2. Неділя (А) Адвенту Скрутаційне дерево (Mт 3,1-12 \ HNR) Спочатку ознайомтеся з методом!!!PDF-версія Текстова версія Mт 3,1:Того часу з’явивсь Йоан Христитель і проповідував у пустині Юдейській.Mт 3,2:Він говорив: “Покайтесь, бо наблизилося Небесне Царство.”(розгорнути>>>) гілка від Mт 3,2:Діян 2,38:Петро ж до них: «Покайтесь», каже, «і нехай кожний з вас охриститься в ім’я Ісуса Христа на відпущення гріхів ваших, і ви приймете дар Святого Духа.Діян 20,21:засвідчуючи юдеям та грекам, щоб повернулися до Бога й увірували в Господа нашого Ісуса.Діян 26,20:а, навпаки, я почав проповідувати спочатку тим, що в Дамаску, а потім тим, що в Єрусалимі і по всім краю Юдейськім, а також поганам, щоб покаялись і навернулися до Бога та й чинили діла, достойні покаяння.Діян 3,19:Тож покайтеся і наверніться, щоб ваші гріхи були стерті;Лк 24,47:і щоб у його ім’я проповідувалось покаяння на відпущення гріхів усім народам, почавши від Єрусалиму.Лк 5,32:Я прийшов, не щоб праведників кликати до покаяння, а грішних.”Лк 13,1-5:Того ж часу прибули деякі й розповіли йому про галилеїв, що їхню кров Пилат змішав з їхніми жертвами. Озвавшись, він сказав їм: “Гадаєте, що ті галилеї, тому що таке постраждали, були більші грішники, ніж усі галилеї? Ні, кажу вам, але як не покаєтесь, усі загинете так само. Або ті вісімнадцять, що на них упала башта Силоамська й їх забила, гадаєте, що були більш винні від усіх мешканців Єрусалиму? Ні, кажу вам, але як не покаєтесь, усі загинете так само.”Йн 8,24:Тим я і сказав вам: Помрете у гріхах ваших. Бо коли не увіруєте, що я – Сущий, помрете у ваших гріхах.»1Сол 1,9-10:Про нас бо там оповідають, який ми успіх мали у вас і як ви від ідолів повернулися до Бога, щоб служити Богові живому і правдивому та очікувати з неба його Сина, якого він воскресив з мертвих, – Ісуса, що визволює нас від грядучого гніву.Діян 3,26:Вам насамперед Бог воскресив слугу свого і послав його, щоб він благословив вас та відвертав кожного з вас від поганих учинків.»Лк 1,77:дати його народові знання спасіння через відпущення гріхів їхніх,Діян 3,16:І через віру в його ім’я – оцього, що ви бачите й знаєте, його ім’я закріпилось, і віра, що через нього, дала йому повне видужання перед усіма вами.1Koр 1,13.15:Чи ж Христос розділився? Хіба Павло був розп’ятий за вас? Або хіба в Павлове ім’я ви христилися? щоб не сказав хтось, що ви були охрищені в моє ім’я.1Koр 6,11:І такими з вас деякі були; але ви обмились, але ви освятились, але ви оправдались іменем Господа Ісуса Христа та Духом нашого Бога.Гал 3,27:Всі бо ви, що у Христа христилися, у Христа одягнулися.Рим 6,3:Чи ж ви не знаєте, що всі ми, що в Христа Ісуса охристилися, у смерть його христилися?Koл 2,12:Поховані з ним у хрищенні, з ним ви разом також воскресли, вірою в силу Бога, який воскресив його з мертвих.Рим 6,4:Ми поховані з ним через хрищення на смерть, щоб, як Христос воскрес із мертвих славою Отця, і ми теж жили новим життям.Eф 1,19n:і яка безмірна велич його сили для нас, що повірили, за діянням могутности його силиРим 8,11:І коли Дух того, хто воскресив Ісуса з мертвих, мешкає у вас, то той, хто воскресив Христа з мертвих, оживить і ваші смертні тіла Духом своїм, що живе у вас.Eф 2,1.5n:І ви були мертві вашими провинами й гріхами, мертвих нашими гріхами, оживив нас разом із Христом – благодаттю ви спасені! Mт 3,3:Це ж той, що про нього говорив пророк Ісая: “Голос вопіющого в пустині: Приготуйте Господню дорогу, вирівняйте стежки його.”(розгорнути>>>) гілка від Mт 3,3:Йн 1,23:Промовив: «Я – голос вопіющого в пустині: Вирівняйте путь Господню, – як ото пророк Ісая сказав.»Iс 40,3:Голос чути: – Стеліть Господові дорогу у пустині, рівняйте в степу шлях нашому Богові!Mал 3,1 23-24:«Оце я посилаю гінця мого, й він приготує дорогу передо мною, і Господь, що ви його шукаєте, прийде негайно у храм свій. Ангел союзу, що ви його бажаєте, – ось він іде, – говорить Господь сил. Ось я пошлю вам Іллю пророка перед приходом дня Господнього, великого і страшного. І він наверне серце батьків до дітей і серце дітей до батьків, щоб я, прийшовши, не побив землі прокляттям.»