Скрутаційне дерево №1 (Лк 9, 28б-36\ HNR)
Спочатку ознайомтеся з методом!!!
Текстова версія
(натискаючи на блок розкривається гілка біблійних читань)
Мт 17,5:
Він говорив іще, аж ось ясна хмара огорнула їх і з хмари стало чути голос: “Це – мій улюблений Син, що я його вподобав: його слухайте.”
Лк 23,35:
Люди стояли й дивились. Навіть князі їхні насміхалися, кажучи: “Інших спасав, нехай спасе себе самого, коли він – Месія Божий, Вибраний!”
Іс 42,1-12:
Ось мій Слуга, якого я підтримую, мій вибраний, якого вподобало моє серце. Я поклав на нього дух мій: він сповістить народам правду. Він не буде кричати, ані вигукувати, і голосу свого на вулиці не дасть почути. Надломленої очеретини не доламає; льону, що куриться, він не погасить; оповістить ретельно правду. Він не ослабне, не подасться, аж покіль не встановить на землі правди, бо острови чекають його науки. Так говорить Бог, Господь, який створив небеса і розпростер їх, який ствердив землю з усім, що вона родить; він, який дає на ній дихання людям, дух тим, що по ній ходять: «Я, Господь, покликав тебе для перемоги, держатиму тебе за руку, я берегтиму тебе, поставлю тебе у завіт люду, світло народам, щоб сліпим очі відкривати, виводити з в’язниці в’язнів, з темниці тих, що сидять у темряві. Я – Господь: це моє ім’я! Я другому не поступлюся славою моєю, ані моєю честю – різьбленим божищам. Перші пророцтва вже здійснились; нові вам звіщаю, перш ніж стануться, вам їх оповіщаю.» Співайте Господові нову пісню! Нехай його хвала несеться з кінців світу! Хай ликує море і все, що в ньому, острови і їхні мешканці! Нехай озветься голосно пустиня з її містами, оселі, де живе Кедар! Нехай ликують тії, що живуть на скелях, нехай радісно з вершин гірських гукають! Нехай воздають Господові славу, хвалу його на островах хай розголосять!
Пс 72:
Боже, твій розсуд дай цареві, синові царя твою справедливість. Хай судить твій народ по праву, бідних твоїх по правді. Хай гори принесуть народові мир, і горби – справедливість. Нехай розсудить бідних з народу, спасе дітей убогих, гнобителя ж розтопче. Тебе боятимуться поки сонця і поки місяця від роду й до роду. Хай він, як дощ, зійде на покоси, як злива, що зрошує землю. За його днів квітнутиме справедливість, а мир глибокий – аж доки місяця. Він буде правити від моря аж до моря і від Ріки аж до кінців землі. Перед ним схиляться його противники, а вороги його лизатимуть порох. Царі Таршішу й островів принесуть дари, царі Шеви й Севи дадуть гостинці. Йому поклоняться всі царі, усі народи йому служитимуть. Він бо спасе вбогого, що кличе, і бідного, і того, що допомоги не має. Над бідним він змилується і над нужденним, і урятує душі бідних. Він викупить їхні душі від гнету й насилля, і дорога буде їхня кров в очах у нього. Нехай живе, й дадуть йому золота з Шеви, і будуть молитися за нього завжди і по всі дні його благословити. На землі буде збіжжя удосталь; на верховинах гір шумітиме, ненаначе Ливан, колос, і зацвітуть, як на землі трава, по містах люди. Ім’я його буде повік благословенне; аж поки сонця, ім’я його буде; в ньому благословляться усі земні народи, прославлятимуть його усі народи. Благословен Господь, Бог Ізраїля, що творить чудеса – єдиний. І благословенне його славне ім’я повіки, слава його нехай наповнить усю землю! Нехай так буде! Нехай так буде! Скінчені молитви Давида, сина Єссея.
Єр 23,5:
Ось настане час, – слово Господнє, – і я пробуджу для Давида праведний пагін, що владарюватиме як цар і буде мудрим, буде чинити на землі суд і справедливість.
Одкр 22,16:
Я, Ісус, послав ангела мого засвідчити вам про це в церквах. Я – корінь і паросток Давида, ясна зоря досвітня.
