26. Неділя (В) Звичайного періоду Скрутаційне дерево (Лк 16, 19-31 \ HNR) Спочатку ознайомтеся з методом!!!PDF-версія Текстова версія Лк 16, 19:Був один чоловік багатий, що одягавсь у кармазин та вісон та бенкетував щодня розкішне.Лк 16, 20:Убогий же якийсь, на ім’я Лазар, лежав у нього при воротях, увесь струпами вкритий;Лк 16, 21:він бажав насититися тим, що падало в багатого зо столу; ба навіть пси приходили й лизали рани його. Лк 16, 22:Та сталося, що помер убогий, і ангели занесли його на лоно Авраама. Помер також багатий, і його поховали. (розгорнути >>>) Йн 1,18:Ніхто й ніколи Бога не бачив. Єдинородний Син, що в Отцевому лоні, – той об’явив.Йн 15,9:Як мене Отець полюбив, так я вас полюбив. Перебувайте у моїй любові!Йн 17,23:Я – в них, і ти – в мені, – щоб вони були звершені в єдності, щоб світ збагнув, що послав єси мене, та й ізлюбив їх, як ізлюбив мене.Йн 10,30-38:Я і Отець – одно.» Юдеї знов ухопили за каміння, щоб каменувати його. Тоді мовив до них Ісус: «Багато добрих діл появив я вам від Отця мого. За котре з тих діл каменуєте ви мене?» А юдеї відповіли йому: «За добре діло ми тебе не каменуємо, але – за богохульство! За те, що, людиною бувши, Бога з себе робиш!» Озвався до них Ісус: «Хіба не написано в законі вашім: Я сказав: ви – боги? Коли закон, отже, богами тих зве, до кого слово Боже було, – а Писання годі усунути! – то до того, кого Отець освятив і у світ послав, говорите ви: Ти богохульство вирікаєш, – бо я сказав, що я – Син Божий? Не вірте мені, якщо я не роблю діл Отця мого! Коли ж роблю, то, мені не віривши, ділам бодай вірте, щоб спізнали ви й увірували, що Отець у мені, і я в Отці.»Йн 14,10-11:Невже не віруєш, що я в Отці, а Отець у мені? Слова, які проказую до вас, не від себе проказую. Отець, який перебуває в мені, – він творить діла. Тож вірте мені, що я в Отці, й Отець у мені. А коли ні, то з-за самих діл вірте.Йн 17,21:щоб усі були одно, як ти, Отче, в мені, а я в тобі, щоб і вони були в нас об’єднані; щоб світ увірував, що ти мене послав.Йн 5,20.30:Отець бо любить Сина й усе появляє йому, що сам чинить. І більші від цих діла появить йому, щоб ви дивувалися. Не спроможен я нічого діяти від себе самого. Суджу я так, як чую, і суд мій справедливий, бо шукаю я не своєї волі, лише волі того, хто послав мене.Йн 10,15:Як Отець мій мене знає, і я знаю Отця, і життя своє кладу я за моїх овець.Йн 14,31:Але щоб світ знав, що я Отця люблю, то так, як Отець мені заповідав, я і чиню. Уставайте ж, ідімо звідси!»Мт 11,27:Все передане Мені моїм Отцем, і ніхто не знає Сина, крім Отця, і Отця ніхто не знає, крім Сина, та кому Син схоче відкрити.Йн 13,23:А був за столом, біля грудей, той з його учнів, що його Ісус любив.Йн 19,26:Бачивши Ісус матір і біля неї учня, що стояв, – а його ж любив він, – мовить до матері: «Жінко, ось син твій.»Йн 20,2:Отож біжить вона, прибігає до Симона Петра й до іншого учня, якого Ісус любив, та й каже їм: «Забрали Господа з гробниці й не знаємо, де покладено його!»Йн 21,7.20:Каже тоді отой учень, що його любив Ісус, до Петра: «То – Господь!» Симон же Петро, вчувши, що то Господь, підперезав одежу, був бо роздягнений, – та й кинувся в море! І обернувшись, бачить Петро, що за ним іде учень, що його любив Ісус і що під час вечері схилився йому на груди та й запитав: «Господи, хто той, що тебе зрадить?»Мт 18,11:Бо Син Чоловічий .прийшов спасти те, що загинуло.Іс 25,6:Господь сил учинить на оцій горі бенкет для всіх народів, бенкет, де буде ситне м’ясо, бенкет, де буде добре вино, ситне м’ясо шпиковисте, добре вино, проціджене й чисте.Пс 22,27:Нехай споживають покірні, нехай будуть ситі. хай хвалять Господа ті, що його шукають. Нехай серце ваше живе повіки!Рим 11,11:Отож питаю: Хіба вони спотикнулися, щоб упасти? Ні, зовсім ні! Але їхнє падіння стало для поган спасінням, щоб викликати їхню заздрість.