Сир 48,10:Ти, як написано, погрозами майбутніми гнів гамуватимеш, заки спалахне він: серце батька до сина навертатимеш і покоління відновлюватимеш Якову.Лк 1,76:А ти, дитино, пророком Вишнього назвешся, бо ти ходитимеш перед Господом, щоб приготувати йому дорогу,Iс 45,2:«Я йду поперед тебе, вирівнюючи гори. Я трощу бронзові ворота, ламаю залізні засуви.Лк 3,4-6:як писано в книзі віщувань пророка Ісаї: “Голос вопіющого в пустині: Готуйте путь Господню, вирівняйте стежки його. Кожна долина заповниться, кожна гора й горб знизиться, нерівне вирівняється, дороги вибоїсті стануть гладкі, а кожна людина побачить спасіння Господнє.”Iс 10,25-27:Бо ще трохи часу, ще трошки, і промине мій гнів, і моя досада буде проти них, їм на погибель.» І Господь сил підніме бич на нього, як тоді, коли побив Мідіяна при Орев-скелі і як підняв палицю свою над морем на Єгипет. І станеться того часу: його тягар здійметься з плечей у тебе і його ярмо не буде тяжіти в тебе на шиї. Він виходить з Ріммону,Єр 16,14-15:Ось настане час, – слово Господнє, – коли вже не казатимуть: Як жив Господь, що вивів синів Ізраїлевих з Єгипту, – лише: Як жив Господь, що повиводив синів Ізраїлевих із північної землі й з усіх земель, куди був їх порозкидав. Я бо їх таки заверну назад у землю, котру наділив був батькам їхнім.Єр 31,2:Так говорить Господь: «Народ, що зберігся від меча, знайшов ласку у пустині. Ізраїль іде до спочинку свого.Iс 46,3-4:Послухай мене, доме Якова, увесь останку дому Ізраїля, що його я носив уже від материнського лона, що ним я піклувався вже від утроби! До старости вашої я буду той самий, до сивини я буду вас носити. Я вже робив так, я носив вас, і носитиму далі, я вас урятую.Iс 63,9:То не вістун, не ангел урятував їх, а його обличчя. У своїй любові й у своїм милосерді він викупив їх, він їх підняв, носив їх за часів минулих.Вих 19,4:Ви бачили самі, що я зробив єгиптянам, як ніс я вас на орліх крилах і привів до себе.Miх 7,14-15:Паси народ твій ґирлиґою твоєю, овець спадщини твоєї, що самі перебувають у лісі серед саду. Нехай собі пасуться у Башані та Гілеаді, як то було за днів днедавніх! Як за днів виходу з Єгипту, яви нам предивні речі.Iс 11,15-16:І висушить Господь затоку єгипетського моря теплотою свого віддиху; простягне свою руку на ріку, розділить її на сім потоків, так що й у сандалях перебристи зможеш. І буде шлях решткам його народу, що зосталися від Ашшура, як був Ізраїлеві, коли він вийшов з Єгипту.Iс 43,16-21:Так говорить Господь, що відокрив дорогу в морі, стежку у великих водах, що вивів колісниці і коней сильне військо; але всі разом полягли і не встануть більше, погасли, наче ґніт, згасли. «Не згадуйте про те, що було, не думайте про давнє! Ось я творю щось новітнє: воно ось-ось уже сходить. Чи ж ви його не впізнаєте? Я прокладу дорогу в пустині і на безлюддях – ріки. Звір дикий буде мене прославляти, шакали й струсі, бо я дам воду в пустині і на безлюддях – ріки, щоб напоїти мій вибраний народ. Народ той, що я утворив для себе, хвалу мою звіщатиме.Iс 51,10:Чи ж не ти висушило море, води великої безодні? Зробило з морських глибин дорогу, щоб нею пройшли викуплені?Iс 63,11-13:Тоді вони згадали дні днедавні, дні Мойсея: Де той, що вивів з моря пастиря свого стада? Де той, що дух свій святий вклав у нього? Що вів Мойсея за правицю раменом своїм преславним, розділив води перед ними, щоб учинити собі ім’я вічне? Що вів їх через безодні, немов коня широким степом, так що вони не спотикались?Iс 48,21:І не зазнали вони згаги, як він вів їх через пустиню. Він вивів для них воду