Одкр 1,11-17:
який говорив: «Що бачиш, запиши у книгу і пошли сімом Церквам: в Ефес і в Смірну, і в Пергам, і в Тіятири, і в Сарди, і в Філядельфію, і в Лаодікею.» Я обернувся – побачити, що то за голос, який говорив зо мною; і обернувшись, побачив сім золотих світильників, і посеред світильників – подібного до сина чоловічого, вдягненого в шату і підперезаного попід груди поясом золотим. Голова ж його і волосся білі, як вовна біла, як сніг; і очі його – як пломінь огню; і ноги його подібні до бронзи, ніби в горнилі розпалені; і голос його – як голос вод багатьох; і мав у правиці своїй сім зірок. З уст його меч двосічний гострий виходив; вид же його – як сонце, що сіяє в силі своїй. Коли я побачив його, впав до ніг його, як мертвий. А він поклав правицю свою на мене, кажучи до мене: «Не бійся: я – перший і останній,
Одкр 2,28:
як я теж одержав від Отця мого; і дам тому зірку досвітню.
Одкр 1,5:
і від Ісуса Христа, що є свідок вірний, первісток із мертвих і володар царів земних. Йому, що полюбив нас і обмив нас від гріхів наших кров’ю своєю,
Рим 1,4:
установленого сином Божим у силі, духом святости, через воскресіння мертвих, – про Ісуса Христа, Господа нашого,
Діян 2,36:
Нехай, отже, ввесь дім Ізраїля напевно знає, що Бог зробив Господом і Христом оцього Ісуса, якого ви розіп’яли.»
Лк 1,78:
завдяки сердечній милості нашого Бога, з якою зглянулось на нас Світло з висоти,
Іс 60,1:
Устань, засяй! Зійшло бо твоє світло, слава Господня засяяла над тобою!
Діян 13,33:
Бог її здійснив нам, їхнім дітям, воскресивши Ісуса, як написано у другому псалмі: Ти – мій син; я сьогодні зродив тебе.
Євр 1,1-5:
Багаторазово й багатьма способами Бог говорив колись до батьків наших через пророків. За останніх же оцих днів він говорив до нас через Сина, якого зробив спадкоємцем усього і яким створив віки. Він – відблиск його слави, образ його істоти, – підтримуючи все своїм могутнім словом, здійснив очищення гріхів і возсів праворуч величі на вишині, ставши від ангелів стільки вищим, оскільки успадкував визначніше від них ім’я. Кому бо з ангелів він коли мовив: «Син мій єси, я сьогодні породив тебе?» І ще: «Я буду йому за Отця, а він буде мені за Сина?»
Рим 8,11:
І коли Дух того, хто воскресив Ісуса з мертвих, мешкає у вас, то той, хто воскресив Христа з мертвих, оживить і ваші смертні тіла Духом своїм, що живе у вас.
Рим 14,9:
На це бо Христос умер і воскрес, щоб і над мертвими, і над живими панувати.
2Пт 1,19:
І маємо ще сильніше пророче слово. Ви добре робите, вважаючи на нього як на світильник, який світить у темнім місці, аж поки почне розвиднятись, і рання зоря зійде в серцях ваших.
1Пт4,14:
Щасливі ви, як вас ганьблять за Христове ім’я, бо Дух слави і Божий на вас покоїться!
Втор 18,15-19:
Пророка з-поміж вас, з твоїх братів, такого, як я, Господь, Бог твій, настановить тобі; його маєте слухатися. Точнісінько, як ти благав був Господа, Бога твого, на Хорив-горі в день зборів, казавши: О, коли б я вже більш не чув голосу Господа, Бога мого, й не бачив його великого полум’я, щоб не вмерти. Тоді сказав Господь до мене: Добре вони сказали! Я викличу для них з-посеред їхніх братів пророка такого, як ти; я вкладу мої слова йому в уста, й він говоритиме до них все, що йому накажу. А хто не послухається моїх слів, що їх він у моєму імені промовить до них, то жадатиму від того рахунку.
Втор 13,1-6:
«Усе, що заповідаю вам, виконуйте пильно; нічого не додаси й нічого не віднімеш. Як між вами з’явиться пророк або сновидця і покаже тобі якийсь знак або чудо, і справдиться той знак чи чудо, що про них він сказав до тебе, говоривши: Ходімо слідом за іншими богами, що їх не знаєш, та й служімо їм, – то ти не слухай того пророка або сновидцю; бо Господь, Бог ваш, випробовує вас, щоб довідатися чи ви любили Господа, Бога вашого, всім серцем вашим і всією вашою душею. За Господом, Богом вашим, ходитимете слідом і його будете боятися; його заповіді будете додержувати, голосу його будете слухатися, йому будете служити і його триматись. А пророка того або сновидцю треба вбити, бо він проголошував відступництво від Господа, Бога вашого, який вивів вас із Єгипетської землі й визволив із дому неволі; він хотів звести тебе з дороги, якою заповідав тобі ходити Господь, Бог твій; тим робом ти викоріниш зло з-поміж вас.
