Скрутаційне дерево (Лк 21,5-19 \ HNR)

Ав 2,3-4:

Бо це видіння – на означений час. Воно віщує про кінець, і не обмане; та хоч би й забарилось, ти його жди: воно бо збудеться напевно, не спізниться.» Ось воно бундючне, воно нещире – його серце; а праведний з віри своєї буде жити.

2Пт 3,4-10:

і говоритимуть: «Де той обіцяний його прихід? Відколи бо батьки поснули, все перебуває так, як було на початку сотворення.» Скрите перед ними, – бо самі того хочуть, – що небо було здавна, і що земля з води постала й через воду, словом Божим, тим то тодішній світ і загинув, затоплений водою. Нинішнє ж небо й земля, заховані тим самим словом, зберігаються для вогню на день суду і погибелі безбожних людей. Одне нехай не буде заховане від вас, о любі: що один день перед Господом, як тисяча літ, і тисяча літ, як один день. Не зволікає Господь з обітницею, як деякі вважають це за зволікання, а виявляє до вас своє довготерпіння, бо не хоче, щоб хтось загинув, лише щоб усі прийшли до покаяння. День же Господній прийде, як злодій; і тоді небо з шумом перейде, первні, розпалені, розтопляться, і земля з ділами, що на ній, розпадеться.

Чис 23,19:

Бог не людина, то й не рече неправди, не чоловік він, то й не має чого каятись. Чи може ж він твердити, а ділом не ствердити? Чи може сказати, а не доказати?

Діян 8,19.26:

і каже: «Дайте й мені таку владу, щоб той, на кого я покладу руки, прийняв Святого Духа.» Ангел же Господній промовив до Филипа, кажучи: «Встань та піди на південь, на дорогу, що йде з Єрусалиму в Газу; вона безлюдна.»

Дан 10,14:

Я прийшов сповістити тебе, що станеться з твоїм народом наприкінці днів, бо це видіння для тих днів.»

Дан 11,27.35:

Щождо двох царів, то серце їхнє буде нахилене до злочинів, і вони за одним столом говоритимуть один одному брехні, але ніщо не пощастить, бо кінець відкладено ще до призначеного часу. Деякі з розумних поляжуть на те, щоб їх випробувати, очистити й вибілити аж до часу кінця, бо це триватиме ще до призначеного часу.

2Пт 3,2:

щоб ви пригадували ті слова, що їх святі пророки були наперед сказали, та заповідь ваших апостолів, заповідь Господа і Спаса.

Іс 8,1.3:

Господь сказав мені: «Візьми велику таблицю й напиши на ній розбірливим письмом: „Магер – Шалал-Хаш-Баз! І приступив я до пророчиці, і вона завагітніла й породила сина. І сказав мені Господь: «Назви його Магер-Шалал-Хаш-Баз!

Іс 30,8:

Іди ж і напиши це перед ними на таблиці, запиши це в книгу на майбутнє, щоб було свідоцтво вічне!

Іс 55,10-11:

Як дощ і сніг сходить з неба і не повертається туди, але напуває землю, щоб вона родила й ростила та давала насіння тому, хто її обсіває, і хліб тому, хто їсть, отак і моє слово, що виходить у мене з уст, не повертається до мене порожнім, але чинить те, що я хочу, довершує те, за чим я його вислав.

Іс 3,10-11:

Скажіте: Щасливий праведник, бо він споживатиме плоди своїх учинків! Горе ж беззаконникові, лихо на нього! Бо за діла рук його буде йому й відплата.

Ос 2,22:

Я заручу тебе собі в вірності, й ти Господа спізнаєш.

Єр 5,1.3:

Пройдіть лишень вулицями Єрусалиму, розгляньтесь добре та й розпитайтесь; шукайте по його майданах, чи знайдете кого, що суд чинив би, що шукав би правди, – і я йому прощу. О Господи, чи ж твої очі не шукають правди? Ти бив їх, та їм неначе б і не боліло; ти вигубив їх, але вони зреклися науки. Обличчя їхні стали твердішими за камінь, не бажають вони навертатись.

Єр 7,28:

Тому скажеш до них: Це народ, що не слухає голосу Господа, Бога свого, й науки не приймає! Зникла правда, пропала з уст у них!

Пс 37,3:

Вповай на Господа й чини добро щоб жити на землі й безпечним бути.

Прип 10,25:

Як буря понесеться, безбожний щезне; а в праведного довічна основа.