із скелі, розколов скалу, і потекли води.Iс 52,12:Бо ви не вийдете з поквапом та не підете, немов би втікали. Господь ітиме перед вами, і Бог Ізраїля за вами.Iс 4,5-6:тоді він прийде й опочине над усяким місцем на горі сіонській і над її зборами, як хмара в день, як дим і як світло палаючого вогню у ночі. Бо слава Господня буде над усім, мов захист, мов намет, щоб за дня давати тінь від спеки, мов притулок та сховок від дощу й бурі.Baр 5,7-9:Бо Бог повелів знизити кожну високу гору й у сі пагорби відвічні, провалля ж заповнити, утворити з них рівнину, щоб Ізраїль ступав безпечно у величі Божій. Ліси й кожне дерево запашне на веління Боже Ізраїлеві тінь даватимуть. Бо Бог вестиме з радістю Ізраїля до світла величі своєї, – милостиво й справедливо.Oс 2,16:Ось чому я її заманю і заведу її у пустиню, і буду їй до серця промовляти. Mт 3,4:А той Йоан мав одежу з верблюжого волосу й пояс ремінний на крижах у себе; їжа ж його була – сарана й мед дикий.Mт 3,5:Тоді виходили до нього Єрусалим і вся Юдея, і вся околиця йорданськаMт 3,6:і приймали хрищення від нього в річці Йордані, сповідаючись у своїх гріхах.Mт 3,7:Побачивши, що сила фарисеїв та садукеїв іде на хрищення до нього, він до них мовив: “Гадюче поріддя! Хто вас навчив тікати від наступаючого гніву?Mт 3,8:Принесіть же плід, гідний покаяння,Mт 3,9:і не гадайте, що можете самі собі казати: Маємо за батька Авраама. Кажу бо вам, що Бог з цього каміння може розбудити (до життя) дітей Авраама.(розгорнути>>>) гілка від Mт 3,9:Йн 8,33-40:Ті йому й відказали: «Потомки ми Авраамові й не були ми ніколи невольниками ні в кого. Чого ж говориш: Визволитеся, мовляв?» Ісус же їм: «Істинно, істинно кажу вам: Кожен, хто гріх чинить — гріха невольник! Невольник не перебуває в домі повсякчас — повсякчас перебуває син. Тож коли Син вас визволить, то справді станете вільні. Знаю, що Авраамові ви потомки. Бажаєте, однак, мене вбити, слово бо моє не має місця у вашому серці. Переказую я те, що бачив в Отця мого, а ви те робите, що чули у вашого батька.» Ті йому мовили у відповідь: «Авраам наш батько.» Каже ж їм Ісус: «Були б ви дітьми Авраамовими — чинили б ви діла Авраамові. Та ось тепер бажаєте вбити мене, чоловіка, який вам правду сказав, ту, що її від Бога вчув. Не робив так Авраам.Рим 6,17-19:Але дяка Богові, що ви, бувши колись слугами гріха, з усього серця послухалися тієї науки, якій ви піддалися, та що, звільнившися від гріха, стали слугами праведности. Я говорю по-людському, через неміч вашого тіла. Бо так, як ви колись віддавали ваші члени на служіння нечистоті і беззаконню, щоб жити беззаконно, так тепер віддайте ваші члени на служіння праведності, на освячення.Йн 2,19:Ісус відрік їм у відповідь: «Зруйнуйте храм цей, а я його за три дні поставлю.»Бут 21,10:тому вона сказала до Авраама: “Прожени геть оцю рабиню та її сина; не буде бо спадкоємцем син тієї рабині з моїм сином Ісааком.”Єр 2,14n:А що діти були учасниками тіла і крови, то й він подібно участь у тому брав, щоб смертю знищити того, хто мав владу смерти, тобто диявола,Йн 14,2-3:В домі Отця мого багато жител. Коли б не так, то я сказав би вам; іду бо напоготовити вам місце. І коли відійду і вам місце споготую, то повернуся і вас до себе візьму, щоб і ви були там, де я.Євр 3,5-6:Мойсей був вірний у всім його домі, як слуга, на свідчення того, що мало бути сказане, Христос же – як Син у своїм домі. А дім цей – ми, якщо дотримаємо до кінця непохитне довір’я і похвалу надії.Mт 21,33-46:Слухайте іншу притчу. Був один чоловік-господар, що насадив виноградник. Він обвів його огорожею, видовбав у ньому чавило, вибудував башту, винайняв його виноградарям і відійшов. Коли ж настала пора винозбору, послав він слуг своїх до виноградарів, щоб узяти від них плоди, йому належні. А виноградарі, схопивши його слуг, кого побили, кого вбили, кого ж