Єр 14,14-16:
Господь же відказав мені: «Неправду ті пророки пророкують моїм ім’ям. Не посилав я їх і не повелівав їм, і не говорив до них. Оманливі видіння, марні віщування та пусті мрії серця свого – ось що вони вам пророкують. Тим то так говорить Господь: Пророки, що пророкують моїм ім’ям, – я не посилав їх! – і що говорять: Ні меч, ні голод не спаде на цю землю, – від меча та голоду погинуть вони, оті пророки! Люди ж, яким вони пророкують, будуть покинуті по вулицях єрусалимських від голоднечі й меча, і нікому буде їх ховати, – самі вони, жінки їхні, сини їхні й дочки їхні. Я виллю на них їхню ж злобу.
Єз 3,19:
Коли ж ти попередиш безбожника, і він не навернеться від своєї безбожности й від лихої дороги, то він умре в своїм грісі, а ти врятуєш твою душу.
Вих 4,12:
Тож іди, я буду в устах твоїх і навчу тебе, що маєш говорити.”
Чис 12,7:
Не так слуга мій Мойсей, а повіреник він у всьому моєму домі.
Діян 7,20-44:
І саме під ту пору народився Мойсей і був угодний Богу; його годовано три місяці у домі батька його. Коли ж він був викинутий, взяла його дочка фараонова і вигодувала його собі за сина. І Мойсея вивчено всієї мудрости єгиптян, і він був сильний у своїх словах і ділах. А як йому сповнилося сорок років, спало йому на думку відвідати братів своїх, синів Ізраїля; і як він побачив, що одному з них чинили кривду, заступився за нього і відомстив покривдженого, вбивши єгиптянина. Брати його, гадав собі, зрозуміють, що Бог його рукою давав спасіння їм; але вони не зрозуміли. На другий день з’явився їм, як вони бились, і єднав їх у мирі, кажучи: Мужі, ви ж брати, чому один одному завдаєте кривду? А той, що кривдив ближнього, відіпхнув його і мовив: Хто це тебе поставив над нами князем і суддею? Чи не хочеш ти й мене вбити, як учора вбив єгиптянина? При цім же слові втік Мойсей і жив приходнем у землі Мідіянській, де породив двох синів. Коли минуло сорок років, з’явився йому в пустині гори Синаю ангел у полум’ї куща вогняного. Мойсей, побачивши, здивувався тим видінням; та коли підійшов ближче, щоб придивитись, пролунав голос Господній: Я – Бог твоїх батьків, Бог Авраама, Ісаака та Якова. – Увесь тремтячи, Мойсей не зважувався глянути. Тоді Господь сказав до нього: Скинь з ніг твоїх взуття, бо місце, де стоїш – земля свята. Бачив я, бачив муку мого народу в Єгипті і стогін його почув я, і от зійшов їх визволити. Ходи ж тепер, пошлю тебе в Єгипет. – Оцього Мойсея, якого вони відцурались, кажучи: Хто тебе поставив князем і суддею? – оцього Бог послав як князя та збавителя, за посередництвом ангела, що йому в кущі з’явився. Оцей вивів їх, робивши чудеса та знаки в Єгипетській землі й у Червонім морі, й у пустині сорок років. Це той Мойсей, що сказав синам Ізраїля: Бог воздвигне з-поміж братів ваших пророка, як мене. Це той що в громаді, на пустині був з ангелом, який говорив до нього на горі Синай, та з нашими батьками; то він одержав живі слова, щоб вам їх передати. Це той, якому батьки наші коритись не хотіли, а відіпхнули його й серцями своїми повернулись у Єгипет, кажучи, Аронові: Зроби нам богів, які б ходили перед нами; бо той Мойсей, що вивів нас з Єгипетського краю – не відаємо, що з ним сталося. І теля зробили собі тими днями, і жертви приносили бовванові, і були раді ділом рук своїх. І відвернувся Бог і видав їх, щоб служили небесному війську, як то написано у книзі пророків: Чи ви приносили мені заколене і жертви за сорок років у пустині, доме Ізраїля? Ви носили намет Молоха і зорю бога Рефана, образи, що ви собі зробили, щоб їм поклонятись! Тому виселю вас поза Вавилон. У наших батьків був намет свідоцтва у пустині, як повелів був той, хто говорив до Мойсея зробити його за зразком, що його він бачив.
