Прийняти Господа – це дозволити Слову оселитися в серці (Йн 1, 1-18 )

ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
* Дотримуйся методу Lectio Divina
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».

LECTIO (читання):

ЄВАНГЕЛІЄ

Йн 1, 1-18 (довше), або Йн 1, 1-5. 9-14 (коротше)

† Читання святого Євангелія від Йоана.

В началі було Слово, і Слово було в Бога, і Богом було Слово. Воно в началі було в Бога. Все через Нього постало, і без Нього не постало нічого з того, що постало. У Ньому було життя, – і життя було Світлом людей. І Світло світить у темряві, й темрява Його не охопила. З’явився чоловік, посланий від Бога; ім’я йому Йоан. Він прийшов ради свідчення, аби засвідчити про Світло, щоб усі  повірили через нього. Не був він Світлом, а прийшов засвідчити про Світло. То було справжнє Світло, яке приходить у світ: Воно освічує кожну людину. У світі Він був, і світ через Нього постав, і світ Його не пізнав. До своїх Він прийшов, та свої  Його не прийняли. А тим, які  прийняли Його, дав владу стати Божими дітьми, – тим, які вірять у Його Ім’я; тим, які ні від крові, ні від бажання плоті, ні від бажання чоловіка, але від Бога народилися. І Слово стало тілом, і оселилося між нами, і ми споглядали славу Його, – славу як Єдинородного від Отця, повного благодаті й істини.

Кінець коротшого фрагменту

Йоан свідчить про Нього і волає, кажучи: «Він був тим, про кого я говорив, що Той, хто іде за мною, був переді мною, оскільки був раніше від мене!» Адже з Його повноти ми всі одержали благодать за благодать, оскільки Закон був даний через Мойсея, а благодать та істина з’явилися через Ісуса Христа. Бога ніхто ніколи не бачив, Єдинородний Бог, який у лоні Отця, – Він явив. Слово Господнє.

Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.

MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:

“В началі було Слово”. Пролог Євангелія від Йоана вводить нас у саме серце таємниці Бога, який Своїм Словом творить світ. Слово було “в Бога” і було Богом.У Ньому було життя, – і життя було Світлом людей. І Світло світить у темряві, й темрява Його не охопила”. Слово, життя і світло приходить у світ, який був створений через Нього, але світ Його не розпізнає. У цьому напруженні між світлом і темрявою ми впізнаємо також наш власний досвід віри: Бог присутній, а все ж так часто ми Його не помічаємо; Він говорить, а ми не завжди слухаємо; приходить до «своїх», а буває, що залишається неприйнятим.

Однак слова сьогоднішнього Євангелія приносять надію. Тим, які приймають Слово, дарована надзвичайна гідність – вони стають дітьми Божими. Не завдяки заслугам, походженню чи людським зусиллям, а завдяки вірі. Це нагадування про те, що стосунки з Богом є плодом не нашої досконалості, а Його благодаті. “Адже з Його повноти ми всі одержали благодать за благодать” – дар, який не вичерпується, але постійно оновлюється.

Слово стало тілом, і оселилося між нам” – читаємо ми. Бог не залишився далеким чи недоступним. Він увійшов у людську щоденність так близько, як тільки можливо, щоб розділити з нами труднощі життя, а передусім – щоб спасти нас, надати людському існуванню напрямок, сенс і надію на вічність з Богом. Христос приходить, щоб оселитися зі мною. А я: чи дозволяю Слову оселитися в мені? Чи роблю Йому місце у своєму житті, рішеннях і щоденності, щоб Його світло могло розсіювати мої темряви?

ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:

Господи, вічне Слово Отця, дякую Тобі за те, що Ти захотів перебувати зі мною і розсіювати мої темряви. Навчи мене приймати Тебе з вірою і простотою серця, оселися в моїх думках, щоденних рішеннях, просвітлюй в мені все слабке і загублене. Амінь.

Коли тобі забракне слів у молитві, перебувай усім собою перед Господом без слів.

ACTIO (дія)
Чи через цей фрагмент, над яким ти розважав, Бог спонукає тебе в серці до конкретних дій? Якщо так, то яких? Запитуй себе:
„Що я маю зробити? Як це зробити? Коли це зробити?”