у любові.

Йн 17,24:

Отче! Хочу, щоб ті, яких ти мені передав, перебували там, де і я, щоби й вони були зо мною та й бачили мою славу, яку ти дав мені, бо полюбив єси мене перед заснуванням світу.

Йн 14,3:

І коли відійду і вам місце споготую, то повернуся і вас до себе візьму, щоб і ви були там, де я.

Йн 17,5:

Тепер же прослав мене, Отче, у себе – славою тією, що її я мав у тебе перед тим, як постав світ!

Еф 1,4:

Бо в ньому він нас вибрав перед заснуванням світу, щоб ми були святі й бездоганні перед ним у любові.

1Пт 1,20:

передбаченого перед заснуванням світу і об’явленого, ради вас, останніми часами.

Йн 17,24:

Гал 4,4:

Якже сповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки, народився під законом,

Євр 1,2:

За останніх же оцих днів він говорив до нас через Сина, якого зробив спадкоємцем усього і яким створив віки.

Рим 1,16:

Бо я не соромлюся Євангелії: вона бо – сила Божа на спасіння кожному, хто вірує: перше юдеєві, а потім грекові, –

Рим 1,4:

установленого сином Божим у силі, духом святости, через воскресіння мертвих, – про Ісуса Христа, Господа нашого,

Рим 8,11:

І коли Дух того, хто воскресив Ісуса з мертвих, мешкає у вас, то той, хто воскресив Христа з мертвих, оживить і ваші смертні тіла Духом своїм, що живе у вас.

Діян 1,7:

Він відповів їм: «Не ваша справа знати час і пору, що їх Отець призначив у своїй владі.

Еф 5,27:

щоб появити собі Церкву славну, без плями чи зморшки або чогось подібного, але щоб була свята й непорочна.

1 Кор 1,8:

який і укріпить вас до кінця, щоб ви були бездоганними в день Господа нашого Ісуса Христа.

2 Кор 1,21:

Той же, хто утверджує нас з вами во Христі і хто помазав нас, то Бог,

Фил 1,7:

Воно й справедливо думати це мені про всіх вас, бо ви в мене у серці; всі ви, чи то в моїх кайданах чи то обороні, чи в утвердженні Євангелії, берете участь у моїй благодаті.

Кол 2,7:

вкорінені в ньому, збудовані на ньому і зміцнені в тій вірі, якої ви навчились, поступаючи в ній наперед з подякою

1 Йн 3,1:

Дивіться, яку велику любов дарував нам Отець, щоб ми дітьми Божими звалися. Ми і є ними. І тому світ нас не знає, бо він його не спізнав.

Рим 8,14-17:

Усі бо ті, що їх водить Дух Божий, вони – сини Божі. Бо ви не прийняли дух рабства, щоб знову підлягати боязні, але прийняли дух усиновленя, яким кличемо: «Авва! -Отче!» Сам цей Дух свідчить разом із нашим духом, що ми – діти Божі; а коли діти, то й спадкоємці ж Божі – співспадкоємці Христа, якщо ми страждаємо разом із ним, щоб разом з ним і прославитися.

Рим 8,37-39:

Але в усьому цьому ми маємо повну перемогу завдяки тому, хто полюбив нас. Бо я певний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні князівства, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, ні висота, ні глибина, ані інше якесь створіння не зможе нас відлучити від Божої любови, що в Христі Ісусі, Господі нашім.

Йн 1,12:

Котрі ж прийняли його – тим дало право дітьми Божими стати, які а ім’я його вірують;

Еф 1,5:

Він призначив нас наперед для себе на те, щоб ми стали його синами через Ісуса Христа, за рішенням своєї доброї волі,

Йн 15,21:

Та все те робитимуть вам за моє ім’я, не знають бо того, хто послав мене.

Йн 16,3:

Чинитимуть вам те, бо ані Отця, ані мене вони не спізнали.

Йн 17,25:

Праведний Отче! Світ не спізнав тебе, але я тебе спізнав, а й оті спізнали, що послав єси мене.

