Рим 11, 1-2а. 11-12. 25-29 \ Пс 94 \ Лк 14, 1. 7-11

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ

Рим 11, 1-2а. 11-12. 25-29

Читання з Послання святого апостола Павла до римлян.

Брати! Я запитую: Хіба відкинув Бог свій народ? Зовсім ні! Адже і я ізраїльтянин – з насіння Авраама, з Веніяминового племені. Не відкинув Бог свого народу, який Він наперед знав. Отже, запитую: Чи спіткнулися вони, щоб упасти? Зовсім ні! Але у їхньому спотикан­ні – спасіння язичникам, щоб їх самих спонукати до рев­нощів. Якщо ж їхнє спотикання є багатством для світу, а їхня втрата є багатством для язичників, то наскільки більшою – їхня повнота! Адже не хочу, брати, щоб ви не знали цієї таємниці, аби не були високої думки про себе: Ізраїль залишати­меться частково запеклим, доки не ввійде повнота язич­ників. Таким чином, весь Ізраїль спасеться, як написано: «Визволитель прийде із Сіону, Він відверне безбожність від Якова. Ось їм від Мене Завіт, коли усуну їхні гріхи!» Тож згідно з Євангелієм, вони – вороги задля вас, а згідно з обранням, – улюблені задля батьків. Адже Боже покликання та дари – безповоротні!     Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ

Пс 94, 12-13а. 14-15. 18-19

Рефрен: Господь народу свого не відкине.

1.Блаженний чоловік той, *

якого Ти, Господи, напоумляєш,

навчаєш свого закону, *

щоб у дні лихі полегшення дати.

2.Адже Господь свого народу не відкине *

і спадщини своєї не залишить напризволяще.

Адже повернеться правда до суду, – *

дотримуються її всі щирі серцем.

3.Коли я кажу: «Нога моя похитнулась», – *

Твоя милість, Господи, дає мені підтримку.

Господи, через надмір турбот, що у моєму серці, *

Твої потіхи моїй душі полегшення приносять.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ

Мт 11, 29аб

Алілуя, алілуя, алілуя.

Візьміть Моє ярмо на себе і навчіться від Мене,

бо Я лагідний і покірний серцем.

ЄВАНГЕЛІЄ

Лк 14, 1. 7-11

† Читання святого Євангелія від Луки.

Того часу, коли в суботу Ісус увійшов у дім якогось начальника з фарисеїв, щоб їсти хліб, то вони стежили за Ним. А як Він помітив, що вони вибирали собі перші міс­ця, розповів запрошеним притчу, кажучи їм: «Коли хто запросить тебе на весілля, не сідай на перше місце, аби часом хтось поважніший від тебе не виявився між запро­шеними, і щоб той, хто тебе та його запросив, не прий­шов і не сказав тобі: “Поступися йому місцем”. І тоді з со­ромом станеш займати останнє місце. Але коли будеш запрошений, прийди, сядь на остан­нє місце, щоб той, хто запросив тебе, прийшов і сказав тобі: “Друже, пересядь вище”. Тоді буде тобі честь перед усіма запрошеними з тобою. Бо кожний, хто себе підно­сить, буде принижений; а той, хто принижує себе, буде піднесений».      Слово Господнє.