Євр 3,1-19:
Ось тому, святі брати, учасники небесного покликання, вважайте на апостола й архиєрея, якого ми вірою визнаємо, Ісуса, вірного тому, хто його настановив, як був Мойсей у всім його домі. Бо він удостоївся остільки вищої понад Мойсея слави, оскільки більшу честь має будівничий, ніж будинок. Усякий бо дім хтось будує, а той, що збудував усе, – Бог. Мойсей був вірний у всім його домі, як слуга, на свідчення того, що мало бути сказане, Христос же – як Син у своїм домі. А дім цей – ми, якщо дотримаємо до кінця непохитне довір’я і похвалу надії. Ось чому, як каже Святий Дух: «Коли ви почуєте сьогодні його голос, не твердійте серцями вашими, як то було на місці сварки в день спокуси у пустині, де мене спокушали батьки ваші, виставляли мене на пробу, дарма що сорок років бачили мої діла. Тому я і прогнівався на рід цей і мовив: Вони завжди блудять серцем, вони доріг моїх ніколи не знали! Тому я і поклявсь у своїм гніві: Ні! їм не ввійти в мій відпочинок!» Глядіть же, брати, щоб у когось із вас не було серця лукавого в невірстві і щоб воно не відступило від живого Бога, а, навпаки, підбадьорюйте щодня один одного, доки триває те «сьогодні», щоб хтось із вас не став запеклим через обманство гріха. Бо ми стали учасниками Христа, якщо додержуємо аж до кінця твердо нашу віру, як напочатку, як ото говориться: «Коли почуєте сьогодні його голос, не твердійте серцями вашими, як то було на місці бунту.» Хто були ті, що почувши, збунтувалися? Хіба не всі ті, що вийшли з Єгипту під проводом Мойсея? На кого він гнівався сорок років? Хіба не на тих, що згрішили, які лягли кістьми в пустині? Кому ж він клявся, що не ввійдуть у його відпочинок, якщо не тим, що були неслухняні? І бачимо, що не могли ввійти через невірство.
Йн 12,49-50:
Бо не від себе вирікав я: Отець, який послав мене, дав мені заповідь, що мені казати і що промовляти. І я знаю, що заповідь його – життя вічне. Те, отже, що я кажу, кажу так, як Отець повідав мені.»
Діян 3,22-26:
Мойсей сказав: Господь, Бог наш, піднесе вам Пророка, як мене, з-посеред братів ваших. Ви слухатиметесь його в усьому, що вам скаже. А кожний, хто не буде слухатися того Пророка, буде викорінений з народу. – Так само всі пророки від Самуїла й ті, що говорили потім, звіщали про ці дні. Ви – сини пророків і Завіту, що Бог був заключив із вашими батьками, кажучи до Авраама: В твоїм потомстві будуть благословенні всі сім’ї землі. – Вам насамперед Бог воскресив слугу свого і послав його, щоб він благословив вас та відвертав кожного з вас від поганих учинків.»
Йн 3,11:
Істинно, істинно кажу тобі: Ми говоримо про те, що знаємо, а свідчимо про те, що бачили, – ви ж свідчення нашого не берете до уваги.
Йн 1,1:
Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було – Бог.
Йн 11,43-44:
А промовивши те, кликнув на ввесь голос: «Лазарю, вийди сюди!» І мертвий вийшов із зав’язаними в полотно руками й ногами та обличчям, хусткою обмотаним. І сказав їм Ісус: «Розв’яжіть його і пустіть, нехай ходить.»
Йн 5,28-29:
І не дивуйтеся з того, бо надходить час, коли всі, хто у гробах, голос його вчують, і вийдуть ті, що чинили добро, на воскресіння життя. А ті, що зло чинили, – воскреснуть на суд.
Йн 5,24:
Істинно, істинно говорю вам: Хто слухає моє слово й у того вірує, хто послав мене, – живе життям вічним, і на суд не приходить, бо від смерти перейшов у життя.
Йн 6,63:
Оживлює дух, тіло ж не допомагає ні в чому. Дух – ті слова що їх я вимовив до вас, вони й життя.
Йн 8,51:
Істинно, істинно говорю вам: Хто моє слово берегтиме, повіки не побачить смерти.»
Йн 15,3:
Уже і ви чисті -, словом, яким промовляв я до вас.
Йн 10,35:
Коли закон, отже, богами тих зве, до кого слово Боже було, – а Писання годі усунути! –
Йн 1,12:
Котрі ж прийняли його – тим дало право дітьми Божими стати, які а ім’я його вірують;