Рим 8,29:

Бо яких він передбачив, тих наперед призначив, щоб були подібні до образу Сина його, щоб він був первородний між багатьма братами;

Діян 13,48:

Чуючи це погани, зраділи і прославляли слово Господнє, та й увірували усі ті, що були призначені до вічного життя.

Флп 3,21:

який перемінить наше понижене тіло, щоб було подібним до його прославленого тіла, силою, якою він спроможен усе собі підкорити.

1 Кор 15,49:

І так само, як ми носили образ земного, так носитимем і образ небесного.

Кол 1,18:

Він також голова тіла, тобто Церкви. Він – начало, первородний з мертвих, так, щоб у всьому він мав першенство,

Йн 1,12:

Котрі ж прийняли його – тим дало право дітьми Божими стати, які а ім’я його вірують;

Йн 3,11:

Істинно, істинно кажу тобі: Ми говоримо про те, що знаємо, а свідчимо про те, що бачили, – ви ж свідчення нашого не берете до уваги.

Йн 10,35:

Коли закон, отже, богами тих зве, до кого слово Боже було, – а Писання годі усунути! –

Як 1,18:

Він забажав нас породити словом правди, щоб ми були немов первістками його створінь.

Як 1,21:

Тому, відкинувши всякий бруд та останок злоби, прийміть з покірністю посаджене слово, що може спасти ваші душі.

1 Йн 3,2:

Любі! Ми тепер – діти Божі, і ще не виявилося, чим будемо. Та знаємо, що коли виявиться, ми будемо до нього подібні, бо ми побачимо його, як є.

1 Йн 5,13:

Я вам писав це, щоб ви знали, що маєте життя вічне, – ви, що віруєте в ім’я Сина Божого.

Йн 17,26:

І об’явив я їм твоє ім’я, і об’являти буду, щоб любов, якою ти полюбив мене, в них перебувала, – а я в них!»

Вих 3,13:

І сказав Мойсей до Бога: “Як прийду ж оце я до синів Ізраїля і скажу до них: Бог батьків ваших прислав мене до вас, а вони запитають мене: Як йому на ім’я? – то що мені їм відповісти?”

Йн 3:35:

Любить Отець Сина й усе дав він йому до рук.

Йн 3,11:

Діян 3,22-23:

Мойсей сказав: Господь, Бог наш, піднесе вам Пророка, як мене, з-посеред братів ваших. Ви слухатиметесь його в усьому, що вам скаже. А кожний, хто не буде слухатися того Пророка, буде викорінений з народу. –

Діян 7,37:

Це той Мойсей, що сказав синам Ізраїля: Бог воздвигне з-поміж братів ваших пророка, як мене.

Чис 14,33:

Діти ваші блукатимуть сорок років пустелею, щоб спокутувати ваші беззаконня, поки не зогниють ваші трупи в пустині.

Ам 5,25:

Чи ви, доме Ізраїля, приносили мені в пустині жертви та офіри протягом сорока років?

Діян 7,42-43:

І відвернувся Бог і видав їх, щоб служили небесному війську, як то написано у книзі пророків: Чи ви приносили мені заколене і жертви за сорок років у пустині, доме Ізраїля? Ви носили намет Молоха і зорю бога Рефана, образи, що ви собі зробили, щоб їм поклонятись! Тому виселю вас поза Вавилон.

Втор 18,15:

Пророка з-поміж вас, з твоїх братів, такого, як я, Господь, Бог твій, настановить тобі; його маєте слухатися.

Чис 12.7:

Не так слуга мій Мойсей, а повіреник він у всьому моєму домі.

Йн 1,21:

То вони спитали його: «Що ж – Ілля ти?» – «Ні», мовив він. «Пророк ти?» – «Ні», відказав він.

Вих 4,12:

Тож іди, я буду в устах твоїх і навчу тебе, що маєш говорити.

Йн 12,49-50:

Бо не від себе вирікав я: Отець, який послав мене, дав мені заповідь, що мені казати і що промовляти. І я знаю, що заповідь його – життя вічне. Те, отже, що я кажу, кажу так, як Отець повідав мені.»