укаменували. Тоді він послав інших слуг, більше від перших, але ті вчинили й з ними те саме. Наприкінці послав до них свого сина, кажучи: Матимуть пошану до мого сина. Та виноградарі, узрівши сина, заговорили між собою: Це спадкоємець. Нумо, вб’ємо його й заберемо собі його спадщину. І взявши його, вивели геть з виноградника й убили. Отож, коли прибуде господар виноградника, що зробить з тими виноградарями?” “Лютих люто вигубить”, – відповіли йому, – “а виноградник винаймить іншим виноградарям, що будуть давати йому плоди його своєчасно.” Тоді Ісус сказав їм: “Чи в Письмі не читали ви ніколи: Камінь, що відкинули будівничі, став каменем наріжним? Від Господа це сталось і дивне в очах наших. Тому кажу вам: Відніметься від вас Царство Боже й дасться народові, що буде приносити плоди його. Хто впаде на цей камінь, розіб’ється, а на кого він упаде, того роздушить.” – Почувши ці притчі, первосвященики й фарисеї зрозуміли, що він про них говорить. І намагалися схопити його, та боялися людей, бо ті мали його за пророка.Йн 5,38:І слова його не маєте, що перебувало б серед вас, – ви бо не віруєте в того, кого він послав.Бут 15,6:І повірив (Аврам) Господеві, й він зарахував йому те за праведність.Бут 17,1n:Як Аврамові було дев’ятдесят дев’ять років, з’явився Аврамові Господь і сказав йому: “Я – Бог всемогутній. Ходи зо мною і будь бездоганний.Рим 9,7-8:і не тому, що нащадки Авраама – всі діти, але: «Від Ісаака назоветься твоє потомство», тобто, не тілесні діти – то діти Божі, але діти обітниці вважаються за нащадків.Рим 2,28-29:бо не той юдей, що є ним назовні, і не те обрізання, що назовні, на тілі, а той, хто юдей у скритості, і те обрізання серця – за духом, не за буквою; такому похвала не від людей, але від Бога.Гал 4,21-31:Скажіть мені, ви, що хочете бути під законом, чи ж ви не розумієте закону? Написано бо, що Авраам мав двох синів: одного від рабині, а другого від вільної. Та той, що від рабині, народився за тілом, а той що від вільної — за обітницею. Це має інше значення: оті дві жінки — то два завіти; один з гори Синаю, що рабів родить, це — Агар; а гора Синай в Арабії і відповідає теперішньому Єрусалимові, що дійсно поневолений з дітьми своїми. А вишній Єрусалим — вільний, він мати всім нам. Написано бо: “Звеселися, неплідна, що не родиш! Викликуй, рада та весела, ти, що мук не знала, бо у покинутої більше дітей, ніж у тієї, що має чоловіка.” Ви ж, брати, як Ісаак, діти обітниці. Та як тоді, хто народився за тілом, гонив того, хто родився за духом, так і тепер. Тільки ж що Письмо каже: “Прожени рабиню та її сина, бо син рабині не успадкує з сином вільної.” Отак, брати, ми сини не рабині, а вільної.1Koр 10,6:А сталося це, щоб нам бути прикладом, щоб ми лихого не пожадали, як вони пожадали.Йн 8,32:спізнаєте правду, і правда визволить вас.»Одкр 21,2:І побачив я місто святе, Єрусалим новий, що сходить з неба від Бога, приготований, мов наречена, прикрашена для мужа свого.Iс 54,1:Ликуй, неплідна, ти, що не родила! Закричи з радости й веселися, ти, що пологових болів не знала! Бо більш дітей у покинутої, ніж у заміжньої, – слово Господнє. Mт 3,10:Сокира вже при корінні дерев: кожне дерево, що не приносить доброго плоду, зрубають і в вогонь кинуть.Mт 3,11:Я вас хрищу водою на покаяння, а той, хто йде за мною, від мене потужніший, і я негідний носити йому взуття. Він вас христитиме Духом Святим і вогнем.Mт 3,12:Лопата вже в руці в нього, і він очистить тік свій та збере свою пшеницю до засіків, а полову спалить вогнем незгасним.”(розгорнути>>>) гілка від Mт 3,12:Mт 18,9:І коли око твоє до гріха тебе призводить, вирви його й кинь геть від себе: ліпше тобі ввійти в життя однооким, ніж з обома очима бути вкиненим у вогняне пекло.Iс 66,24:І коли вийдуть, то побачать трупи людей, що проти мене збунтувались. Червяк їхній не помре, вогонь їхній не погасне. Вони будуть осоружні всім людям.»