Яка моя зірка? (бр. Ян Каня)

З Євангелія від Матвія Коли Ісус увійшов до храму, навчаючи, первосвященики та старші народу підійшли до Нього та й спитали: «Якою владою Ти це чиниш? І хто дав Тобі цю владу?» Ісус відповів їм: «Запитаю вас і Я про одне».

Якщо ви мені відповісте, то й я вам скажу, якою владою я це чиню. Звідки було Іванове хрещення? З неба чи від людей? Вони міркували між собою. Якщо скажемо: з неба, то він нас звинуватить.

То чому ж ви йому не повірили? А коли ми розповімо йому від людей, то боїмося натовпу, бо всі вони вважають Івана пророком. Тож ми не знаємо, якою буде відповідь Ісуса. Він відповів їм так само.

Тож я не скажу вам, якою владою я це роблю. Це Євангеліє, яке, як і Євангеліє останніх днів, говорить про Івана Хрестителя, цього пророка Адвенту, але також і про цього попередника Ісуса Христа. Христос приходить передбачений приходом Івана Хрестителя, передбачений приходом того, хто прийшов у дусі та силі Іллі.

І саме це нам говорить сьогоднішня Євангелія. Вона також говорить нам, що людина може бути закритою для пришестя Христа. І закритою, тому що вона не хоче прийняти те, що каже Христос. Що вона має певні блоки, певні упередження, певні умови, які вона не хоче виконувати.

Христос каже, що вони не розмірковують у своїх серцях ні про це, ні про се. Якщо вони відкриваються, то щось втрачають. Тому вони не здатні сприйняти Христове послання, і, на жаль, через це ми не навчилися нічого з того, що хотів сказати Христос.

Тож я не скажу вам, якою владою він це зробив. Шкода. Якби вони були відкриті, у нас була б ще одна з відповідей Христа, чи не так? У нас їх немає.

Нам нема про що шкодувати. Бог, безумовно, передбачив це у своїй милості до нас, відповідаючи на це питання в іншому місці. Але це також показує наш внутрішній динамізм, або внутрішній блок, який ми відчуваємо, якщо не відкриті до того, що Христос хоче нам сказати.

Ми просто не почуємо певних речей, і Христос не досягне нас. Проте Він обумовлює деякі Свої твердження, Свій діалог з нами нашою відкритістю. Якщо ми не відкриті, то голос, який Христос хоче, щоб ми почули, також не досягне нас.

Це Євангеліє, коротко. Я хотів би повернутися з вами до першого читання, бо вперше в Адвенті воно взяте не з пророка Ісаї, а з Книги Чисел, і там вже йдеться про ці прямі пророцтва щодо пришестя Христа. Сьогоднішні біблійні вчені, ймовірно, мають багато сумнівів щодо того, чи це було пророцтво про Месію, чи слід побачити Христа чи ні.

Можливо, у них більше дилем, більше сумнівів. Я закликаю вас опрацювати цю проблему, це питання пророцтва, разом з Отцями Церкви, і з Отцями з другого століття, дуже давнього. А саме, як вони зараз розуміють це конкретне пророцтво.

У цьому першому читанні ми чуємо про пророцтво, виголошене пророком, до того ж язичницьким пророком, Валаамом. Пророк, якого цар Молава покликав проклясти ізраїльтян, коли вони виходили з єгипетського полону. І замість прокльонів, Господь Бог наказує цьому пророку благословити Ізраїль.

І саме тоді цей пророк також дає це пророцтво, це слово, про яке йдеться. А саме, останнє речення першого читання. Я бачу його, але ще ні.

Я бачу це, але не зблизька. Зірка сходить від Якова, а скіпетр піднімається від Ізраїля. І це дивовижне слово, бо воно таке, як воно є в єврейській Біблії.

