Прийняти Господа в повсякденності своєї людяності (1 Йн 1, 1-4)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу Lectio Divina >>>
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
1 Йн 1, 1-4
Читання з Першого Послання святого апостола Йоана
Любі! Про те, що було від початку, що ми почули, що побачили на власні очі, що ми оглядали і до чого доторкнулися наші руки, – про Слово життя; і життя з’явилося, і ми побачили, і свідчимо, і сповіщаємо вам вічне життя, яке було в Отця і з’явилося нам. Те, що ми побачили й почули, сповіщаємо й вам, щоб і ви мали спільність з нами. А наша спільність – з Отцем і з Його Сином – Ісусом Христом. І пишемо вам про це, щоб наша радість була повною. Cлово Боже.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
Життя з’явилося! Слово “життя”, яке повторюється в цьому уривку, стосується не біологічного життя (гр. bios), а надприродного/духовного/божественного/вічного життя (грец. zoe). В Ісусі для нас стало можливим побачити, відчути, пізнати дзое – життя, яке є в Бозі.
Ісус прийняв усю повноту людського життя – включаючи ембріональний період, дитинство, навчаючись всьому по черзі, як будь-яка людська істота. Цей розвиток також торкнувся психіки і душі Ісуса. Церква вчить, що Ісус прийняв повноту людства, а отже, і людську душу – Він будував свої стосунки з Отцем, зростав духовно, вчився розрізняти і своєю вільною волею підкорятися волі Отця. Думаю, що сьогодні нами більше нереально сприймається людяність Ісуса, ніж Його божественість. Який образ Ісуса як людини ти маєш? Чи не робиш Ісуса нереальним, перетворюючи Його на легенду, кимось далеким, нематеріальним і відірваним від повсякденного життя?
Це дуже важливо, тому що прийняття істинного образу Ісуса означає, що все людське може стати святим. Якщо Бог не прикидався, а справді і повністю у всьому Ісус є людиною, це означає, що я можу все переживати, наслідуючи Його. Я можу будувати дружбу і бенкетувати, як Він, можу працювати і відчувати втому, як Він. Я можу мати стосунки з мамою, як Він. Я можу відчувати самотність і зраду друга, як Він. Я можу боротися зі слабкістю свого тіла, як Він бореться за вірність Божій волі, я можу відчувати втому і потребувати підтримки. Я можу проживати все так, щоб воно освячувало мене – тобто все було занурене в Божу присутність і пережите з Ісусом і за прикладом Ісуса – обожествляло мене і світ навколо мене. Тоді в моєму житті немає sacrum (священного) і profanum (профанного), але скрізь і завжди є sacrum (священне) – свята єдність (communia), якої бажає Господь: “Перебувайте в Мені, і Я перебуватиму у вас” (Йн 15,4).
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Святий Духу, прошу, спонукай моє серце відкривати моє повсякденне життя як святе, проживати все в Твоїй присутності!