Юдит 16,17:Горе народам, що повстають проти мого роду, Господь Вседержитель скарає їх у день суду, нашле вогонь і черву на їхнє тіло, і вони плакатимуть у муках повіки.»Сир 7,17:Глибоко смири свою душу: вогонь бо й хробацтво — кара нечестивимСоф 1,18:Ані їхнє срібло, ні золото їхнє не зможуть їх урятувати в день Господнього гніву; а вогонь його горливий пожере всю землю, бо він кінець учинить, кінець жахливий усіх землі мешканців.Пс 21,10:Ти вчиниш їх, неначе піч вогненну в час твого з’явлення, Господь вогнем проглине їх у своїм гніві.Iс 41,16:Ти віятимеш їх; їх вітер буде розносити, їх буря буде розсівати. Ти ж Господом будеш веселитись, Святим Ізраїля хвалитимешся.Пс 1:Блажен чоловік, що за порадою безбожників не ходить і на путь грішників не ступає, і на засіданні блюзнірів не сідає, але в Господа законі замилування має і над його законом день і ніч розважає. Він — мов те дерево, посаджене понад потоками водними, що плід свій дає у свою пору й що лист його не в’яне, і все, що чинить він, йому вдається. Не так безбожники. Вони — немов полова, що вітер розвіває. Тому безбожники на суді не остояться, ні грішники на праведників зборах. Бо про путь праведників Господь дбає, а путь безбожників пропаде.Єр 21,8:А до народу цього промов: Ось як говорить Господь: Оце даю вам або дорогу життя, або дорогу смерти:Втор 30,15-20:Гляди, сьогодні я появив перед тобою життя й добро, смерть і лихо! Як слухатимеш заповіді Господа, Бога твого, що її заповідаю тобі нині, – любитимеш Господа, Бога твого, ходитимеш його дорогами та додержуватимешся його заповідей, установ і рішень, – то житимеш і розмножишся, і Господь, Бог твій, поблагословить тебе на землі, що йдеш її зайняти. Коли ж твоє серце відвернеться, і ти не слухатимеш, і даси себе звести і станеш припадати лицем до землі перед іншими богами та служити їм, то заявляю вам сьогодні, що загинете напевно; не довго житимете на землі, куди ти, перейшовши Йордан, простуєш, щоб її зайняти. Я кличу сьогодні проти вас на свідків небо й землю; життя і смерть появив я перед тобою, благословення й прокляття. Вибирай життя, щоб жити на світі тобі і твоєму потомству, любивши Господа, Бога твого, слухавшись його голосу та прихилившись до нього; в тому бо полягає твоє життя й твоє довголіття, щоб тобі жити на землі, яку Господь, твій Бог, клявся дати твоїм батькам: Авраамові, Ісаакові та Якову.»Прип 4,18-19:Дорога ж праведних, як світло зірниці, | що світить дедалі ясніше, поки день не стане повний. Путь безбожників неначе темрява теменна; | вони не відають, об що спіткнуться.Mт 7,13-14:Входьте вузькими дверима, бо просторі ті двері й розлога та дорога, що веде на погибель, і багато нею ходять. Але тісні ті двері й вузька та дорога, що веде до життя, і мало таких, що її знаходять.Пс 119:Щасливі ті, що їх дорога бездоганна, що ходять за Господнім законом. Щасливі ті, що його свідоцтва пильнують, шукають його всім серцем. Вони не чинять беззаконня, вони його путями ходять. Ти повелів заповіді твої, щоб пильнувати вельми. О, якби мої дороги були певні, щоб зберігати твої установи! Тоді б я не осоромився, вважаючи на всі твої веління. Я буду щирим серцем тобі дякувати, навчаючись твоїх присудів справедливих. Я берегтиму твої установи, не покидай мене зовсім. Як юнак берегтиме чистою свою дорогу? Пильнуючи її за твоїм словом. Усім моїм серцем я тебе шукаю; не дай мені відхилитись від заповідей твоїх. Я в моїм серці сховав твоє слово, щоб не згрішити проти тебе. Благословен єси, о Господи! Навчи мене твоїх установ. Устами моїми я звіщаю усі присуди уст твоїх. Я радуюсь дорогою твоїх свідоцтв понад усі скарби. Про твої заповіді буду роздумувати і на стежки твої буду вважати. Установами твоїми я втішатимусь, я не забуду твого слова. Добре чини з твоїм слугою, щоб я міг