Одкр 3,20:От, стою при дверях і стукаю: як хто почує голос мій і відчинить двері, увійду до нього і вечерятиму з ним і він зо мною.Одкр 19,9:І сказав мені: «Напиши: Блаженні ті, що на шлюбну вечерю Агнця покликані.» І говорить мені: «Ці є істинні слова Божі.» Лк 16, 23:В аді, терплячи тяжкі муки, зняв він очі й побачив здалека Авраама та Лазаря на його лоні,Лк 16, 24:і він закричав уголос: Отче Аврааме, змилуйся надо мною і пошли Лазаря, нехай умочить у воду кінець пальця свого й прохолодить язик мій, бо я мучуся в полум’ї цім. Лк 16, 25:Авраам же промовив: Згадай, мій сину, що ти одержав твої блага за життя свого, так само, як і Лазар свої лиха. Отже, тепер він тішиться тут, а ти мучишся. (розгорнути >>>) Лк 6,24-25:Горе ж вам, багатим, бо ви одержали втіху вашу. Горе вам, що ситі нині, бо будете голодувати. Горе вам, що смієтеся нині, бо будете ридати й сумувати.Іс 5,8-25:Горе тим, що додають дім до дому та прилучують поле до поля, так що нема більш місця, і що живуть самі одні серед країни! Ось як у мої вуха Господь сил поклявся: «Оті доми численні опустіють, доми великі й пишні будуть без мешканців.» Десять паїв у винограднику дадуть лише барильце, а хомер зерна вродить ледве ефу. Горе тим, що тільки но вставши вранці, женуться за напоями хмільними і що, розпалені вином, засиджуються аж до ночі! Гарфа й гусла, бубон і сопілка та вино в них на бенкетах; а на діла Господні не вважають і вчинків рук його не бачать. За те ж народ мій необачний потрапить у неволю; знатні його впадуть з голоднечі, а юрба гомінка згине від спраги. Зате Шеол розтулив широко свою пельку і роззявив свою безмірну пащеку; і провалиться туди його слава та юрба гомінка й галаслива з усім, що в ньому веселиться. Похилиться людина, смириться смертний, і очі гордих смиряться. А Господь сил на суді вознесеться, і Бог, святий у справедливості, появить свою святість. Пастись будуть ягнята, мов на пасовиськах; гладка худоба, козенята будуть руїни пожирати. Горе тим, що тягнуть за собою кару воловими шнурами, а гріх -мов посторонком, що від возу; що кажуть: «Нехай він поспішиться, нехай поквапиться із своїм ділом, щоб нам його побачити; нехай наблизиться, нехай прийде задум Святого Ізраїлевого, щоб нам про нього знати.» Горе тим, що зло добром звуть а добро – злом; що з пітьми роблять світло, а зо світла – пітьму; що гірке роблять солодким, а солодке гірким! Горе тим, хто у своїх очах мудрі та перед собою самими розумні! Горе тим, що до пиття вина хоробрі й спритні у приправі упивних напоїв; що за гостинець роблять винного правим, а правому відмовляють його права. Тож як вогонь жере солому і як від полум’я згаряє сіно, корінь їхній візьметься гниллю, їхній квіт розвіється як порох, бо вони відкинули закон Господа сил і словом Святого Ізраїлевого погордували. Тому й запалав гнів Господній на його народ, і він простягнув проти нього свою руку і так ударив по ньому, що здригнулися гори, і трупи, немов гній, лежать посеред вулиць. Але й по всьому тому його гнів не відвернеться, рука його ще піднята.Ам 6,1-7:Горе безжурним на Сіоні та безпечним на горі самарійській, значним у першому з народів, до яких дім Ізраїля приходить! Перейдіть у Калне й гляньте, а звідти йдіть у Хамат Великий, потім спустіться в Гат Філістимлянський. Чи ж вони ліпші, ніж ці царства? Чи ж їхня країна більша, аніж ваша? Ви віддаляєте день лиха й наближаєте насильства осередок. Вилежуєтесь на слонових ложах і розтягаєтесь на їхніх постелях; їсте собі ягнят з отари та телят із хліву. Кричать під звуки гарфи, вигадують собі, немов Давид, музичне знаряддя. П’ють вино в великих чашах, намащуються мастьми вельми дорогими і над руїною Йосифа не вболівають. За те ж підуть тепер у полон на чолі полонених, і гульня тих, що вилежувалися, минеться.