Ав 2,5-18:

Яке ж воно зрадливе, те багатство! Втрачає голову й спокою не має чоловік, що роззявляє, немов пекло, свою пельку, що немов смерть, завжди ненаситний, що загортає до себе всі народи, всі племена загарбує собі. Хіба вони не складуть усі про нього приповідку, глумливу загадку проти нього, і не скажуть: «Горе тому, хто накопичує те, що йому не належить, і хто себе обтяжує заставами?» Хіба не встануть притьмом твої позикодавці, не збудяться, не будуть торгати тебе? Ти станеш їх здобиччю! Тому, що ти народів безліч грабував, усі, що зосталися з народів, тебе ограбують: за людську кров пролиту, за насильства над краєм, над містом та всіма тими, що живуть у ньому. Горе тому, хто лихі здирства чинить для свого дому, щоб на висоті гніздо для себе звити, щоб забезпечити себе від кігтів лиха. Ти вигадав ганьбу твоєму домові; вигублювавши багато народів, накликав гріх на свою душу. Бож і каміння зо стін буде кричати, сволоки з риштування будуть їм відповідати. Горе тому, хто будує місто в крові, хто засновує город на злочині! Хіба ж то не від Господа сил, що народи для вогню працюють, що люди трудяться надармо? Бо земля сповниться знанням Господньої величі, як води вкривають море. Горе тому, хто своїх сусідів напуває, хто наливає їм отрути, доки не уп’ються, щоб голизну їхню оглядати! Стидом наситився ти замість слави! Пий же й ти та покажи твій сором! Повернеться до тебе кубок Господньої правиці, ганьба впаде на твою славу! Насильства бо, яких зазнав Ливан, тебе окриють, і знищення тварин тебе злякає – за людську кров пролиту, насильства над землею, над містом і всіма тими, що живуть у ньому. Яка користь із кумира, що його вирізьбив майстер, з вилитої подоби, з брехливого вчителя? Щоб майстер, що його виробляє, покладавсь на нього та виробляв німих кумирів?

Рим 1,17:

справедливість бо Божа об’являється в ній з віри у віру, як написано: «Праведник з віри буде жити.»

Гал 3,11:

А що ніхто законом не оправдується перед Богом, то це ясно, бо “праведний з віри буде жити.”

Іс 56,1:

Так говорить Господь: «Пильнуйте суду й чиніть справедливість, бо моє спасіння готове прийти, відкритися – моя справедливість!»

Рим 3,26:

за час довготерпіння Божого, щоби виявити свою справедливість за нинішнього часу, – щоб він був справедливий і усправедливлював того, хто вірує в Ісуса.

Рим 4,25:

що був виданий за гріхи наші і воскрес для нашого оправдання.

Іс 26,20:

Іди, народе мій, увійди у свої кімнати й замкни за собою двері, сховайся на часинку, поки гнів не перейде!

Мт 6,6:

Ти ж, коли молишся, увійди у свою кімнату, зачини за собою двері й молись Отцеві твоєму, що перебуває в тайні, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі.

Іов 14,13-15:

Коли б уже ти сховав мене в Шеолі, укрив мене, поки перейде гнів твій, призначив мені строк -потім згадати про мене! Коли хтось умре, хіба оживе знову? Я б дожидав увесь час моєї служби, і аж поки не прийшла б для мене заміна. Ти кликнув би, і я тобі відповів би, | ти прагнув би діла рук твоїх.

1Пт 1,9:

осягаючи ціль вашої віри – спасіння душ ваших.

1Пт 2,11-12

Молю вас, любі, як чужоземців і перехожих, щоб ви стримувалися від пожадливостей тіла, які проти душі воюють. Тримайтеся між поганами доброї поведінки, щоб у тому, в чому вони вас обмовляють, як злочинців, приглянувшись пильніше до ваших добрих вчинків, вихваляли Господа в день відвідин.

1Пт 2,19:

Бо то благодать, коли хтось свідомо, заради Бога, терпить злидні, страждаючи несправедливо.

1Пт 3,13-17:

Та й хто вам заподіє лихо, коли ви стали ревнителями добра? Бо коли і страждаєте за справедливість – ви щасливі! Їхньої погрози не бійтесь і не тривожтесь, а Господа Христа святіть у ваших серцях, завжди готові дати відповідь кожному, хто у вас вимагає справоздання про вашу надію, – однак, із скромністю та острахом, маючи добру совість, щоб, власне, тоді, коли вас обмовляють, були осоромлені ті, які вчиняють наклепи на вашу добру в Христі поведінку. Ліпше бо, – коли така вже воля Божа, – страждати, робивши добро, ніж зло творивши.

1Пт 4,12-19:

Любі, не дивуйтеся тій пожежі, що у вас постає, вам на пробу, немов би з вами діялось щось дивне,  але, тією мірою, якою берете участь у Христових муках, радійте, щоб і в славному його з’явленні раділи та веселились. Щасливі ви, як вас ганьблять за Христове ім’я, бо Дух слави і Божий на вас покоїться! Ніхто з вас нехай не страждає як душогубець або злодій, або злочинець, або як той, хто встряває в чужі справи. Коли ж – як християнин, нехай не соромиться, а прославляє Бога цим ім’ям. Бо настав час почати суд від Божого дому; коли ж він від нас розпочинається, то який кінець буде тих, які не коряться Божій благовісті? І коли праведник ледве спасеться, то грішник і безбожник де з’явиться? Тому й ті, які страждають з Божого зізволення, нехай у доброчинності довірять вірному Творцеві свої душі.

1Пт 1,22:

Очистивши послухом правди душі ваші для братньої нелицемірної любови, любіть гаряче один одного щирим серцем,

1Кор 15,44:

сіється тіло тваринне, а постає тіло духовне. Якщо є тіло тваринне, то є й тіло духовне.