Радість бути язичником (бр. Ян Каня)

З Євангелія від святого Луки.

Коли Ісус прийшов у Назарет, заговорив до народу в синагозі: “Воістину кажу вам: жоден пророк не є бажаним у своїй вітчизні. Воістину кажу вам: багато вдів було в Ізраїлі за днів Іллі, коли небо було закрите три роки і шість місяців, і настав великий голод по всій землі. Та Ілля не був посланий до жодної з них, тільки до вдови в Сарепті Сидонській. І багато було прокажених в Ізраїлі за пророка Єлисея, та жоден з них не був очищений, тільки сирієць Нааман.” Почувши це, всі в синагозі сповнилися гнівом. Вони схопили Його, вивели за місто і повели на край гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб скинути Його вниз. Але Він, проходячи між ними, відійшов.

Сьогодні Христос стоїть перед нами так само, як стояв перед мешканцями Назарета, і пояснює нашу реальність, наше життя, звертаючи увагу на те, чого не очікували ті назаретяни. Він ставить за приклад язичників. І вдова, до якої був посланий Ілля, і сирієць Нааман – це язичники, які увірували. І Христос ставить їх у приклад своїм співвітчизникам, жителям того самого міста, знайомим людям. 

Для євреїв це було неприйнятним. Як так? Адже вони – обраний народ, саме до них Бог промовляє. Вони мають Тору, вони мають Храм (тоді ще існуючий), вони побожні. А Христос ставить їм за взірець людей з інших культур, навіть їхніх ворогів. Сирія і сьогодні є ворогом Ізраїлю. Те саме Ліван, де знаходилася Сарепта Сидонська. І в наш час, що цікаво, ці дві країни – Ліван і Сирія – залишаються єдиними в регіоні, з якими Ізраїль досі не уклав мирних угод. Ці два місця, звідки походили вдова та Нааман, перебувають у стані відкритої війни з Ізраїлем.

І ось Христос ставить їх у приклад ізраїльтянам. Навіть сьогодні це звучало б як політична провокація, як своєрідна зрада. Тому їхній гнів доходить до межі. Вони, до яких прийшло Слово, Христос, який народився серед них, говорить їм правду – і що вони роблять? Вони впадають у гординю, злість, у спробу вбивства. Коли це Слово проникає глибше, коли Христос доторкається до їхніх сердець, стає очевидним, що у них усередині.

І ось є ці двоє язичників – вдова і сирієць Нааман. Перше читання на сьогодні якраз говорить про Наамана, який був прокаженим і прийшов до Єлисея, щоб отримати зцілення. Але спершу він мав таку ж реакцію, як мешканці Назарету – гнів. Бо “це не так, як я собі уявляв!” Він був переконаний, що знає, як усе має статися: як пророк має його прийняти, як має його зцілити, які слова сказати. І коли все відбувається не так, як він собі уявляв, він хоче піти. І лише завдяки слугам, які вмовляють його, він входить у послух і отримує зцілення.

Це нагадує ще одного язичника – римського сотника, який приходить до Христа і просить зцілити свого слугу чи сина. Коли Христос каже, що піде до його дому, той відповідає: “Господи, я не достойний, щоб Ти прийшов до мене. Скажи тільки слово – і мій слуга буде здоровий.” На відміну від Наамана, він не очікує якоїсь особливої церемонії, якихось жестів. Він визнає, що Христос – Бог, що Його слова достатньо. Ці двоє – сотник і Нааман – втілюють дві різні постаті язичників. Один відразу довіряє Христу. Другий – тільки після довгих сумнівів і завдяки порадам слуг.

І це важливий урок для нас. Чи ми, як мешканці Назарета, залишаємося у своїх переконаннях, відкидаючи Божий план, бо “це не так, як я собі уявляв”? Чи ми здатні довіритися Богу, як сотник, і прийняти Його волю? Бо Христос завжди діє за волею Отця. Але чи ми готові прийняти цю волю? Ми – язичники, бо не народилися євреями. Але через Христа отримали можливість стати Божим народом. Проте, чи не поводимося ми іноді так, ніби маємо право вказувати Богу, що Він має робити? Чи не гніваємося ми, коли Бог проявляє милосердя до когось іншого, а не до нас? “Як так? Я ходжу до церкви, я намагаюся жити чесно – і Бог мені не допомагає. А той, хто мало молиться, має благословення!” “Чому мої діти відходять від віри, а діти інших людей, які раніше не були побожними, навпаки, навертаються?” Скільки таких питань живе в наших серцях?

Сьогоднішнє Слово вчить нас: чи готовий ти стати “язичником”, тобто відмовитися від своїх уявлень про Бога і прийняти Його таким, яким Він є? Чи готовий ти прийняти не просто пророка Єлисея, а самого Ісуса Христа?

Нехай благословить і охороняє тебе Отець, Син і Святий Дух. Амінь.