Міх 2,1-5:Горе тим, що замишляють беззаконня і чинять зло на своїх ложах! Вони, як лиш засвітає ранок, його коять, бо мають в себе в руках силу. Нив забажають – і їх грабують; будинків – і їх віднімають. Загарбують людину з її домом, чоловіка разом з його спадщиною. Тому Господь так каже: «Ось я задумую на рід цей лихо; від нього ви не зможете відхилити ший ваших, і не здолаєте ходити просто, бо то буде лихий час.» Того часу на вас укладуть приповідку, і гірким плачем будуть плакати та промовляти: «Зруйновано нас з усім! Частку мого народу він міняє; як він її від мене усуває! Замість поля наші повернути, він їх ділить. Тому не буде у вас нікого, хто б кидав на пай жереб у громаді Господній.»Єр 22,13-19:Горе тому, хто будує свій дім несправедливістю і свої світлиці беззаконством, хто силує ближнього дарма працювати й не дає йому заробітку; хто говорить: «Збудую собі пишні палати, широкії світлиці»; хто прорубує собі вікна викладає кедриною й малює на червоно. Гадаєш, що ти цар на те, щоб перевищити кедринею інших? Батько твій їв і пив так само, але зате творив суд і справедливість; от чому й велось йому добре. Він розсуджував справу бідного й сіромахи, тому й велось йому добре. Хіба ж якраз це й не означає знати мене? – слово Господнє. Твої ж очі й твоє серце тільки й дбають про наживу, а ще про те, як би кров безвинну пролити та як би утиск і насильство чинити. Тим то так говорить Господь про Йоакима, сина Йосії, царя юдейського: «Не голоситимуть по ньому: Леле, брате мій! Леле, сестро! Не голоситимуть по ньому: Леле, володарю, леле величносте! Неначе осла, його поховають: витягнуть і викинуть геть за браму єрусалимську.»Єз 7,5-26:Так говорить Господь Бог: «Лихо за лихом, ось воно надходить. Кінець надходить, кінець на тебе надходить! Ось він надходить! Прийшла судьба на тебе, мешканцю краю! Надійшов час, зближається день тривоги, а не веселого гомону по горах. Оце я скоро виллю мою досаду й довершу на тобі гнів мій, і судитиму тебе за твоїми вчинками, і оберну всі твої мерзоти на твою ж голову. Око моє не пощадить, і я не матиму милосердя; я оберну твої вчинки на твою ж голову, і твої гидоти будуть посеред тебе, і ви зрозумієте, що то я – Господь – караю. Ось він, той день! Ось надійшов! Прийшла корона, зацвіло берло, гординя розбуялась. Насильство встає, щоб стати берлом злоби; і сліду з них не лишиться, ні з їхньої юрби, ні з їхнього гармидеру; нема в них більше сяйва. Настав час, наблизився день. Хто купив, не веселися, а хто продав, не журися, бо гнів вибухне над усією його юрбою галасливою. Бо хто продав, не повернеться більш до проданого, хоч би й зостався між живими, бо гнів вибухне над усією його юрбою галасливою; він не повернеться, та й ніхто своїм беззаконням не продовжить свого життя. Засурмлять у сурму, все напоготові, та ніхто не рушає до бою, бо гнів мій вибухнув проти всієї його юрби галасливої. Меч зовні, чума й голод усередині; хто в полі, від меча поляже, а хто в місті, того пожере голод і чума. А хоч деякі з них і повтікають, вони будуть на горах, неначе низинні голуби,- усі вони помруть, кожен у своїм беззаконні. Руки в усіх послабнуть, а коліна всіх, мов вода, стрясуться. Вони повдягаються у вереття, і страх їх огорне, а на обличчі в усіх них буде сором; всі ж голови будуть обголені. Срібло своє на вулицю повикидають, а золото буде в них, як сміття. Ні срібло їхнє, ні золото не зможуть їх врятувати в день Господнього гніву. Душі своєї ним не наситять і нутра свого не наповнять, бо саме з них постала їхня беззаконність. В дорогоцінних прикрасах вони вбачали свої гордощі й робили з них подоби своїх бовванів мерзенних; я ж оберну їх на обриду їм. Я видам його чужим на здобич, і нечистивим, що в країні, на грабування: вони осквернять його. Я відверну від них моє лице, і мій скарб буде осквернено. Харцизи увійдуть до нього й його спустошать. Зроби ланцюг, бо земля сповнилась вироками проливати кров, а в місті скрізь насильство. Я приведу щонайлютіші з народів, і вони посядуть їхні доми. Я покладу край гордощам потужних, і святині їхні будуть осквернені. Надійде жах; вони шукатимуть спокою, та його не буде. Нещастя прийде за нещастям, чутка наздожене чутку. Вони шукатимуть видіння у пророка, та закону в священика не стане, ні поради в старших.