Очікувати на Господа – це чувати (Лк 21, 25-28. 34-36)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
*Дотримуйся методу Lectio Divina
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
ЄВАНГЕЛІЄ
Лк 21, 25-28. 34-36
† Читання святого Євангелія від Луки.
Того часу Ісус сказав своїм учням: «Будуть знамення на сонці, і місяці, і зорях, а на землі тривога народів у сум’ятті морського реву та розбурханих хвиль, коли люди ціпенітимуть від страху та очі кування того, що надходить на цілий світ, бо сили небесні захитаються. І тоді побачать Сина Людського, який гряде на хмарі зі силою і великою славою. Коли ж почне це збуватися, випростайтеся і підійміть свої голови, бо наближається ваше викуплення. Вважайте на самих себе, щоб ваші серця не обтяжувалися ненаситністю, пияцтвом, і життєвими клопотами, і щоб не надійшов на вас той день несподівано, наче пастка, бо прийде він на всіх, хто проживає на поверхні всієї землі. Тож пильнуйте, молячись, у кожному часі, щоби змогли ви уникнути всього того, що має відбутися, – і стати перед Сином Людським». Слово Господнє.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
«Будуть знамення на сонці, і місяці, і зорях, а на землі тривога народів у сум’ятті морського реву та розбурханих хвиль».
Адвент – це час очікування не лише Різдва Христового, але насамперед другого приходу Ісуса. Він прийде тоді, коли темрява людських гріхів і безпорадність сягнуть свого апогею.
Чи можеш ти визнати перед собою, що безпорадний перед злом і своєю гріховністю, що потребуєш визволення? Чи твоє серце ще залишається затверділим, і ти думаєш, що впораєшся сам?
Які слова тебе більше зворушують: ці, наведені вище, чи, можливо, такі:
«Коли ж почне це збуватися, випростайтеся і підійміть свої голови, бо наближається ваше викуплення»?
Чи живеш ти у перспективі Ісуса, який карає, чи Ісуса, який визволяє? Чи слова сьогоднішнього Євангелія лякають тебе, чи, навпаки, тішать, бо Ісус прийде вдруге?
Бог не є бездушним суддею. Він закликає нас до навернення, до постійного підйому з падінь. Він шукає нас і кличе нас по імені. Дозволь Йому знайти тебе і вивести з темряви до світла (перехід з темряви до світла є важливим символом Адвенту).
«Щоб ваші серця не обтяжувалися ненаситністю».
Стан, у якому ми відчуваємо певний голод і тугу, є добрим станом. Коли після молитви, читання Божого Слова чи Євхаристії ми все ще відчуваємо легкий духовний голод, це добре. Це спонукає нас чувати. Люди, які «наїлися до ситості», не відчувають потреби, вони засинають.
Молитися безперестанно означає перебувати в усвідомлених, близьких стосунках із Богом і, незалежно від того, що ми робимо, відчувати Його присутність. Усі наші земні турботи не заступають нам Бога, бо ми віддаємо Йому все своє життя. Натомість «пильнувати», чувати означає не спати, бути тверезим, брати участь у найглибшій таємниці Адвенту й бути готовим до поклику Ісуса.
Чи у твоєму житті, у твоєму серці мешкає Ісус? Чи маєш ти прагнення чувати?
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
«Мараната, прийди, Господи Ісусе! Я потребую Тебе!»