Але, як ми знаємо, ця єврейська Біблія була перекладена ще в третьому столітті до нашої ери, принаймні П’ятикнижжя, грецькою мовою, так званою Септуагінтою. Тож це слово, яке Ісус з третього століття до нашої ери, тобто цим словом ми можемо описати, як Ізраїль розумів це пророцтво, це оголошення, за часів Христа. І неймовірно цікаво, як це пророцтво було перекладено.

Послухайте, Я покажу йому, але не зараз. Я благословлю його, але він не наблизиться. Зірка зійде з Якова, і муж повстане з Ізраїля, і розтрощить правителів Моава, і пограбує всіх синів Сифа. Різниця, яку ми бачимо тут, полягає, перш за все, у тому, що тут не сказано лише, що це буде зірка з Якова, скіпетр з Ізраїлю. Є й інші тексти, які говорять, що правитель повстане з Ізраїлю, але цей основний текст говорить, що чоловік повстане з Ізраїлю.

І це неймовірна річ, бо коли Отці Церкви пізніше почнуть перекладати це слово, вони вже побачать Ісуса Христа саме під цією людиною, що вони побачать у цьому уривку передвістя втілення. Послухайте, що каже Юстин Мученик, отець церкви, філософ, який помер у середині другого століття, народився приблизно у 100 році, тобто одразу після Христа. Це один із тих Отців Церкви, дуже близьких до Христа, і він пише це слово. Ісая, інший пророк, висловив це такими словами: Зірка зійде від Якова, паросток виросте з кореня Єскего, і на Його обійми народи покладуть свою надію. Ранкова зоря, що зійшла, і паросток, що виріс з кореня Єскего, – це Христос.

Він народився силою Божою від діви, що походила з роду Якова, батька Юди, батька всіх євреїв. Бо, згідно з пророцтвом, він був також його батьком, а згідно з родоводом, він був сином Якова та Юди. Юстин чітко дає зрозуміти, що ця людина є потомством, про якого також говорить Ісая: Ісус Христос.

І далі до цього конкретного слова, каже Юстин, Мойсей цими словами об’явив, що зірка зійде з дому Авраама. Зірка зійде з Якова, лідер — це інший термін — з дому Ізраїля. А в іншому писанні сказано: ось чоловік, ім’я йому — той, що сходить.

І в момент його народження зійшла зірка, як записано у спогадах його апостолів, завдяки якій волхви з Аравії впізнали його та прийшли поклонитися йому. Юстин чітко говорить; ця зірка та цей чоловік з Ізраїлю були оголошені давно, приблизно, скажімо, за дванадцять століть до Христа. Але цікаво, що Бог справді дає нам дари.

У восьмому столітті, у попередньому столітті, було знайдено напис, який говорить про Валаама, говорить безпосередньо про Валаама, і цей напис, безумовно, датується восьмим століттям до нашої ери. Отже, таке давнє свідчення саме цієї традиції про Валаама — що була така людина, такий язичник, така людина, яка зробила це оголошення. Але для нас набагато важливіше те, як Церква розуміла це слово.

Церква чітко бачила, це було передбачено так давно, здійснилося у Христі, і здійснилося дуже конкретно, що під час народження Христа і після нього ця зірка, тобто Ісус Христос, також привів до Себе мудреців зі сходу. Він був цим сходом, Він був цією зіркою, мудреці прийшли до Нього. Прекрасне свідчення того, як рання Церква, ця давня Церква, розуміла це.

І інший Отець Церкви, Іриней Іліонський, також жив трохи після Юстина, але в тому ж столітті, другому столітті нашої ери. І знову ж таки, Мойсей, каже Іриней, у відповідь створив зірку з Якова і піднявся як вождь Ізраїлю. Він дуже чітко показує, що, згідно з порядком спасіння, його тілесне народження відбудеться серед євреїв, і той, хто народиться, буде з племені Якова та від племені юдейського, і він зійде з небес, прийнявши порядок спасіння.

Бо на небі з’являється зірка. Вона також вказує на вождя та царя, бо він є царем усіх спасенних. Зірка з’явиться, коли він народиться, тим, хто живе на сході, волхвам.