Іс 28,1.7-8:Видіння Ісаї, сина Амоса, яке він бачив про Юдею та Єрусалим за часів Уззії, Йотама, Ахаза й Єзекії, царів юдейських. Земля ваша спустошена, міста ваші спалені вогнем, поля ваші у вас на очах чужинці пожирають: вони спустошені, як по знищенні Содому. Зосталася дочка сіонська, немов у винограднику халупа, немов курінь на баштані, немов обложене місто.Іс 56,12:Приходьте! Я вина дістану, і вип’ємо п’янкого питва! Так буде й завтра як сьогодні, ба й ще багато більше!Йн 11,5:Любив же Ісус Марту і її сестру, і Лазаря.Мудр 2,7-9:Упиймось дорогим вином та пахощами, | нехай не втече наш весняний виквіт! І вінчаймось розквітлими рожами, поки не зів’яли! Нехай нікого з нас не бракує в нашій гульні, | по всіх усюдах сліди радощів лишімо, | бо наша це частка, наша це доля.Пс 28,5:Вони бо не зважають на Господні вчинки і на рук його діло, -нехай отже їх зруйнує і більш не відбудує2Пт 3,4:і говоритимуть: «Де той обіцяний його прихід? Відколи бо батьки поснули, все перебуває так, як було на початку сотворення.»Прип 17,15:і говоритимуть: «Де той обіцяний його прихід? Відколи бо батьки поснули, все перебуває так, як було на початку сотворення.»Мт 23,13:Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що людям замикаєте Царство Небесне! Самі не входите й не дозволяєте ввійти тим, які бажали б увійти.Йн 9,40-41:Почули те деякі з фарисеїв, що були при ньому, і кажуть йому: «Невже і ми сліпі?» А Ісус їм: «Були б ви сліпі – не мали б ви гріха. Але що кажете: Ми бачимо, – то і гріх ваш зостається.»Рим 1,21-22:Бо, пізнавши Бога, не як Бога прославляли або дякували, але осуєтились у своїх мудруваннях, і притемнилося їхнє нерозумне серце. Заявляючи, що вони мудрі, стали дурнимиНаум 2,5-6:По вулицях летять шалено колісниці, наввипередки котяться через майдани; на вигляд вони, неначе смолоскипи, неначе блискавки, біжать по всіх усюдах. Він згадує своїх витязів, що спотикаються, бігши, кидаються під мури, і захист уже готовий.Прип 27,20:Шеол і Аваддон ніколи не насичуються, | так само ненаситні очі людські.Іс 14,4:ти заспіваєш оцю пісню над царем вавилонським і промовиш: «І як це воно, що не стало ката, що гніт скінчився,Міх 2,4:Того часу на вас укладуть приповідку, і гірким плачем будуть плакати та промовляти: «Зруйновано нас з усім! Частку мого народу він міняє; як він її від мене усуває! Замість поля наші повернути, він їх ділить.Одкр 8,13:І я бачив, і чув, одного орла, що летів посеред неба, говорив голосом гучним: Горе, горе, горе тим, які живуть на землі, від решти голосів сурмних – трьох ангелів, котрі зараз посурмлять. Лк 16, 26:А крім того всього між нами й вами вирита велика пропасть, тож ті, що хотіли б перейти звідси до вас, не можуть; ані звідти до нас не переходять.Лк 16, 27:Отче, сказав багатий, благаю ж тебе, пошли його в дім батька мого;Лк 16, 28:я маю п’ять братів, нехай він їм скаже, щоб і вони також не прийшли в це місце муки.Лк 16, 29:Авраам мовив: Мають Мойсея і пророків; нехай їх слухають.Лк 16, 30:Той відповів: Ні, отче Аврааме, але коли до них прийде хто з мертвих, вони покаються. Лк 16, 31:А той відозвавсь до нього: Як вони не слухають Мойсея і пророків, то навіть коли хто воскресне з мертвих, не повірять.” (розгорнути >>>) Йн 5,46-47:Бо якби вірили ви Мойсеєві, то й мені б ви вірили: про мене бо писав він! Не віривши ж його писанням – як моїм словам повірите?»Мт 8,10:Почувши це Ісус, здивувався і сказав тим, що за ним ішли: “Істинно кажу вам: Ні в кого в Ізраїлі я не знайшов такої віри.Йн 5,39:І слова його не маєте, що перебувало б серед вас, – ви бо не віруєте в того, кого він послав.