жити й твоє слово пильнувати. Відкрий мої очі, щоб я міг бачити дива закону твого! Я — на землі чужинець, не крий від мене велінь твоїх. Моя душа умліває, бажаючи ввесь час присудів твоїх. Ти погрозив гордим, отим проклятим, що від велінь твоїх блудять далеко. Візьми від мене сором і зневагу, бо я беріг твої свідоцтва. Хоча князі, розсівшись, говорять проти мене, слуга твій роздумує про твої установи. Бо твої свідоцтва — моя втіха, вони — мої дорадники. Душа моя до пороху прилипла, оживи мене за твоїм словом. Я оповів мої дороги, і ти вислухав мене; навчи мене твоїх установ! Дай мені зрозуміти дорогу заповідей твоїх, і про чудеса твої я буду роздумувати. Тане душа моя від смутку, постав мене на ноги за твоїм словом. Дорогу неправди відверни від мене, подай ласкаво закон твій. Я собі вибрав дорогу правди, поставив присуди твої перед собою. Я пристав міцно до свідоцтв твоїх; о Господи, не дай мені осоромитись! Дорогою велінь твоїх поспішатиму, бо ти пошириш моє серце. Навчи мене, о Господи, дороги установ твоїх, триматимусь її на кожнім кроці. Дай мені розум, і я берегтиму закон твій, зберігатиму його усім серцем. Настав мене на стежку велінь твоїх, у ній бо моя втіха. Нахили моє серце до свідоцтв твоїх, не до наживи. Поверни мої очі, щоб не дивились на марноту! Живи мене на твоїй дорозі! Утриваль твоєму слузі твоє слово, що веде до страху перед тобою. Відверни від мене сором, котрого я боюся, бо присуди твої добрі. Глянь, я твоїх заповідей прагну; живи мене по твоїй правді. Нехай прийде, о Господи, на мене твоя милість і твоє спасіння по твоєму слову. І я відповім тим, що кепкують з мене, — бо я звірився на твоє слово. Не забирай з уст моїх слів правди, бо я на присуди твої надіюсь і пильнуватиму закон твій завжди, по віки вічні. І я ходитиму в обширі, бо заповідей твоїх шукаю. Я промовлятиму перед царями про твої свідоцтва — і не осоромлюся. Втішатимуся веліннями твоїми, — я їх люблю. І до твоїх велінь буду здіймати мої руки, — я їх люблю, і буду роздумувати про твої установи. Згадай слузі твоєму твоє слово, бо ти подав мені надію. Оце моя відрада в моїм горі, що твоє слово мене оживляє. Горді глузують з мене вельми, та від закону твого я не відхиляюсь. Я згадую, о Господи, твої присуди споконвічні — і утішаюсь. Обурення охопило мене супроти беззаконних, що покидають закон твій. Твої установи піснями для мене стали у долі мого вигнання. Я згадую, о Господи, ночами твоє ім’я і бережу закон твій. Це була моя частка, що я беріг твої заповіді. Доля моя — Господь; я мовив: Берегтиму твоє слово. З усього серця прошу у тебе ласки: змилуйся надо мною по твоєму слову! Я роздумую про мої дороги і спрямовую мої стопи до твоїх свідоцтв. Спішивсь я і не барився, велінь твоїх щоб пильнувати. Мене обплутало мотуззя беззаконних, але я не забув закону твого. Опівночі я встану тебе прославляти — за твої присуди справедливі. Я приятель усім тим, що тебе бояться і заповідей твоїх пильнують. Земля, о Господи, повна твоєї ласки; навчи мене твоїх установ. Добре вчинив єси з твоїм слугою, Господи, за словом твоїм. Навчи мене доброго розуму й знання, бо я здаюся на твої веління. Поки я не був іще упокорений, блукав я; тепер же я пильную твоє слово. Ти добрий і доброчинний; навчи мене твоїх установ. Горді кують на мене брехні, я ж усім серцем бережу заповіді твої, Їхнє серце, мов жир, ситне; а я твоїм законом утішаюсь. Добре мені, що був упокорений, щоб установ твоїх навчитись. Ліпший для мене закон уст твоїх, ніж гори золота й срібла. Руки твої мене створили й укріпили; настав мене, і я велінь твоїх навчуся. Ті, що тебе бояться, побачивши мене, розвеселяться, бо я надіюся на твоє слово. Знаю, о Господи, що твої присуди справедливі і що ти упокорив мене по правді. Милість твоя, молю, нехай мене потішить, за словом твоїм до слуги твого. Хай твоє милосердя