Просіть Святого Духа (бр. Томаш Лакомчик)

Нехай Господь дарує вам мир. Четвер, перший тиждень Великого Посту.

Господь Ісус в Євангелії говорить: «Просіть – і дасться вам…Адже кожний, хто просить, – отримує». І відразу в першому читанні ми бачимо приклад здійснення цього слова, хоча історично Христос сказав його пізніше. Ми бачимо приклад цариці Естери, яка звертається до Господа, сповнена страху перед загрозою смерті – не лише своєї, а й усіх своїх співвітчизників. Ізраїль перебуває в перському полоні. Дивним і таємничим чином Естера опиняється при дворі перського царя Ахашвероша й отримує можливість урятувати свій народ. Є підступна змова: чиновник Аман, не люблячи родича Естери – Мордехая, вирішує знищити всіх юдеїв. Тепер Естера може зробити крок, але він дуже ризикований.

Якщо вона організує прийом, на який прийде цар, тоді зможе його про щось попросити, щоб урятувати свій народ. Але водночас вона може впасти в немилість. Це примхливість царів – вона не має права самостійно до нього приходити чи проявляти ініціативу, а лише відповідати на ініціативу царя. Тому цей крок є вкрай ризикованим, але й необхідним, бо інакше загинуть усі.

Перед цим вона приходить до Господа і починає молитися. «Допоможи мені, самотній, що не має крім Тебе жодного помічника». Це може бути і наша молитва. Чи фізично, чи емоційно – ми часто відчуваємо себе самотніми. Важко знайти допомогу. Нібито є люди довкола, але сьогодні я почуваюся дуже самотнім і не маю іншого помічника, окрім Бога.

Прекрасні також слова Естери: «Я чула з книг моїх предків, Господи, що Ти всіх Тобі угодних визволяєш до самого кінця.». Вона чула – це передання віри, пам’яті, традиції. Юдеї не перебувають у Святій Землі, вони вже багато років у вигнанні – спершу у Вавилоні, тепер у Персії. Але вона чула. Хтось розповідав їй про цього Бога, що вони є вибраним народом, що Бог творив великі чудеса. Як важливий цей переданий досвід, ця традиція! Як важливі ті, хто навчає! Бо якби вона цього не чула, сьогодні не прийшла б до Бога просити про допомогу. 

Про що вона просить? «Підтримай мене». Зверніть увагу, вона не просить, щоб Бог таємничим чином втрутився. Не просить, щоб якимось чарівним способом Аман загинув від блискавки з неба, цар став добрим, і всі зажили довго й щасливо. Це не казкова молитва.

Вона просить про підтримку, щоб зробити те, що задумала. Вона буде діяти, але Бог буде діяти в ній і через неї. Бо сама її присутність при царському дворі – це вже знак Божого провидіння. Це її особиста історія, але водночас це історія спасіння. Тепер вона просить лише про відвагу, бо дуже боїться ризикнути.

Це важливо, коли ми дивимося на Євангеліє, де Христос каже, що наш Небесний Отець дасть те, що є добрим для тих, хто просить. В іншому місці говориться: дасть Духа Святого. Тобто Бог не дає все, про що ми просимо. Кожен мудрий батько знає, що не можна давати дитині всього, що вона просить. Бо інколи дитина навіть не знає, що їй потрібно, а те, що вона просить, може бути для неї шкідливим. Отже, Бог дає те, що є добрим для нас – як у цьому житті, так і для життя вічного. Передусім Він дає Духа Святого, дає мудрість, дає підтримку – дає можливість зробити щось добре. Не щоб якимось магічним способом змінювати реальність без нашої участі, а щоб через нас діяла Його сила.

Сьогодні погляньмо на наші прохання і на те, що Бог нам дає. Часом ми цього не помічаємо, бо хочемо змін назовні. Мабуть, у кожного є список «невислуханих молитов», коли ми просили і не отримали. Але подивімося: ми тут, ми є. Наші прохання, хоча й не здійснилися, але, можливо, вони нам і не були потрібні. Ми змогли вистояти, пройшли через труднощі. Бог дав нам щось інше – можливо, силу, терпеливість, любов – і ми витримали.

Тож сьогодні подивімося на наші прохання, подивімося на те, що Бог нам дає. Навчімося в Естери її молитви та її прохання про підтримку, щоб зробити те, що є добрим, хоч і небезпечним, але те, що врятує її народ. Ми ж сьогодні боремося передусім за наше спасіння.

Господь з вами. 

Нехай вас благословить Всемогутній Бог, Отець, і Син, і Святий Дух. Амінь.