Єз 3,19:

Коли ж ти попередиш безбожника, і він не навернеться від своєї безбожности й від лихої дороги, то він умре в своїм грісі, а ти врятуєш твою душу.

Єз 18,24:

Коли ж праведник відвернеться від своєї справедливости, творитиме кривду й коїтиме всі ті гидоти, що коїть грішник, – то чи йому жити? Ні, не пригадається йому більше вся його справедливість, що чинив. За віроломство своє, яким провинився, і за гріх свій, яким згрішив, – за них, він мусить умерти.

Єз 33,12-13:

Коли ж ти остеріг безбожника, щоб він відвернувсь від своєї поведінки, і він від неї не відвернувся, то він умре за свою провину, а ти врятував свою душу.

2Пт 2,21:

Ліпше було б їм дороги справедливости не спізнати, аніж, спізнавши, відвернутися від переданої їм святої заповіді.

1 Кор11,2:

Радію, що ви про мене згадуєте в усьому і тримаєте передання так, як я передав вам.

Єз 33,9:

Втор 13,1-6:

«Усе, що заповідаю вам, виконуйте пильно; нічого не додаси й нічого не віднімеш. Як між вами з’явиться пророк або сновидця і покаже тобі якийсь знак або чудо, і справдиться той знак чи чудо, що про них він сказав до тебе, говоривши: Ходімо слідом за іншими богами, що їх не знаєш, та й служімо їм, – то ти не слухай того пророка або сновидцю; бо Господь, Бог ваш, випробовує вас, щоб довідатися чи ви любили Господа, Бога вашого, всім серцем вашим і всією вашою душею. За Господом, Богом вашим, ходитимете слідом і його будете боятися; його заповіді будете додержувати, голосу його будете слухатися, йому будете служити і його триматись. А пророка того або сновидцю треба вбити, бо він проголошував відступництво від Господа, Бога вашого, який вивів вас із Єгипетської землі й визволив із дому неволі; він хотів звести тебе з дороги, якою заповідав тобі ходити Господь, Бог твій; тим робом ти викоріниш зло з-поміж вас.

Єр 14,14-16:

Господь же відказав мені: «Неправду ті пророки пророкують моїм ім’ям. Не посилав я їх і не повелівав їм, і не говорив до них. Оманливі видіння, марні віщування та пусті мрії серця свого – ось що вони вам пророкують. Тим то так говорить Господь: Пророки, що пророкують моїм ім’ям, – я не посилав їх! – і що говорять: Ні меч, ні голод не спаде на цю землю, – від меча та голоду погинуть вони, оті пророки! Люди ж, яким вони пророкують, будуть покинуті по вулицях єрусалимських від голоднечі й меча, і нікому буде їх ховати, – самі вони, жінки їхні, сини їхні й дочки їхні. Я виллю на них їхню ж злобу.

1 Кор 15,1:

Пригадую вам, брати, Євангелію, яку я вам проповідував, яку ви і прийняли, в якій і стоїте.

1 Сол 2,13:

І тому ми також дякуємо Богові безперестанку за те, що ви, ледве почувши від нас слово Боже, прийняли його не як слово людське, а як воно є справді – як Боже слово, що й діє у вас, віруючих.

1 Сол 4,1:

А втім, брати, ми просимо вас і благаємо в Господі Ісусі, щоб, як то ви від нас навчилися як слід жити на вподобу Богові, – як ви і живете, – щоб так досягали дедалі більшого поступу.

Іс 2,11-17:

Поникнуть горді очі людей, принижена буде пиха людська, один Господь звисочиться того часу. Бо це буде день Господа сил на все горде й набундючене, на все, що несеться вгору, – щоб оте принизити; на всі кедри ливанські, на всі дуби башанські; на всі високі гори й на всі пагорби, що вгору пнуться; на кожну високу башту і на кожний мур кріпкий; на всі кораблі таршішські й на всі прикраси принадні. І повалиться людська гордість, і понизиться пиха смертних. Один Господь звисочиться того часу.

