Приведіть до Мене (бр. Томаш Регєвіч)

Сьогоднішнє слово відкриває для мене багато шляхів, але я хочу разом із вами пройти одним із них, який мене особливо торкається.

Це ситуація, у якій батько приводить до Христа свого сина, одержимого німим духом. Цей дух змушує його корчитись, скреготати зубами, робить його ціпенілим. Батько каже: «Я привів його до Твоїх учнів, але вони не змогли нічого зробити».

Учні не змогли вигнати цього духа. І тоді Христос промовляє слова, які особливо мене зачіпають. Він каже: «О роде невірний! Доки маю бути з вами? Доки маю вас терпіти? Приведіть його до Мене».

Коли я слухаю ці слова, перед очима бачу натовпи наших дітей на вулицях. Тих, які ще недавно були тут, а тепер — десь там. Їх немає в наших домівках за столами, їх немає в житті Церкви, у християнських родинах. Це покоління, яке має німого духа.

Що означає «німий дух»? Без допомоги Святого Духа ніхто не може сказати, що Христос є Господь. Вони не здатні визнати віру, не можуть сказати, що Христос є їхнім Господом. Не можуть повірити в серці.

Вони корчаться, скрегочуть зубами, бунтують, протестують, кричать вульгарності. Нещодавно хтось розповідав про випускний, де молодь під час танців раптом почала скандувати лайки. Людина, яка це бачила, була приголомшена.

Що можна зробити? Вчителі вийшли. Як реагувати?

Христос каже, що потрібно робити. Він говорить: «Приведіть його до Мене».

А ми можемо думати: «Але ж ми приводимо їх до Тебе!» Та вони не хочуть приходити.

Запрошуємо їх на Євхаристію — не хочуть приходити. Говоримо: «Іди до сповіді» — не йдуть. Організовуємо адорації, процесії, реколекції. Робимо все можливе, але вони не хочуть слухати.

І Христос каже: «Саме в цьому й проблема. Ви не привели їх до Мене».

Але як? Як не привели, якщо ми все це робимо?

Христос відповідає: «Де двоє або троє зібрані в Моє Ім’я, там Я серед них».

Вчора ми слухали Євангеліє, яке можна зрозуміти по-різному. Але Христос говорить його як обітницю. Він обіцяє, що якщо дозволимо Святому Духу вести нас, то отримаємо життя, що зробить нас Божими синами.

Христос — Син Божий, Христос Розп’ятий.

Можливо, у цьому й проблема?

Ми зреклися Христа Розп’ятого.

Проповідували людську мудрість, побожність, компроміси.

І ось зараз запитуємо себе: чому, попри всі зусилля, нам не вдалося привести наступне покоління до Христа?

Може, тому, що вони не могли побачити Христа між нами.

Бо Бог є Любов.

Яка любов? Та, про яку ми чули вчора.

Любов до ворогів.

Образ Христа, який підставляє другу щоку, який дозволяє відібрати в Нього одяг. Христос, якого розпинають, а Він молиться: «Отче, прости їм, бо не знають, що чинять».

Ось наш Бог. Іншого немає. Іншого Христа немає.

Можливо, тому Христос каже: «Приведіть його до Мене».

Бо ми ще не привели це молоде покоління до Нього.

Ми можемо привести їх тільки тоді, коли Христос стане тілом у нас, у нашому житті, у наших шлюбах, у нашій Церкві.

Коли стане відчутним, видимим.

Христос каже: «Хто бачить вас, той бачить Мене».

Може, це неправда?

Може, в нас не видно Христа?

Сьогоднішнє слово кличе нас до навернення.

Бо ми пішли на компроміси.

Де ця любов до ворогів? Любов, що не від світу цього? Любов, яка дозволяє себе розіп’яти?

Чому її не видно?

Бо ми всюди йдемо на компроміси.

Говоримо: «Бог дав мені розум. Я маю право захищати своє життя».

А Христос каже: «Хто не зречеться себе, не може бути Моїм учнем».

Чуємо: «Маємо право на святу війну, щоб захистити нашу гідність. Маємо право звертатися до суду, щоб захищати свої права».

Так кажуть навіть ті, хто називають себе християнами.

«Маємо право!»

Але Христос дозволив, щоб Його ганьбили.

Можливо, тому Його не видно.

Багато компромісів.

Чому Бог зник?

Христос каже: «Цього роду демонів можна вигнати тільки молитвою і постом».

Можливо, саме для цього Бог дає нам Великий піст.

Щоб ми по-справжньому молилися, постили, давали милостиню.

Не для того, щоб почуватися добре: «Я гарно пережив піст, молився, постив, і тепер задоволений собою».

А щоб взяти до рук цю зброю — молитву, милостиню, піст.

Молитва, яка каже: «Отче, нехай не Моя, а Твоя воля буде».

Піст, що означає: «Хочу вмирати для себе, для своїх планів, для свого часу. Навчи мене жити по-новому. Очисти мене, щоб я прийняв Твою мудрість, силу і життя».

«О, роде невірний!»

Дуже сильні слова сьогодні.

«Доки маю бути з вами?»

Христос каже: «Доки маю приходити до вас у Євхаристії, давати Себе знову і знову, а ви не хочете взяти?»

«Ви берете, але не чините цього на Мою пам’ять. Говорите: так, але по-справжньому не хочете».