Входити у Святому Дусі на гору молитви (Лк 6, 12-19)

ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
* Дотримуйся методу Lectio Divina

ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».

LECTIO (читання):

ЄВАНГЕЛІЄ

Лк 6, 12-19

† Читання святого Євангелія від Луки.

Сталося тими днями, що Ісус вийшов на гору помо­литися і провів цілу ніч у молитві до Бога. А коли настав день, Він покликав своїх учнів і вибрав з них Дванадцятьох, яких і назвав апостолами: Симона, якого назвав Петром, і Андрія, брата його, Якова і Йоа­на, Филипа й Вартоломея, Матея і Тому, Якова Алфеєво­го й Симона, званого Зилотом, Юду Якового та Юду Іскаріотського, який став зрадником. Зійшовши разом з ними, Він став на рівнинному міс­ці; також була велика юрба Його учнів та безліч народу з усієї Юдеї і Єрусалима, і з приморського Тира й Сидона, які посходилися послухати Його й зцілитися від своїх не­дуг, а також ті, хто страждав від нечистих духів – і оздоровлялися. І кожний натовп намагався доторкнутися до Нього, бо з Нього виходила сила й оздоровляла всіх. Слово Господнє.

Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.

MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:

Ісус вийшов на гору помолитися… Ключем до плідності служіння Ісуса (навернення, зцілення, звільнення…) – з Нього виходила сила й оздоровляла всіх – була Його особиста молитва! Ісус “потребував” молитви так само, як і ми, бо Він також був цілком людиною. Його єднання з Отцем не було в цьому сенсі якимось”автоматичним”, даним Йому як щось готове. Ісус виходить на гору, бо молитва потребує відповідного місця й часу, присвяченого саме їй. Певного віддалення від справ, якими займаємося цілий день, певної форми усамітнення. Є ілюзією думати, що ми будемо молитися невпинно – під час роботи чи в машині – якщо не матимемо упродовж доби часу, присвяченого виключно молитві. Чи маєш ти такий час? Визначену годину для молитви? Лише рішення змінюють життя…

Провів цілу ніч у молитві до Бога… У світському житті ми не маємо часу розтягувати час молитви до нескінченності. Та й не в цьому суть. Перебувати на молитві – це вірно бути в Божій присутності:чи відчуваю її, чи ні; чи мені добре, чи важко – упродовж всього часу щоденної молитви, який ми встановлюємо : чи то 10, 15 чи 20 хвилин на день. Краще менше, але вірно – щодня.

Зійшовши разом з ними, Він став на рівнинному міс­ці; також була велика юрба Його учнів та безліч народу... Автентична, справжня молитва не “запускає людину в космос”, а повертає її до людей і до справ, якими вона займається через своє покликання: як батько чи мати, працівник, керівник тощо. Однак, спускаючись “з гори молитви”, ми отримуємо здатність бачити Ісуса в інших людях і в наших обов’язках і служити Йому в них. Чи твоя молитва повертає тебе до служіння: спершу твоїй родині, близьким, а потім і іншим людям?

ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:

Ісусе, з Тобою хочу молитися до Отця, з Тобою я хочу перебувати на молитві й спуститися з Тобою до людей.

Коли тобі забракне слів у молитві, перебувай усім собою перед Господом без слів.

ACTIO (дія)
Чи через цей фрагмент, над яким ти розважав, Бог спонукає тебе в серці до конкретних дій? Якщо так, то яких? Запитуй себе:
„Що я маю зробити? Як це зробити? Коли це зробити?”