Втор 4,1:«Послухай же тепер, Ізраїлю, про заповіді й рішення, що їх навчав я вас виконувати, щоб ви жили й увійшли та й заволоділи землею, яку дає вам Господь, Бог батьків ваших.Втор 8,1.3:«Всі заповіді, що їх заповідаю тобі сьогодні, виконуйте пильно, щоб ви були живі й розросталися та щоб увійшли й зайняли землю, про яку Господь клявся вашим батькам. Він упокоряв тебе, морив тебе голодом та годував манною, про яку не знав ні ти, ні твої батьки; щоб ти пізнав, що не тільки хлібом живе людина, але всім, що виходить з уст Господніх, може жити людина.Втор 30,15-20:Гляди, сьогодні я появив перед тобою життя й добро, смерть і лихо! Як слухатимеш заповіді Господа, Бога твого, що її заповідаю тобі нині, – любитимеш Господа, Бога твого, ходитимеш його дорогами та додержуватимешся його заповідей, установ і рішень, – то житимеш і розмножишся, і Господь, Бог твій, поблагословить тебе на землі, що йдеш її зайняти. Коли ж твоє серце відвернеться, і ти не слухатимеш, і даси себе звести і станеш припадати лицем до землі перед іншими богами та служити їм, то заявляю вам сьогодні, що загинете напевно; не довго житимете на землі, куди ти, перейшовши Йордан, простуєш, щоб її зайняти. Я кличу сьогодні проти вас на свідків небо й землю; життя і смерть появив я перед тобою, благословення й прокляття. Вибирай життя, щоб жити на світі тобі і твоєму потомству, любивши Господа, Бога твого, слухавшись його голосу та прихилившись до нього; в тому бо полягає твоє життя й твоє довголіття, щоб тобі жити на землі, яку Господь, твій Бог, клявся дати твоїм батькам: Авраамові, Ісаакові та Якову.»Втор 32,46н:то сказав ще їм: «Візьміть собі до серця всі слова, якими я вас сьогодні остерігаю, і повідайте їх вашим дітям, щоб вони виконували пильно слова цього закону.Вар 4,1:“Вона — це книга велінь Божих, закон, що перебуває вічно. Усі ті, які пильнують її, будуть жити; а ті що покидають її, повмирають.”Пс 119:Щасливі ті, що їх дорога бездоганна, що ходять за Господнім законом. Щасливі ті, що його свідоцтва пильнують, шукають його всім серцем. Вони не чинять беззаконня, вони його путями ходять. Ти повелів заповіді твої, щоб пильнувати вельми. О, якби мої дороги були певні, щоб зберігати твої установи! Тоді б я не осоромився, вважаючи на всі твої веління. Я буду щирим серцем тобі дякувати, навчаючись твоїх присудів справедливих. Я берегтиму твої установи, не покидай мене зовсім. Як юнак берегтиме чистою свою дорогу? Пильнуючи її за твоїм словом. Усім моїм серцем я тебе шукаю; не дай мені відхилитись від заповідей твоїх. Я в моїм серці сховав твоє слово, щоб не згрішити проти тебе. Благословен єси, о Господи! Навчи мене твоїх установ. Устами моїми я звіщаю усі присуди уст твоїх. Я радуюсь дорогою твоїх свідоцтв понад усі скарби. Про твої заповіді буду роздумувати і на стежки твої буду вважати. Установами твоїми я втішатимусь, я не забуду твого слова. Добре чини з твоїм слугою, щоб я міг жити й твоє слово пильнувати. Відкрий мої очі, щоб я міг бачити дива закону твого! Я – на землі чужинець, не крий від мене велінь твоїх. Моя душа умліває, бажаючи ввесь час присудів твоїх. Ти погрозив гордим, отим проклятим, що від велінь твоїх блудять далеко. Візьми від мене сором і зневагу, бо я беріг твої свідоцтва. Хоча князі, розсівшись, говорять проти мене, слуга твій роздумує про твої установи. Бо твої свідоцтва – моя втіха, вони – мої дорадники. Душа моя до пороху прилипла, оживи мене за твоїм словом. Я оповів мої дороги, і ти вислухав мене; навчи мене твоїх установ!27 Дай мені зрозуміти дорогу заповідей твоїх, і про чудеса твої я буду роздумувати. Тане душа моя від смутку, постав мене на ноги за твоїм словом. . Дорогу неправди відверни від мене, подай ласкаво закон твій. Я собі вибрав дорогу правди, доставив присуди твої перед собою. Я пристав міцно до свідоцтв твоїх; о Господи, не дай мені осоромитись! Дорогою велінь твоїх поспішатиму, бо ти пошириш моє серце. Навчи