Рим 8, 18-25 \ Пс 126 \ Лк 13, 18-21
ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Рим 8, 18-25
Читання з Послання святого апостола Павла до римлян.
Брати! Я вважаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті порівняно з майбутньою славою, яка має з’явитися в нас. Усе творіння з упованням очікує з’явлення Божих синів. Адже творіння підкорилося марноті не добровільно, а через того, хто його підкорив, з надією, що саме творіння буде визволене від рабства тління – для свободи слави дітей Божих. Бо знаємо, що все творіння разом стогне і страждає аж донині. Та не тільки воно, але й ми самі, маючи зачаток Духа, самі в собі стогнемо, очікуючи усиновлення та викуплення нашого тіла. Адже ми надією спаслися. Надія ж, яку бачимо, вже не є надією, бо хіба надіється хтось на те, що бачить? Коли ж надіємося на те, чого не бачимо, то з терпінням очікуємо його. Слово Боже.
РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 126, 1-2аб. 2вг-3. 4-5. 6
Рефрен: Велике діло Бог вчинив із нами.
1.Коли Господь повернув полонених Сіону, *
наче уві сні ми були:
тоді були сповнені радості уста наші, *
а наш язик – веселості повний.
2.Тож будуть між народами говорити: *
«Велике вчинив Господь із ними!»
Господь учинив для нас велике, – *
і ми раділи!
3.Поверни, Господи, наших полонених, *
як потоки на півдні.
Ті, що у сльозах сіють, *
з радістю жати будуть.
4.Хто, виходячи, іде і плаче, *
несучи торбину насіння,
той, повертаючись, з радістю прийде, *
несучи повні оберемки.
СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Пор. Мт 11, 25
Алілуя, алілуя, алілуя.
Благословенний Ти, Отче, Господи землі і неба,
бо відкрив таємниці Царства немовлятам.
ЄВАНГЕЛІЄ
Лк 13, 18-21
† Читання святого Євангелія від Луки.
Того часу Ісус промовив: «До чого подібне Боже Царство, і до чого його прирівняю? Подібне воно до зерна гірчиці, що його одна людина взяла і кинула у свій сад. І воно виросло і стало деревом, і птахи небесні загніздилися в його гілках». І знову сказав: «До чого прирівняю Боже Царство? Подібне воно до закваски, що її взяла жінка, й сховала в три мірки борошна, доки не вкисне все». Слово Господнє.