Очікувати Господа – це повірити у свою слабкість (Лк 1, 46-56)
ЗНАЙДИ СЬОГОДНІ:
*Час (хоча б 15 хв., краще 30)
*Затишне місце (по можливості зі святими Дарами)
*Зручна і достойна позиція тіла
* Дотримуйся методу Lectio Divina
ВХОДЖЕННЯ В ТИШУ
Запроси Святого Духа, щоб Він вів твою молитву, наприклад так:
«Святий Духу, прошу Тебе, допоможи мені почути все те, що Бог хоче сьогодні мені сказати».
LECTIO (читання):
ЄВАНГЕЛІЄ
Лк 1, 46-56
† Читання святого Євангелія від Луки.
Того часу Марія промовила: «Величає душа моя Господа, і радіє дух мій у Бозі, Спасителі моїм, бо Він споглянув на покору слугині своєї. Ось бо віднині блаженною зватимуть мене всі покоління, бо вчинив мені велике Сильний! І святе Ім’я Його, і милосердя Його з роду в рід для тих, хто боїться Його. Він виявив силу свого рамена, розсіяв гордих думками сердець їхніх, скинув могутніх з престолів і підняв угору покірних, голодних наситив благами, а багатих відіслав ні з чим. Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши милосердя, як і проголосив нашим батькам – Авраамові та роду його аж до віку!» Тож Марія перебула в Єлизавети якихось три місяці й повернулася до свого дому. Слово Господнє.
Продовжуй читати, поки не знайдеш фрагмент, який доторкає тебе. Затримайся на ньому.
MEDITATIO (повторювання)
Прочитай 2-3 рази фрагмент, який тебе доторкнув. Читай його повільно, насолоджуючись кожним словом. Питай себе: „Що Бог говорить мені?”
Розважання – якщо однак ти не знайшов фрагменту, який тебе доторкає, можеш скористатися допомогою наступних розважань:
У своєму величному гімні Magnificat Марія говорить про Бога, який скинув могутніх з престолів і підняв угору покірних. Чому? Хіба Бог не любить багатих, правителів або гордих думками сердець їхніх? Чи Він хоче їм нашкодити?
Думаю, варто поглянути на ці слова з перспективи духовного життя. Я багатий, але водночас і убогий. Є в мені сфери, в яких я слабкий і прошу Бога про допомогу, а є такі, в яких почуваюся сильним і насолоджуюся цією своєю “силою”. Але річ в тім, що це відчуття сили є дуже оманливим.“Тому, хто вважає, що він стоїть, нехай стережеться, аби не впав”.(1 Кор 10:12). Відчуваючи себе сильним, я закриваюсь на Бога, тому що Він мені не потрібен. А там, де я закритий для Бога, туди входить лукавий зі своїми тактиками й хитрощами, а передусім зі спокусою гордині. Це зрештою ніколи не приводить мене до добрих плодів, але – рано чи пізно – до падіння.
Саме в убогості я можу зустріти Бога. У відчутті слабкості, недостатності, в переконанні, що лише з Його силою я можу по-справжньому любити і чинити добро. Йдеться не про удавану скромність чи ввічливі риторичні фрази. Йдеться про те, щоб побачити правду про себе: “без Мене не можете робити нічого”, – каже Ісус, і мені потрібно це усвідомити та повірити.
“Блаженні убогі духом, бо їхнє Царство Небесне” (Мт 5:3). Саме цими словами Ісус починає своє найважливіше навчання, кажучи істину, яку Марія інтуїтивно відчуває і виголошує у своєму гімні. Стаючи в правді перед Богом – визнаючи, що я не самодостатній, але потребую Бога, щоб жити, – я відкриваюся на реальність неба, дозволяю Богові діяти, сповнювати мої найглибші прагення. Відбуваються речі, яких я сам ніколи б не досягнув. Це веде до радості та прослави: “Величає душа моя Господа, і радіє дух мій у Бозі, Спасителі моїм“.
ORATIO (молитва) і CONTEMPLATIO (перебування в присутності Бога)
Тепер принеси перед Обличчя Боже те, що тебе доторкнуло під час розважання. Це може бути молитва покаяння, прохання, подяки, прославлення. Можеш молитися так:
Прийди Духу Святий, покажи мені правду про мене, допоможи мені відкритися на повноту життя, яку дає мені Бог.