мене, о Господи, дороги установ твоїх, триматимусь її на кожнім кроці. Дай мені розум, і я берегтиму закон твій, зберігатиму його усім серцем. Настав мене на стежку велінь твоїх, у ній бо моя втіха. Нахили моє серце до свідоцтв твоїх, не до наживи. Поверни мої очі, щоб не дивились на марноту! Живи мене на твоїй дорозі! Утриваль твоєму слузі твоє слово, що веде до страху перед тобою. Відверни від мене сором, котрого я боюся, бо присуди твої добрі. Глянь, я твоїх заповідей прагну; живи мене по твоїй правді. Нехай прийде, о Господи, на мене твоя милість і твоє спасіння по твоєму слову. І я відповім тим, що кепкують з мене, – бо я звірився на твоє слово. Не забирай з уст моїх слів правди, бо я на присуди твої надіюсь і пильнуватиму закон твій завжди, по віки вічні. І я ходитиму в обширі, бо заповідей твоїх шукаю. Я промовлятиму перед царями про твої свідоцтва -і не осоромлюся. Втішатимуся веліннями твоїми, -я їх люблю. І до твоїх велінь буду здіймати мої руки, – я їх люблю, і буду роздумувати про твої установи. Згадай слузі твоєму твоє слово, бо ти подав мені надію. Оце моя відрада в моїм горі, що твоє слово мене оживляє. Горді глузують з мене вельми, та від закону твого я не відхиляюсь. Я згадую, о Господи, твої присуди споконвічні – і утішаюсь. Обурення охопило мене супроти беззаконних, що покидають закон твій. Твої установи піснями для мене стали у долі мого вигнання. Я згадую, о Господи, ночами твоє ім’я і бережу закон твій. Це була моя частка, що я беріг твої заповіді. Доля моя – Господь; я мовив: Берегтиму твоє слово. З усього серця прошу у тебе ласки: змилуйся надо мною по твоєму слову! Я роздумую про мої дороги і спрямовую мої стопи до твоїх свідоцтв. Спішивсь я і не барився, велінь твоїх щоб пильнувати. Мене обплутало мотуззя беззаконних, але я не забув закону твого. Опівночі я встану тебе прославляти -за твої присуди справедливі. Я приятель усім тим, що тебе бояться і заповідей твоїх пильнують. Земля, о Господи, повна твоєї ласки навчи мене твоїх установ. Добре вчинив еси з твоїм слугою; Господи, за словом твоїм. Навчи мене доброго розуму й знання бо я здаюся на твої веління. Поки я не був іще упокорений, блукав я тепер же я пильную твоє слово. Ти добрий і доброчинний; навчи мене твоїх установ. Горді кують на мене брехні, я ж усім серцем бережу заповіді твої, їхнє серце, мов жир, ситне; а я твоїм законом утішаюсь. Добре мені, що був упокорений, щоб установ твоїх навчитись. Ліпший для мене закон уст твоїх, ніж гори золота й срібла. Руки твої мене створили й укріпили; настав мене, і я велінь твоїх навчуся. Ті, що тебе бояться, побачивши мене, розвеселяться, бо я надіюся на твоє слово. Знаю, о Господи, що твої присуди справедливі і що ти упокорив мене по правді. Милість твоя, молю, нехай мене потішить, за словом твоїм до слуги твого. Хай твоє милосердя зійде на мене, і я буду жити, бо закон твій – моя відрада. Хай поб’є сором гордих, що мене незаслужено гнітять, я ж над твоїми заповідями буду роздумувати. Хай повернуться до мене ті, що тебе бояться і відають твої свідоцтва. Хай моє серце буде бездоганним у твоїх установах, щоб мені не осоромитись. Душа моя знемагає за твоїм спасінням, на слово твоє я надіюсь. Очі мої знемоглися за твоїм словом, кажучи: Коли мене потішиш? Бо я став, мов бурдюк у димі, але установ твоїх не забуваю. Скільки його, того віку, у слуги твого? Коли ти над гонителями моїми суд учиниш? На мене яму викопали горді, а це не за законом твоїм. Усі твої веління – правда; мене незаслужено гонять, подай мені допомогу! Вони мене ледве зо світу не зігнали, та заповідей твоїх я не покинув. Живи мене за твоєю ласкою – я пильнуватиму свідоцтво уст твоїх. Повіки, Господи, слово твоє твердо стоїть на небі. Від роду й до роду твоя правда. Ти укріпив землю, і вона стоїть твердо. За твоїми присудами усе стоїть сьогодні, усе бо тобі служить. Якби закон твій та не був