зійде на мене, і я буду жити, бо закон твій — моя відрада. Хай поб’є сором гордих, що мене незаслужено гнітять, я ж над твоїми заповідями буду роздумувати. Хай повернуться до мене ті, що тебе бояться і відають твої свідоцтва. Хай моє серце буде бездоганним у твоїх установах, щоб мені не осоромитись. Душа моя знемагає за твоїм спасінням, на слово твоє я надіюсь. Очі мої знемоглися за твоїм словом, кажучи: Коли мене потішиш? Бо я став, мов бурдюк у димі, але установ твоїх не забуваю. Скільки його, того віку, у слуги твого? Коли ти над гонителями моїми суд учиниш? На мене яму викопали горді, а це не за законом твоїм. Усі твої веління — правда; мене незаслужено гонять, подай мені допомогу! Вони мене ледве зо світу не зігнали, та заповідей твоїх я не покинув. Живи мене за твоєю ласкою — я пильнуватиму свідоцтво уст твоїх. Повіки, Господи, слово твоє твердо стоїть на небі. Від роду й до роду твоя правда. Ти укріпив землю, і вона стоїть твердо. За твоїми присудами усе стоїть сьогодні, усе бо тобі служить. Якби закон твій та не був відрадою моєю, я був би вже загинув у моїм горі. Повіки заповідей твоїх я не забуду, бо ними мене оживляєш. Твій я: спаси мене, бо я заповідей твоїх шукаю. Чигають грішники на мене, мене погубити; я ж на свідоцтва твої вважаю. У кожній досконалості кінець я бачив; твоя ж заповідь широкосяжна. Як я люблю закон твій! Він моє повсякденне розважання. Мудрішим за моїх ворогів робить мене твоє веління, бо воно зо мною завжди. Понад усіх моїх учителів я став розумним, свідоцтва бо твої — моє розважання. Більш, ніж старі, я розумію, бо я беріг твої заповіді. Від усякої лихої стежки стримую я ноги, щоб пильнувати твоє слово. Від присудів твоїх не ухиляюсь, бо ти мене навчаєш. Які солодкі твої слова для мого піднебіння, — для уст моїх солодші меду! Твоїми заповідями я став розумний, тому й ненавиджу всяку неправдиву стежку. Слово твоє — світильник перед ногами в мене, світло на моїй стежці. Я поклявся й постановив пильнувати твої присуди справедливі. Смутний я понад міру! О Господи, живи мене за твоїм словом! Зволь, Господи, прийняти уст моїх жертву і навчи мене твоїх присудів. Життя моє у небезпеці завжди, але закону твого я не забуваю. Поставили безбожні сильце на мене, та я від заповідей твоїх не відхилився. Твої свідоцтва — спадщина моя повіки, вони бо радість мого серця. Я нахилив моє серце виконувати твої установи повіки й на кожнім кроці. Я ненавиджу двоєдушних, а люблю — закон твій. Ти захист мій і щит мій, на слово твоє я надіюсь. Гетьте від мене, беззаконні, і я буду пильнувати веління мого Бога. Підтримай мене за твоїм словом, щоб я міг жити; не дай, щоб я моєї надії стидався. Підтримай мене, і я спасуся, на твої установи завжди вважатиму. Осоружні усі ті тобі, що від установ твоїх відходять, бо неправда — їхня думка. Усіх грішників землі вважаєш за жужель, тим і люблю твої свідоцтва. Тіло моє тремтить від страху перед тобою, я присудів твоїх боюся. Я творив суд і справедливість, — гнобителям моїм мене не видай. Будь запорукою слузі твоєму на благо, нехай не гнітять мене горді. Очі мої знемоглися, чекаючи на твоє спасіння, на слово твоєї правди. Вчини з твоїм рабом за твоєю ласкою і навчи мене твоїх установ. Я твій слуга, настав мене на розум, щоб я спізнав твої свідоцтва. Час Господеві діяти! Порушили закон твій. Тим і люблю твої веління, над золото, над щире. Тому всі твої заповіді я визнаю за справедливі; кожну неправедну стежку ненавиджу. Дивні твої свідоцтва, тому душа моя їх пильнує. Слова твої, відкрившись, просвітлюють, дають розуму простим. Широко відкриваю уста мої, прагну, бо я велінь твоїх бажаю. Обернись до мене й змилуйся надо мною, як ти звичайно робиш із тими, що люблять твоє ім’я. Кроки мої спрямуй за твоїм словом, не дай ніякій кривді запанувати надо мною. Визволь мене від гніту людини, і