Пс 121,7-8:

Господь тебе від усього злого стерегтиме, він стерегтиме твою душу. Господь вихід і вхід твій стерегтиме, віднині і повіки.

Вих 23,20:

Ось я посилаю ангела мого перед тобою, щоб стеріг тебе в дорозі і привів тебе до того місця, що я приготував.

Вих 14,19:

І повернувся тоді ангел Божий, що йшов поперед табору Ізраїля, та й спинився позад них; і стовп хмаровий, що йшов перед ними, спинився позад них.

Бут 16,7:

Зустрів її ангел Господній коло джерела в пустині, коло джерела, що при дорозі до Шур,

Вих 33,2:

Я пошлю перед тобою ангела й повиганяю ханаанян, аморіїв, хеттитів, перізіїв, хіввіїв та євусіїв;

Вих 23,20:

Ось я посилаю ангела мого перед тобою, щоб стеріг тебе в дорозі і привів тебе до того місця, що я приготував.

Втор 7,1:

«Коли Господь, Бог твій, впровадить тебе в землю, в яку ти йдеш, щоб зайняти її, і прожене перед тобою численні народи: хеттитів, гіргашіїв, аморіїв, ханаанян, перізіїв, хіввіїв і євусіїв, сім народів, більших і сильніших за тебе,

Мал 3,1:

«Оце я посилаю гінця мого, й він приготує дорогу передо мною, і Господь, що ви його шукаєте, прийде негайно у храм свій. Ангел союзу, що ви його бажаєте, – ось він іде, – говорить Господь сил.

Мт 11,10:

Це той, що про нього написано: Ось я посилаю мого посланця перед тобою, що приготує тобі дорогу перед тобою.

Діян 13,24-25:

під час коли Йоан перед його приходом проповідував усьому ізраїльському народові хрищення покаяння. Сповнивши шлях свій, Йоан мовив: Я не той, за кого ви мене вважаєте, та он іде за мною, якому я не гідний взуття розв’язати.

Лк 1,17-76:

І сам він ітиме перед ним з духом та силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей і неслухняних до мудрости праведних, щоб приготувати Господеві народ прихильний.” Захарія ж сказав до ангела: “По чому знатиму це? Я бо старий, і жінка моя на схилі свого віку.” Ангел озвавсь до нього: “Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість. І ось замовкнеш і не зможеш говорити аж до дня, коли це здійсниться, за те, що ти не повірив словам моїм, які здійсняться свого часу.” Люди ж чекали Захарії і дивувались, що він так забарився у святині. Коли ж він вийшов, не міг до них говорити, і вони зрозуміли, що він видіння бачив у святині. Він же давав їм знаки й зоставсь німий. А як скінчилися дні його служби, він повернувся до свого дому. Після тих днів зачала Єлисавета, його жінка, й таїлася п’ять місяців, кажучи: “Так учинив мені Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти мою ганьбу між людьми.” Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім’я Назарет, до діви, зарученої чоловікові, на ім’я Йосиф, з Давидового дому; ім’я ж діви було Марія. Ввійшовши до неї ангел, сказав їй: “Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками.” Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання. Ангел їй сказав: “Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога. Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім’я Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька, і він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню його не буде кінця.” А Марія сказала до ангела: “Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?” Ангел, відповідаючи, сказав їй: “Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий. Ось твоя родичка Єлисавета — вона також у своїй старості зачала сина, і оце шостий місяць тій, що її звуть неплідною; нічого бо немає неможливого в Бога.” Тоді Марія сказала: “Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!” І ангел відійшов від неї. Тими днями Марія, зібравшися, пустилася швидко в дорогу в гірську околицю, в місто Юди. Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлисавету. І як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом і викликнула голосом сильним: “Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого. І звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого? Ось бо, як голос твого привітання залунав у моїх вухах, дитина з радости здригнулась у моїм лоні. Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа.” І мовила Марія: “Величає душа моя Господа і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм, бо він зглянувся на покору слугині своєї; ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди. Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе його ім’я. Милосердя його з роду в рід на тих, які страхаються його. Він виявив потугу рамени свого, розвіяв гордих у задумах їхніх сердець. Скинув могутніх з престолів, підняв угору смиренних; наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками. Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя, як обіцяв був батькам нашим — Авраамові і його потомству повіки.” Марія перебула в Єлисавети місяців зо три; потім повернулася до дому свого. Тим часом настав Єлисаветі час родити, і вона вродила сина. Її сусіди та родина почули, що Господь виявив їй своє велике милосердя, і радувалися з нею. Восьмого дня прийшли обрізати хлоп’я і хотіли назвати його ім’ям його батька — Захарія; його ж мати заговорила, кажучи: “Ні, він зватись буде Йоан.” Кажуть до неї: “Та у твоїй родині нема нікого, хто звався б таким ім’ям.” І знаками спитали його батька, як би хотів, щоб той назвався. І попросивши табличку, він написав: “Йоан — його ім’я.” Всі тому дивувались. Тієї ж хвилини відкрились його уста і язик розв’язався, і він почав говорити та благословити Бога. І страх напав на всіх їхніх сусідів; по всіх гірських околицях Юдеї про все це говорили. Усі, що про те чули, берегли в своїм серці й казали між собою: “Що воно з того хлоп’яти буде?” І справді рука Господня була з ним. А Захарія, його батько, сповнився Святим Духом і почав пророкувати: “Благословен Господь, Бог Ізраїля, що навідався і звільнив народ свій і що підняв нам спасенну потугу в домі Давида, слуги свого; як то він сповістив був устами святих своїх від віку пророків, що нас спасе від наших ворогів та з рук всіх тих, що нас ненавидять, що вчинить милосердя з нашими батьками, що згадає на святий союз свій; клятву, якою він був поклявся Авраамові, нашому батькові, що дасть нам, звільненим з рук ворогів, служити йому безстрашно у святості та справедливості, перед ним увесь вік наш. А ти, дитино, пророком Вишнього назвешся, бо ти ходитимеш перед Господом, щоб приготувати йому дорогу,