відрадою моєю, я був би вже загинув у моїм горі. Повіки заповідей твоїх я не забуду, бо ними мене оживляєш. Твій я: спаси мене, бо я заповідей твоїх шукаю. Чигають грішники на мене, мене погубити; я ж на свідоцтва твої вважаю. У кожній досконалості кінець я бачив; твоя ж заповідь широкосяжна. Як я люблю закон твій! Він моє повсякденне розважання. Мудрішим за моїх ворогів робить мене твоє веління, бо воно зо мною завжди. Понад усіх моїх учителів я став розумним, свідоцтва бо твої – моє розважання. Більш, ніж старі, я розумію, бо я беріг твої заповіді. Від усякої лихої стежки стримую я ноги, щоб пильнувати твоє слово. Від присудів твоїх не ухиляюсь, бо ти мене навчаєш. Які солодкі твої слова для мого піднебіння, -для уст моїх солодші меду! Твоїми заповідями я став розумний, тому й ненавиджу всяку неправдиву стежку. Слово твоє – світильник перед ногами в мене, світло на моїй стежці. Я поклявся й постановив пильнувати твої присуди справедливі. Смутний я понад міру! О Господи, живи мене за твоїм словом! Зволь, Господи, прийняти уст моїх жертву і навчи мене твоїх присудів. Життя моє у небезпеці завжди, але закону твого я не забуваю. Поставили безбожні сильце на мене та я від заповідей твоїх не відхилився. Твої свідоцтва – спадщина моя повіки, вони бо радість мого серця. Я нахилив моє серце виконувати твої установи. повіки й на кожнім кроці. Я ненавиджу двоєдушних, а люблю – закон твій. Ти захист мій і щит мій, на слово твоє я надіюсь. Гетьте від мене, беззаконні, і я буду пильнувати веління мого Бога. Підтримай мене за твоїм словом, щоб я міг жити; не дай, щоб я моєї надії стидався. Підтримай мене, і я спасуся, на твої установи завжди вважатиму. Осоружні усі ті тобі, що від установ твоїх відходять, бо неправда – їхня думка. Усіх грішників землі вважаєш за жужель, тим і люблю твої свідоцтва. Тіло моє тремтить від страху перед тобою, я присудів твоїх боюся. Я творив суд і справедливість, – гнобителям моїм мене не видай. Будь запорукою слузі твоєму на благо, нехай не гнітять мене горді. Очі мої знемоглися, чекаючи на твоє спасіння, на слово твоєї правди. Вчини з твоїм рабом за твоєю ласкою і навчи мене твоїх установ. Я твій слуга, настав мене на розум, щоб я спізнав твої свідоцтва. Час Господеві діяти! Порушили закон твій. Тим і люблю твої веління, над золото, над щире. Тому всі твої заповіді я визнаю за справедливі; кожну неправедну стежку ненавиджу. Дивні твої свідоцтва, тому душа моя їх пильнує. Слова твої, відкрившись, просвітлюють, дають розуму простим. Широко відкриваю уста мої, прагну, бо я велінь твоїх бажаю. Обернись до мене й змилуйся надо мною, як ти звичайно робиш із тими, що люблять твоє ім’я. Кроки мої спрямуй за твоїм словом, не дай ніякій кривді запанувати надо мною. Визволь мене від гніту людини, і твої заповіді я пильнуватиму. Світи твоїм обличчям на слугу твого і навчи мене твоїх установ. Потоками з очей моїх ллються сльози, бо не додержується більш закон твій. Ти – справедливий, Господи, і праві твої присуди! Ти заповів твої свідоцтва в справедливості й великій правді. Моя горливість мене виснажила, бо противники мої забули твоє слово. Глагол твій – понад усяку пробу, і слуга твій його любить. Малий я, і гордують мною, та заповідей твоїх не забуваю. Справедливість твоя – справедливість вічна, і закон твій – правда. Напасть і горе на мене напосіли, веління твої-моя відрада. Свідоцтва твої- вічна справедливість; дай мені розуму, і я буду жити. З усього серця взиваю: Вислухай мене, Господи! – я установи твої буду пильнувати. До тебе я взиваю: Спаси мене! Я берегтиму твої свідоцтва. Удосвіта встаю і допомоги благаю, надіюся на слово твоє. Очима випереджую нічні сторожі, щоб розважати над твоїм глаголом. Почуй мій голос, за твоїм милосердям, Господи, живи мене, як звик єси робити. Наблизились гонителі мої несправедливі, а від закону твого віддалились. Близько єси, о Господи, і