Через неї вони дізналися про народження Христа і прийшли до Юдеї, керовані зіркою, аж поки зірка не досягла Віфлеєму, де народився Христос. Вона увійшла до будинку, де лежав хлопчик, загорнутий у пелюшки, і стала над його головою, відкриваючи волхвам Сина Божого, Христа. Чому це так чудово? Тому що в той самий час, коли був живий Юстин, коли він написав ці самі слова про Христа як цю зірку, в той самий час, тобто 132 рік нашої ери, коли один з найвидатніших рабинів в історії, рабин Акіба, завдяки якому було встановлено канон Святого Письма, єврей, завдяки якому Пісня Пісень увійшла до цього канону, неймовірно велика людина, але в якийсь момент він вказав на людину на ім’я Бар-Кохба, вказав, що це Месія, і назвав його Бар-Кохба, син зірок, син зірки.

І цей вказівник завершився початком другого єврейського повстання проти Ізраїлю, проти Риму. Першим було руйнування Єрусалиму, яке завершилося руйнуванням Єрусалиму в 70 році нашої ери. Однак тут також почалося друге повстання, яке було криваво придушене римлянами.

Ніби, я маю на увазі, можна помилятися щодо цієї зірки. Євреї помилялися, рабин Акіба помилявся, він вказав не на ту зірку. Водночас Церква вказує на зірку, якою є Ісус Христос, який більше не закликає нас брати мечі та повставати проти наших ворогів, убивати їх зараз, здобувати свободу, що це закінчилося різаниною.

Однак, у цьому світі вже жив інший син зірок, або Месія Ісус Христос, який приніс зовсім іншу логіку в боротьбу за людство, інший спосіб життя. Він помер на хресті, не борючись політично, не взявши меча та не вдаючись до насильства, а, навпаки, відкинувши це насильство. І це та зірка, це світло, яке сяяло на цій землі.

Це інша перспектива, інший спосіб життя, інший орієнтир. Бо тепер ця зірка засяяла на небі, і тепер, коли язичники, волхви, йшли до цієї зірки, десь далеко на Сході, вони знайшли Ісуса Христа. Тож тепер уся історія паломничи, що ми також шукаємо це світло для нашого життя, шукаємо зірку, шукаємо Месію.

Сьогодні світ також проголошує цих різних Месій. Цей тепер лідер, цей найбагатший, цей має найбільше голосу, найбільшу політику. За ці зірки, яких ми навіть у повсякденній мові називаємо: зірка порту, зірка екрану, зірка музики того чи іншого роду, зірки, зірки, зірки, так що кожен хоче пролити світло, хоче притягнути когось до себе цим світлом, сяяти. Серед усього цього є ця одна, неповторна зірка: Ісус Христос.

Ми бачимо, що ця зірка була передбачена давно, давно в Книзі Чисел, що це було підтверджено в Септуагінті, що ця зірка сяяла на небосхилі світової історії в Ісусі Христі, і що ця зірка існує й донині. Тепер є дві можливості, як вказує ця друга епоха: або ми йдемо за Христом, як пішли Юстин, Реней та інші, як і вся Церква, або ми вступаємо в це інше тлумачення Месії, того, хто має нас спасти, це тлумачення, дане рабином Акібою, яке Баркохба втілив у життя, а точніше, він не втілив; хтось інший його вбив, але, звичайно, як це часто буває, ті, хто вбивав євреїв, пізніше були вбиті варварами, а варвари — іншими, і так далі аж до наших часів. І ця зірка Ісуса Христа все ще існує. Ми народилися, щоб ця зірка сяяла над нашим небом, над нашим життям, щоб вона була цією віхою в нашому житті.

Ми йдемо до небес, ми йдемо до цієї зірки, ми йдемо до Ісуса Христа. Нехай Отець, і Син, і Святий Дух благословлять вас і оберігають вас. Амінь.