Іс 63,9:

Міста твої святі опустіли; Сіон став порожній, Єрусалим – безлюдний.

Вих 19,4:

Ви бачили самі, що я зробив єгиптянам, як ніс я вас на орліх крилах і привів до себе.

Іс 46,3:

Послухай мене, доме Якова, увесь останку дому Ізраїля, що його я носив уже від материнського лона, що ним я піклувався вже від утроби!

Йн 17,11-12:

Я вже більш не у світі, а вони у світі, і я до тебе йду. Отче Святий! Заради імени твого бережи їх, тих, що їх ти мені передав, щоб були одно, як ми! Бувши з ними у світі, я беріг їх у твоє ім’я; тих, яких ти передав мені, я їх стеріг, і ніхто з них не пропав, лише син загибелі, щоб збулося Писання.

Пс 4,7:

Багато кажуть: “Хто нам покаже блага?” Яви нам, Господи, світло лиця твого!

Чис 6,25:

Нехай Господь світить обличчям своїм до тебе та милує тебе!

Прип 16,15:

В ясному обличчі царя – життя; і його ласка, немов дощ весняний.

Пс 4,7:

Багато кажуть: “Хто нам покаже блага?” Яви нам, Господи, світло лиця твого!

Прип 19,12:

Гнів царський – мов рик лева, а його милість – як роса на рослину.

Дан 9,17:

Тож тепер, Боже наш, вислухай молитву слуги твого та його благання, і воззри обличчям твоїм ласкавим на спустошену твою святиню, заради тебе самого, Господи.

Вар 2,14:

Вислухай, Господи, нашу молитву й наше благання, і визволь нас, себе ради, й дай нам ласку в тих, які відвели нас у полон,

Пс 4,7:

Багато кажуть: “Хто нам покаже блага?” Яви нам, Господи, світло лиця твого!

Пс 31,17:

Освітли світлом твого обличчя слугу твого, спаси мене в твоїм милосерді!

Йн 3,35:

Любить Отець Сина й усе дав він йому до рук.