всі твої веління – правда. Віддавна з твоїх свідоцтв знаю що ти їх заснував навіки. Поглянь на моє горе й визволь мене, бо я не забуваю закону твого. Обстань за мою справу й викупи мене! Живи мене за твоїм словом! Далеко від грішників спасіння, бо вони твоїх установ не шукають. Милість твоя, о Господи, велика; живи мене, як звик єси робити. Сила гонителів та противників у мене, але від твоїх свідоцтв я не ухилявся. Бачу відступників я і бриджуся ними, бо не пильнують слова твого. Глянь, як я заповіді твої люблю! Господи, живи мене за твоїм милосердям. Початок твого слова – правда, і вічний кожний присуд справедливості твоєї. Князі мене безвинно гонять, та твого слова боїться моє серце. Радію твоїм словом, неначе той, хто знайшов велику здобич. Я ненавиджу кривду й гидую нею, люблю закон твій. Сім раз на день я тебе хвалю за твої присуди справедливі. Глибокий мир тим, що закон твій люблять, – вони не спіткнуться. Надіюсь на твоє спасіння, Господи, веління твої виконую. Душа моя свідоцтва твої пильнує і любить їх вельми. Пильную заповіді твої і свідоцтва твої, бо всі мої дороги перед тобою. Нехай моє благання, Господи, до тебе дійде, дай мені розум за твоїм словом. Нехай моя молитва прийде перед тебе, визволь мене за твоїм словом. Нехай мої уста хвалу возносять, бо ти мене твоїх установ навчаєш. Язик мій хай співає твоє слово; всі бо твої веління – справедливі. Рука твоя хай буде готова допомогти мені, бо твої заповіді я собі вибрав. Я прагну, Господи, твого спасіння; закон твій – моя відрада. Нехай моя душа живе й тебе хвалить, і твої присуди нехай мені допоможуть. Блукаю, мов вівця, що заблудила; шукай слугу твого, бо я велінь твоїх не забуваю.Йн 1,45:Зустрів Филип Натанаїла і сказав до нього: «Ми знайшли того, про кого Мойсей у законі писав і пророки, – Ісуса Йосифового сина, з Назарету.»Йн 2,22:тож коли воскрес із мертвих, то й пригадали його учні, що він оте говорив їм, і увірували Писанню та слову, яке Ісус був вирік.Йн 12,16.41:Не збагнули того спершу його учні, але коли Ісус прославився, згадали вони, що то було написано про нього й що то з ним таке вчинено. Це сказав Ісая, коли славу його бачив і говорив про нього.Йн 19,28.36:А по тому Ісус, знавши, що все вже довершилося, щоб здійснилось Писання, промовив: «Спраглий я!» Бо сталося те, щоб Писання здійснилось: «Кістка його не буде поламана.»Йн 20,9:Вони бо ще не знали Писання, за яким мав він з мертвих воскреснути.Втор 18,15-19:Пророка з-поміж вас, з твоїх братів, такого, як я, Господь, Бог твій, настановить тобі; його маєте слухатися. Точнісінько, як ти благав був Господа, Бога твого, на Хорив-горі в день зборів, казавши: О, коли б я вже більш не чув голосу Господа, Бога мого, й не бачив його великого полум’я, щоб не вмерти. Тоді сказав Господь до мене: Добре вони сказали! Я викличу для них з-посеред їхніх братів пророка такого, як ти; я вкладу мої слова йому в уста, й він говоритиме до них все, що йому накажу. А хто не послухається моїх слів, що їх він у моєму імені промовить до них, то жадатиму від того рахунку.Мт 17,5:Він говорив іще, аж ось ясна хмара огорнула їх і з хмари стало чути голос: “Це – мій улюблений Син, що я його вподобав: його слухайте.”Діян 3,22-26:Мойсей сказав: Господь, Бог наш, піднесе вам Пророка, як мене, з-посеред братів ваших. Ви слухатиметесь його в усьому, що вам скаже. А кожний, хто не буде слухатися того Пророка, буде викорінений з народу. – Так само всі пророки від Самуїла й ті, що говорили потім, звіщали про ці дні. Ви – сини пророків і Завіту, що Бог був заключив із вашими батьками, кажучи до Авраама: В твоїм потомстві будуть благословенні всі сім’ї землі. – Вам насамперед Бог воскресив слугу свого і послав його, щоб він благословив вас та відвертав кожного з вас від поганих учинків.»Діян 7,37:Це той Мойсей, що сказав синам Ізраїля: Бог воздвигне з-поміж братів ваших пророка, як мене.