твої заповіді я пильнуватиму. Світи твоїм обличчям на слугу твого і навчи мене твоїх установ. Потоками з очей моїх ллються сльози, бо не додержується більш закон твій. Ти — справедливий, Господи, і праві твої присуди! Ти заповів твої свідоцтва в справедливості й великій правді. Моя горливість мене виснажила, бо противники мої забули твоє слово. Глагол твій — понад усяку пробу, і слуга твій його любить. Малий я, і гордують мною, та заповідей твоїх не забуваю. Справедливість твоя — справедливість вічна, і закон твій — правда. Напасть і горе на мене напосіли, веління твої — моя відрада. Свідоцтва твої — вічна справедливість; дай мені розуму, і я буду жити. З усього серця взиваю: Вислухай мене, Господи! — я установи твої буду пильнувати. До тебе я взиваю: Спаси мене! Я берегтиму твої свідоцтва. Удосвіта встаю і допомоги благаю, надіюся на слово твоє. Очима випереджую нічні сторожі, щоб розважати над твоїм глаголом. Почуй мій голос, за твоїм милосердям, Господи, живи мене, як звик єси робити. Наблизились гонителі мої несправедливі, а від закону твого віддалились. Близько єси, о Господи, і всі твої веління — правда. Віддавна з твоїх свідоцтв знаю, що ти їх заснував навіки. Поглянь на моє горе й визволь мене, бо я не забуваю закону твого. Обстань за мою справу й викупи мене! Живи мене за твоїм словом! Далеко від грішників спасіння, бо вони твоїх установ не шукають. Милість твоя, о Господи, велика; живи мене, як звик єси робити. Сила гонителів та противників у мене, але від твоїх свідоцтв я не ухилявся. Бачу відступників я і бриджуся ними, бо не пильнують слова твого. Глянь, як я заповіді твої люблю! Господи, живи мене за твоїм милосердям. Початок твого слова — правда, і вічний кожний присуд справедлисти твоєї. Князі мене безвинно гонять, та твого слова боїться моє серце. Радію твоїм словом, неначе той, хто знайшов велику здобич. Я ненавиджу кривду й гидую нею, люблю закон твій. Сім раз на день я тебе хвалю за твої присуди справедливі. Глибокий мир тим, що закон твій люблять, — вони не спіткнуться. Надіюсь на твоє спасіння, Господи, веління твої виконую. Душа моя свідоцтва твої пильнує і любить їх вельми. Пильную заповіді твої і свідоцтва твої, бо всі мої дороги перед тобою. Нехай моє благання, Господи, до тебе дійде, дай мені розум за твоїм словом. Нехай моя молитва прийде перед тебе, визволь мене за твоїм словом. Нехай мої уста хвалу возносять, бо ти мене твоїх установ навчаєш. Язик мій хай співає твоє слово; всі бо твої веління — справедливі. Рука твоя хай буде готова допомогти мені, бо твої заповіді я собі вибрав. Я прагну, Господи, твого спасіння; закон твій — моя відрада. Нехай моя душа живе й тебе хвалить, і твої присуди нехай мені допоможуть. Блукаю, мов вівця, що заблудила; шукай слугу твого, бо я велінь твоїх не забуваю.Єр 17,8:Він, немов дерево, посаджене над водою, що до потоку простягає своє коріння; як прийде спека, воно не боїться, і листя його зеленіє; під час посухи йому байдуже, воно не перестає родити.Єз 47,12:Понад потоком, на його берегах, по цім і по тім боці, ростимуть усякі овочеві дерева; листя на них не буде в’янути, і плоди на них не будуть переставати родити; вони будуть щомісяця достигати: бо вода для них тече зо святині. Плоди їхні будуть на харч, а листя – на ліки.»Iс 44,4:Вони ростимуть, наче трава над водою, наче верби над річками.Єз 19,10-11:Мати твоя була, немов та виноградина, посаджена над водою. Вона була плодюча, повногалузна -з-за вод великих. І виріс на ній один пагін сильний, який зробився царським бер-лом. І вигналась вона високо, аж по самі хмари, і виднілася своїм високим ростом і своїм густим галуззям. Одкр 22,2:Посеред вулиці його і річки, по цей бік і по той бік – дерево життя, що приносить дванадцять плодів, на кожний місяць подає плід свій, і листки дерева – для оздоровлення народів.
